Зростання заморожено: основні показники Держбюджету-2017

Зростання заморожено: основні показники Держбюджету-2017

Український уряд зробив майже що диво, не зірвавши бюджетний процес, як це традиційно відбувається щоосені. Проект закону про Державний бюджет на 2017 рік було затверджено на засіданні Кабінету міністрів саме 15 вересня. Цей день, згідно з регламентом, – крайній термін погодження держбюджету на рівні Кабміну. Наступний етап – подання основного фінансового документа країни в парламент.

Щоправда, зовсім не виключено, що проект бюджету буде в останній момент відкликано із Верховної Ради (як це було рік тому) і повторно внесено у листопаді або, що ще гірше, у грудні. Але прем’єр Володимир Гройсман, а також міністр фінансів Олександр Данилюк запевнили, що зволікати з голосуванням за держбюджет однозначно не будуть, і вже в середу 21 вересня проект буде представлено депутатам.

Тонкий розрахунок

Доходи держбюджету у 2017 році передбачено на рівні 706,3 млрд грн, що на 17% більше плану 2016 року. Витрати складуть 775 млрд грн, збільшившись проти 2016 року на 15%. Граничний дефіцит заплановано на рівні 77,6 млрд грн, або трохи більш ніж 3% ВВП.

При цьому міністр економрозвитку й торгівлі Степан Кубів заявив, що ці та інші показники розраховані на реалістичних макроекономічних прогнозах. Зокрема, йдеться про те, що очікуваний приріст ВВП у 2017 році досягне 3% (хоча за оцінками багатьох експертів і міжнародних організацій, реалістичний прогноз – не більш ніж 1–2%), інфляція – орієнтовно 8%, середньорічний курс національної валюти – до 27,7 грн/дол.

Обсяг державного боргу на 31 грудня 2017 року обмежений цифрою в 1,72 трлн грн (на 1 серпня 2016 роки держборг становив 1,66 трлн грн). Обсяг запозичень на 2017 рік – 190,8 млрд грн, з яких 86,9 млрд грн (приблизно 3,3 млрд дол.) – це зовнішні позики. Повернути упродовж року за своїми боргами Україна має намір 129,6 млрд грн, де левова частка – виплати у внутрішніми зобов’язаннями (майже 99 млрд грн).

На надходження від приватизації, так само як і в попередні роки, закладено 17 млрд грн. Державні гарантії на 2017 рік визначені в сумі 31,7 млрд грн. З них 6 млрд грн можуть бути спрямовані на забезпечення боргових зобов’язань за кредитами, що залучаються під оборонні проекти.

Фінансування фонду гарантування вкладів звично буде здійснюватися за рахунок емісії облігацій внутрішньої держпозики. Причому, Кабміну надається право в разі необхідності перевищувати запланований обсяг випуску ОВДП, які направляються на потреби ФГВФО.

Прожитковий мінімум з 1 січня 2017 року становитиме 1544 грн, з 1 травня – 1624 грн і з 1 грудня – 1700 грн. Мінімальна зарплата на 1 січня 2017 року передбачена в розмірі 1600 грн, з 1 травня – 1684 грн, а з 1 грудня – 1762 грн. Тобто, розмір МЗП за рік зросте на 162 грн, що у валютному еквіваленті (за поточним курсом) ледь перевищує 6 дол.

Воєнний апетит

Витрачати Україна в майбутньому році буде чимало. Найбільше коштів розписано на силові відомства. Міністерство внутрішніх справ отримає 46,1 млрд грн, Міністерство оборони – 61,7 млрд грн (з них 51,2 млрд грн – забезпечення Збройних Сил України).

Міністерство соціальної політики отримає 167 млрд грн, з яких 156 млрд грн – це покриття дефіциту Пенсійного фонду, Міністерство освіти й науки – орієнтовно 42 млрд грн, Міністерство охорони здоров’я – 47 млрд грн, Міністерство регіонального розвитку та будівництва – 11,3 млрд грн, Міністерство аграрної політики і продовольства – 7,4 млрд грн.

Державному агентству автомобільних доріг признчено 14,2 млрд грн. Водночас половина цієї суми буде витрачена на погашення боргових зобов’язань, а 6,6 млрд грн – на розвиток дорожньої інфраструктури. Щоправда, за словами Володимира Гройсмана, на дороги загалом у 2017 році буде виділено до 40 млрд грн.

Бюджет Міністерства фінансів на 2017 рік – 245 млрд грн. 112 млрд грн – це обслуговування держборгу, ще 54 млрд грн – субвенції незахищеним верствам населення, 51 млрд грн – субсидії на компенсацію платежів за послуги ЖКГ.

Доходи? Головно за рахунок податків. Імовірно, надходження від податку на прибуток складуть 57,3 млрд грн (для порівняння у 2016 році – 48,2 млрд грн), від податку на доходи фізосіб – 63,2 млрд грн (у 2016 році – 55,3 млрд грн). Акцизний податок із вироблених в Україні товарів принесе бюджету 68,1 млрд грн (у 2016 році – 52,7 млрд грн), акциз з імпорту – 41,5 млрд грн (у 2016 році – 29,2 млрд грн), ПДВ – 281, 7 млрд грн (у 2016 році – 232,7 млрд грн).

Неподаткові надходження складуть приблизно 101,6 млрд грн, що на 16% більше за надходження 2016 року.

Що скаже МВФ?

Шанси на виконання бюджету-2017 можна оцінити як «50 на 50». З одного боку, оприлюднений проект практично повністю дублює проект 2016 року. Та ж структура витрат з упором на оборонну й силову сферу, те саме номінальне (мізерне) зростання соціальних гарантій, і той самий щодо ВВП обсяг субсидій у сфері ЖКГ (що у 2016, що у 2017 – це 2% ВВП). Незмінною залишилася й податкова база, внаслідок чого співвідношення всередині податкових надходжень особливо не змінюється. Знову-таки, зростання доходів здебільшого інфляційне та девальваційне.

Але очевидно, що довго в режимі «воєнного стану» економіка не протягне. Тільки ось держбюджет на 2017 рік, на жаль, не містить у собі стимули для відновлення бізнес-активності (знову ж таки, це багато в чому питання «старої» податкової бази), і припливу інвестицій, що, наприклад, ставить під загрозу ті ж обіцянки щодо фінансування дорожньої сфери, куди Гройсман обіцяє «затягнути» мільярди іноземних інвестицій.

Нереалістичною бачиться й сума доходів від продажу державного майна. Наприклад, за 8 місяців 2016 року бюджет залучив від приватизації 60 млн грн, а це всього лише 0,35% річного плану. Хіба що уряд запустить обіцяну «велику» приватизацію. Але й це малоймовірно, з огляду на те, що фундамент для неї не готовий – конкурси з добору керівників найбільших 50 держкомпаній забуксували, і робота більшості підприємств, як і раніше, залишається непрозорою. Хоча на вимогу МВФ, до листопада Кабмін повинен затвердити й оприлюднити новий список компаній, які підлягають продажу або ліквідації, а вже до грудня сформувати законодавчу базу для прозорої приватизації.

До того ж, очевидно, що більш нагальне завдання на сьогодні і для уряду, і для Адміністрації Президента – виконання чергового списку вимог із боку фонду. Вони ж здебільшого стосуються консолідації пенсійного законодавства, електронного декларування, коригування тарифів і мінімальних поправок в оподаткуванні.

Тому бюджет явно сформований так, щоб вписатися в побажання МВФ і зберегти «… стійкість у середньостроковій перспективі», а також не допустити збільшення бюджетного дефіциту, значення якого в межах 3% чітко збігається з вимогами нашого головного кредитора.

джерело: forbes.net.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі