Парламент повинен якнайшвидше розглянути понад два десятки євроінтеграційних законопроектів – експерт

Парламент повинен якнайшвидше розглянути понад два десятки євроінтеграційних законопроектів – експерт

Верховна Рада мусить невідкладно розглянути понад два десятки законопроектів, які безпосередньо стосуються Угоди про асоціацію. Про це заявив координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції Денис Черніков, коментуючи проблемні питання законотворчої діяльності, що виявилися протягом двох років з моменту ратифікації Угоди.

 — Серед поданих до парламенту законопроектів є стратегічні галузеві документи, які мали би дати поштовх реформам, але їх розгляд гальмується у ВР, і з цього приводу ПЕГ та низка громадських організацій вже звернулись до керівництва уряду та парламенту із закликом пришвидшити процес, — зазначив Д.Черніков.

За два роки з моменту ратифікації Угоди парламент прийняв лише приблизно 50 законопроектів, які так чи інакше стосуються зобов’язань України перед ЄС, менше половини з них безпосередньо торкаються процесу євроінтеграції. Протягом першого року після ратифікації Угоди українські політики відчули реальну короткострокову вигоду від прийняття євроінтеграційних законів – збільшились шанси виходу на європейський ринок вітчизняних компаній та можливості отримання фінансової допомоги з боку Євросоюзу. На сьогодні політики мусять осягнути вже довгострокові перспективи схвалення ініціатив, що стимулюватимуть реформи в енергетиці, охороні довкілля, транспортній галузі та багатьох інших, переконаний експерт.

 — Процес європейської інтеграції не повинен зупинитися на отриманні безвізового режиму. Україна отримала унікальний шанс продемонструвати Європі, що вона є надійним і перспективним партнером. Скептикам, які вважають, що нам легше буде наздоганяти світову економіку за допомогою, наприклад, Китаю, відповім: через декілька років вже китайські інвестори вимагатимуть дотримуватися європейських стандартів, і ми повинні діяти на випередження», — наголосив Д.Черніков. Він нагадав, що 20 років тому Україна та Росія були в рівних умовах на шляху євроінтеграції: як і більшість пострадянських країн вони обидві підписали Угоди про партнерство і співробітництво з Євросоюзом. Ще тоді Україна і Росія стали конкурентами — за доступ до технологій, ринків та інвестицій. І все, що робила Росія протягом багатьох років (створення п’ятої колони в Україні, шантаж у газовому питанні, вигадані проблеми з якістю українських товарів) повинно було, серед іншого, позбавити Україну переваг у цій конкуренції,  — підкреслив експерт.

 — Виконання Угоди про асоціацію – це не ідеологія, не формальність у вигляді зобов’язань, і не закони в обмін на гроші ЄС. Це інструмент, який виводить Україну з узбіччя міжнародної економічної інтеграції, — констатував Д.Черніков.

Крім того, Угода про асоціацію є частиною національного законодавства, згідно з Конституцією, її потрібно виконувати, тож парламенту необхідно проявити політичну волю і розглянути вже внесені законопроекти так званого «євроінтеграційного пакету». А саме потребують розгляду законопроекти: «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин» №0906, «Проект Закону про оцінку впливу на довкілля» № 2009а-д, «Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції» №2431, ­­­­­«Про безпечність та гігієну кормів» №2845, «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» №2966-д, «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» №3224, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом» №3603, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо технічних регламентів та оцінки відповідності)» №3724, «Про ринок електричної енергії України» №4493, «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпечності харчових продуктів» №4589, «Про залізничний транспорт України» №4593, «Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами» №4611, «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» №4614, «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС)» №4615, «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування тютюнових виробів)» №4619, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет» №4629, «Про внесення змін до Закону України «Про морські порти України» щодо функціонування інформаційної системи портового співтовариства» №4637, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів» №4644, «про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)» №4646, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу» №4683, «Про електронні довірчі послуги» №4685.

Довідка: За ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Фундації «Відкрите суспільство» у червні 2015 року була створена Парламентська експертна група з євроінтеграції (ПЕГ), яка проводить експертизу поданих до парламенту законопроектів на відповідності європейському праву.



загрузка...

Читайте також

Коментарі