Переселенці мають сплачувати податок за нерухомість у Криму й на Донбасі

Переселенці мають сплачувати податок за нерухомість у Криму й на Донбасі

Цього року українці вперше сплачують податок на свою нерухомість.

Він був введений на початку 2016 року змінами до Податкового кодексу, які набули чинності з 1 липня. Податок стягується з власників квартир, площа яких перевищує 60 квадратних метрів, і будинків площею понад 120 квадратних метрів. Податок нараховується тільки на площу, яка перевищує вищевказаний метраж. Розмір податку коливається від 0 до 3 відсотків мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр об’єкта житлової або нежитлової нерухомості. Ставки податку визначаються органами місцевої влади, а тому відрізняються в кожному регіоні. Враховуючи, що розмір мінімальної зарплати складає 1378 гривень, максимальна сума податку за один метр квадратний складає 41,34 гривні.

Згідно з українським законодавством, цей податок повинні сплачувати всі громадяни, навіть ті, хто втратив своє житло внаслідок анексії Криму і військових дій у зоні проведення АТО. «Звільнення від сплати податку на нерухоме майно не передбачено. Податок сплачується фізичними особами — платниками податку впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного місцевого бюджету», — повідомили DW в Державній фіскальній службі України.

Питання переселенців

Переселенці не розуміють, чому мають сплачувати податок на втрачену нерухомість. «Ми переїхали з Горлівки. Там залишились квартира та дача, але ми навіть не знаємо, у якому стані вони зараз перебувають. Є висока ймовірність, що житло навіть зруйноване, але в нас не залишилось там нікого зі знайомих, щоб запитати в них, — розповідає Оксана, яка нині як переселенка мешкає в Києві. — Це дивно, що житло розташоване на території, яку Україна не контролює, але чомусь хоче отримувати за нього гроші».

Крім того, у переселенців виникають питання з процедурою сплати податку. «Я переїхала з Криму до Вінниці. Отримала довідку переселенця. А зараз дізнаюся, що маю сплатити не лише податок на кримську квартиру, а ще й штраф. Але жодної квитанції про сплату податку я не отримала. Виявилося, що це через те, що раніше довідки видавалися строком на півроку, а потім їх треба було поновлювати, а зараз так вже не роблять», — розповідає DW Ганна з Вінниці.

У таку невизначену ситуацію потрапили багато людей. За офіційними даними обласних департаментів соціального захисту населення, від початку конфлікту на сході України з зони АТО виїхали понад 1,5 мільйона осіб. За різними оцінками, з Криму за останні два роки виїхали від 20 до 50 тисяч громадян.

Штрафні санкції

Юристи вважають, що адміністрування цього податку викликає низку питань. «Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації власника такої нерухомості. Якщо особа зареєстрована як внутрішньо переміщена, тобто має нову адресу реєстрації, податкове повідомлення повинно бути надіслано за цією адресою», — зауважив у розмові з DW керуючий партнер юридично-консалтингової компанії «Де-Юре» Григорій Трипульский. За його словами, якщо ж особа зареєстрована на тимчасово окупованій території, то повідомлення має бути надісланим за такою адресою реєстрації.
«Але чи може воно справді бути надіслано? Фактично, якщо на території відсутнє поштове сполучення, то повідомлення відправлено не буде, а не отримавши його, платник сплачувати податок не повинен. Але у контролюючого органу є ще три роки, щоб «нагадати» платнику податків про його зобов’язання», — пояснює Трипульський.

Крім того, переселенцям доведеться з’ясовувати, в якому стані перебуває їхнє житло. Від цього буде залежати необхідність сплати податку. «Якщо нерухомість постраждала внаслідок бойових дій, це повинно бути документально підтверджено. У такому разі не буде необхідності платити податок. Якщо ж просто не платити податок, то податкова може стягнути як суму недоїмки з податку, так і суттєві штрафні санкції», — пояснив DW керуючий партнер, адвокат адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.
Суми штрафів залежатимуть від розміру нарахованого податку. «У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання впродовж строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу. При затримці до 30 днів включно — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. При затримці більше 30 днів — 20 відсотків», — пояснили DW податківці.



загрузка...

Читайте також

Коментарі