Woodstock UA: три дні відпочинку, єдності та музики

Woodstock UA: три дні відпочинку, єдності та музики

З 28-го по 30-те липня у селі Свірж, що в 30-ти кілометрах від Львова вже в п’яте пройшов щорічний музикальний фестиваль на відкритому просторі Woodstock UA’. Чим цей фестиваль вирізняється серед інших, зо що його любити, за що не любити і чому варто відвідати, про все по черзі.

Якщо ви хоча б трохи обізнані у сфері світової рок-культури, ви певно знаєте про легендарний фестиваль Вудсток, що пройшов у 1969 році в Америці, власне, біля містечка Вудсток. Сам фестиваль мав на увазі бути формою протесту проти вводу американських військ у В’єтнам. Розуміючи важливість події на неї з’їхалися такі культові, вже на той час гурти та музиканти як: «The Who», «Jefferson Airplane», «Creedence Clearwater Revival», Дженіс Джоплін, Джо Кокер, Джимі Хендрікс, «Santana», Canned Heat та інші.

На фестиваль тоді приїхало близько пів мільйона людей, тому організатори вирішали  зробити його безкоштовним. Фестиваль став однією з найвагоміших подій у американській молодіжній культурі 60-х рр. Вудсток став символом того прагнення єдності, миру та людської любові, якого так прагнуло покоління хіппі. Звичайно, що після цього, «Вудстоки» почали з’являтися і в інших країнах. Так наприклад у 1995 році почав проводитися щорічний Польський Вудсток (Przystanek Woodstock). Зараз він збирає так само багато людей як і його легендарний «побратим» і претендує на звання найбільшого фестивалю на відкритій площі в Європі. А в 2011 році Вудсток почав проводитися і у нас. В нас він організовується всеукраїнським благодійним фондом «Серце до серця». Тому фестиваль більшою мірою є актом вдячності усім волонтерам та простим добродіям, які допомагали фонду.

0b5fe2b9657826a

Особливість нашого Вудстоку, як зазначає один із організаторів фестивалю, проявляється втому, він більш камерний. В цьому році на нього приїхало від 10-ти до 20-ти тисяч людей. Що у порівнянні із тим самим Польським Вудстоком набагато менше. Тим не менш, таку кількость веселих, дружніх та цікавих людей ви мало де зустрінете, адже фестиваль безкоштовний.

Так, безкоштовний. Тому кожен хто на нього прийшов, мав можливість безкоштовно побачити та почути такі гурти як: Sinoptic, Fontaliza, Скрябін, Дай Дорогу, Morphine Suffering, O.TORVALD, Detach, BAHROMA та багато, багато інших. Власне за цим більшість людей і приїхали.

Ось так, наприклад, про фестиваль відізвалася Діана, одна з відвідувачів, що ходила в костюмі бджілки:

— Мені фестиваль дуже подобається. Тут гарна організація, волонтерів добре видно, що є важливо і видно їхню важку працю. Вони усіх «бушуючих дядьок» виганяють за межі фестивалю, а це великий плюс.

Фестиваль виправдав твої очікування? Ти, до речі була на попередньому?

-Ні, я на попередньому не була, але я тут попитала людей, що були і вони кажуть, що в принципі, нічого не змінилося, фестиваль так само проходить на вже заданому рівні. Хіба що, у вторік гурти були ще крутіші. А щодо очікувань, вони були повністю виправдані, я дуже задоволена і обов’язково приїду сюди наступного року.»

Приблизно такі відгуки можна було почути від кожного третього на фестивалі. Що мене особисто вразило, це те, що на безкоштовному фестивалі, де різне може трапитися, було багато сімей із малими дітьми. І не було помітно, що вони почувають себе якось не зручно, чи жалкують про те, що приїхали.

2f334675eb831fa

Але маю зазначити, я не уявляю як ці самі батьки уживалися з дітьми на фестивалі. Адже Вудсток – це максимально прості умови, тобто треба жити в наметах, спати в спальниках та митися у відкритому душі, якщо ви звичайно не купили VIP-місце. А серед найбільших недоліків можна було б назвати неосвітлені у ночі біо-туалети, дорогу іжу та напої, але на яких фестивалях цього нема та не надто зручний розклад. Коли в Замку відбувався якийсь концерт чи кінопоказ, на невеликій акустичній сцені проходили камерні концерти чи виступи.

До речі про музикантів, нам вдалося поспілкуватися із фронтменом гурту «Кімната Гретхен» Антоном Маузерром (Дай Бог здоров’я усім музикантам, що терплять журналістів після концертів):

dscn0714

Виступ вашого гурту був неймовірно драйвовим. Ви вперше на Вудстоці?

-Так, ми цього року вперше на фестивалі Вудсток UA. Ми і раніше хотіли на нього потрапити, але чи в нас, чи в організаторів не складалося із датами…Взагалі, нам дуже подобається концепція. Бренд Вудсток, я думаю знає кожна людина, яка цікавиться світовою рок-культурою, а тим більше музиканти. Про першовитоки знають усі. Не знаю як можна сприймати український Вудсток, адже це навряд чи частина франшизи Вудстоків, що відбуваються у всьому світі. Але добре, що в України теж є свій шматочок свободи і музики. Дуже приємно що фестиваль із вільним входом. Як для гуртів, так і для відвідувачів. Тобто ми нічого не платили за участь, і нам ніхто за участь теж на платив. Що правда, впевнений, що це додає певних труднощів з організацією. Робота волонтерів і людей, що намагаються контролювати усе що тут відбувається протягом трьох-чотирьох днів, це просто Сізіфова праця.

Ви з першого року почули про цей фестиваль?

Я не пам’ятаю як і коли я вперше дізнався про Вудсток, але мені здається, що це було пов’язано із особистістю Андрія Кузьменка. Адже він з’являвся на найперших афішах фестивалю, років п’ять тому. В решті решт, це переросло в те, що ми можемо спостерігати сьогодні тут.

А плануєте приїхати наступного року сюди?

— Якщо ми сподобались організаторам і нас будуть запрошувати, чому б і ні. Ми отримали задоволення від нашого виступу. Бувають живі виступи, які не буду брехати, виснажують. Але сьогодні нам вдалося налагодити обмін енергією із публікою, що в принципі є єдиною вартою причиною для гуртів грати наживо для гуртів, а для публіки приходити на ці концерти та приїжджати на концерти. Заради живого спілкування і обміном енергією.»

90098a2dd5c2279

І в цьому немає сумнівів. Таку вдячну аудиторію, ще треба пошукати.  І взагалі, на фестивалі панує дуже дружня атмосфера. Реальний випадок: ранком другого дня в нас була пачка макарон, а вже в вечері ми дружньо цідили пиво із людьми в яких була тушонка та з компанією, у якої знайшовся казанок. І такі випадки не є окремими. Всі люди дуже відкриті та доброзичливі.

Легкий спосіб це перевірити, це просто завітати на якийсь мастерклас, чи лекцію. Одразу видно, що організатори розуміли, що люди не будуть лише танцювати на концертах та спати. Людям теж потрібно чимось займатися. Так, на території фестивалю проводиться багато різноманітних активностей, де люди можуть розвиватися, знайомитися, спілкуватися і в решті решт не нудьгувати.

bd23dfb2a0347d7

Ще більше цікавих деталей про фестиваль нам розповіла член комітету фестивалю Вудсток і член наглядової ради фонду «Серце до серця», Євгенія Баранська:

«-Цей фестиваль є продовженням благодійної місії, яку щорічно виконує наш фонд, що волонтерським рухом збирає кошти на закупівлю медичного обладнання для дітей, які ми поставляємо в дитячі обласні державні лікарні. Усі можуть допомогти, а коли ти один це важко зробити, але у русі із командою однодумців, допомагати комфортно і зручно. Ми висловлюємо лозунг, що допомагати, це круто…Тут в атмосфері фестивалю ми дякуємо всім тим хто нам допомагав, а також дякуємо нашим солдатам, які зараз захищають нас на сході країни. А звичайним громадянам ми показуємо що в Україні є волонтерський рух, який вирішує якісь проблеми. Принаймні проблеми із медичним обладнанням для дітей, в чому нам допомагає абсолютно прозора бухгалтерія.

Ми допомагаємо саме дітям, це є частиною нашої філософії, адже діти це наше майбутнє. Якщо діти та підлітки будуть здорові, то і наше майбутнє буде кращім. Тобто ми допомагаємо дітям, але більшою мірою ми допомагаємо підліткам, яких ми долучаємо до того аби допомогти самим собі.

На вашому фестивалі вкрай багато волонтерів, що працюють як бджілки тут. Як проходив їхній відбір?

-Фестиваль, загалом весь створений руками, ногами й головами волонтерів, тут їх більше як сто. Нам прислали дуже багато заявок на участь. Ми самі відбираємо волонтерів, проводимо навчання. Частина з них йде на Польський Вудсток, який є нашим старшим братом і з якого ми беремо приклад по організації, по заходах, структурі та системі функціонування нашого фестивалю. Адаптуємо звичайно, але весь досвід беремо звідти. Голова нашої наглядової ради, він також поляк, тому він цю місію творить з погляду польської сторони.  Волонтерів ми самі забезпечуємо харчуванням, ночівлею у спальниках. Музиканти теж живуть у наметах. В цьому і проявляється атмосфера Вудстоку, коли всі живуть як одна велика сім’я. Ця атмосфера, вона йде від душі, тут нема ніякої комерції. Тут усім керує бажання стати частиною великого благодійного свята.

0a70a7c3f974477

Яка головна відмінність українського Вудстоку від польського?

-Наша головна фішка, так би мовити, це територія замку Свірж, на якій власне і проходить наш фестиваль. Тут фестиваль проходить вже в трете. Перший проходив у Вінницькій області, а другий у Одеській. Польський Вудсток так само як і найперший Вудсток, проходить на рівнині, фактично в полі. Вже пройшов 21 Вудсток. Там він проходить більшими масштабами, в ньому, наскільки мені відомо, у вторік брали участь 700 000 людей. В нас на нашому вже п’ятому фестивалі лише в перший день зібралося близько 10 000 людей. В нас масштаб трохи інший, а також і атмосфера. Я не хочу порівнювати українську та польську нації, але якщо взяти українську націю окремо, то ми до всього ставимося із душею. Із душею до культури, до спадщини, до історії. І тому те, що зараз відбувається в країні, цей розподіл, він виявив людей які воліють розкрити нашу власну історію, культуру, які своїм корінням набагато глибші ніж Радянський Союз.

ac3c908dea2f4b5

Країна будується на історії і на повазі до цієї історії, тому ми хочемо долучити увагу молоді до власної історії, власне тому ми і проводимо наш фестиваль на території замку. Таким чином ми намагаємося долучити масовість до історичних місць. В нашій державі зараз може немає коштів на те, аби відремонтувати їх усі, але це не означає, що про них не треба читати чи приїжджати до них.

А яким ви бачите Вудсток у майбутньому?

-В наступні роки я думаю атмосферність залишиться, але затишність буде розширюватися, оскільки з кожним роком все більше людей хоче приєднатися і цей замок вже не справляється. Тому ми певно змінимо локацію, на користь більшої аудиторії.

Одним із критеріїв вибору локації було те, аби територія надавалася безплатно. Як власне і відбулося цього разу, локацію нам надала Національна спілка архітекторів України. Також важливим критерієм була доступність сюди транспорту, аби люди елементарно могли доїхати сюди. До Свіржа зі Львова ходять маршрутки, також можна і на машині приїхати, тобто сюди легко добратися. Також нам пощастило і із лояльністю місцевої влади та місцевих жителів. Так, наприклад, більшість наших волонтерів безкоштовно розташовані у будівлі місцевої школи. Це дуже нам допомагає, оскільки в нас мінімальний бюджет і ми намагаємося розтягнути його на всі необхідні нам витрати, це туалети, сцена та електрика.

Той Вудсток, що проводився у 1969 році, проводився як знак протесту проти війни у В’єтнамі. Чи несе Український Вудсток таку саму їдею?

-Так звичайно, ми в такій спосіб показуємо, що країна єдина, і що молодь теж може впливати на щось. Ми не політики, ми не можемо влазити у політику і змінювати закони, але ми у свій спосіб оказуємо що ми за мир і ми за єдину країну.»

c250aa72a1ae8a5

На фестивалі ми зустріли людей з усіх кутків України. Про це ми взнавали, вже коли прощалися і запрошували один одного у гості. І хоча ми були знайомі не довго, ми вже вважали себе друзями. А коли ти можеш приїхати у незнайоме місто і знати, що тебе тут приймуть як родича люди, яких ти бачиш вдруге у своєму житті, хіба це не є та сама національна єдність, до якої прагне кожна країна?

Я не була на тому самому легендарному Вудстоці. І мені здається, що Український Вудсток на нього мало чим схожий. Але я розумію чому на Вудсток, як на подію, так відреагували тоді і реагують зараз. Особливо зараз, коли ідеї хіпі про мир у всьому світі та всебічну любов здаються утопічними. Наш Вудсток є тим шматочком культури хіпі, за який їх любили, тим уособленням свободи від соціуму, до якої ми всі прагнемо, тим теплом затишку, яке відчуваєш сидячи біля багаття, тим музикальним фестивалем на який ми ще не раз завітаємо.



загрузка...

Читайте також

Коментарі