Холодна зима 2017 року: тепло і світло в квартирах не гарантуються

Холодна зима 2017 року: тепло і світло в квартирах не гарантуються

Теоретично в країні є паливо для проходження опалювального сезону 2016-2017 років, але чи зможуть його використовувати енергетики, залишається під питанням.

Опалювальний сезон в Україні має розпочатися приблизно через місяць. Третій рік поспіль країна підходить до нього не підготовленою. Можна пояснити розгубленість чиновників у 2014 році, коли повномасштабні бойові дії за участю армії РФ розвернулися на окупованому Донбасі якраз влітку, в період найбільш інтенсивного накопичення вугілля.

Сьогодні ж, за даними НЕК «Укренерго», на першу декаду вересня 2016 року на складах великих ТЕС і ТЕЦ знаходиться 960 000 тон і 270 000 тонн вугілля всіх марок відповідно, що на 20% нижче, ніж було навіть у 2015 році. Запаси на початок вересня приблизно дорівнюють запасам на початок серпня, хоча енергетики очікували, що вони збільшаться мінімум на 280 000 тон.

Наприкінці липня Кабмін затвердив план підготовки до опалювального сезону 2016-2017 рр. Станом на 1 листопада 2016 року загальні запаси вугілля по всіх складах України повинні складати 2,8 млн тонн: 1,4 млн тонн антрациту і 1,4 млн тонн вугілля газової групи. Але, з кожним осіннім днем обсяг споживаного вугілля збільшується, що не сприяє інтенсивному накопиченню.

А значить, зберігається ймовірність перебоїв із теплопостачанням і планових відключень електроенергії в зимовий час.

План по валу

У НЕК «Укренерго», яка відповідає за постачання і розподіл електроенергії від великих генеруючих потужностей всім споживачам України, стверджують, що розробили ряд сценаріїв проходження осінньо-зимового періоду (ОЗП). Кожен із базових сценаріїв передбачає кілька «підсценаріїв», залежно від розвитку ситуації. Але це вже компетенція вузьких фахівців. Сценарій перший, з накопиченням 2,8 млн тонн на складах, схоже, вже відклали до кращих часів.

Другий ─ із залученням НАЕК «Енергоатом», якому «Укренерго» направив свої пропозиції щодо взаємної корекції ремонтів енергоблоків. Якщо атомники, зі свого боку, знайдуть можливим пересунути ремонти трьох своїх енергоблоків, плюс тижневе маневрування потужностями в момент завантаження свіжого палива, це дасть українській енергосистемі додатково 2 млрд кВ\год. І дозволить заощадити 1,5 млн тонн дефіцитного антрацитового вугілля. Поки що НАЕК вивчає направлені документи.

Третій ─ розглядає різні графіки поставки палива на найбільші ТЕС і ТЕЦ. Нинішні запаси вугілля на складах не критичні для безпеки енергосистеми України. У вересні, з невеликим зниженням температури, Україна вийшла на споживання 60-65 тис. тонн вугілля на день. В опалювальний сезон цей показник коливається в районі 85-100 тис. тонн на день, з них до 35 000 тонн припадає на газове вугілля, ще до 65 000 тонн ─ на антрацитове.

Все питання в стабільності поставок на станції антрацитового і газового вугілля. Причому найважливішою для дотримання загального балансу енергосистеми є можливість більш-менш рівномірно постачати вугілля саме на електростанції, причому ─ по всій території України.

Життя у темряві

Гіпотетично розглядається і сценарій повного використання антрацитового вугілля на складах, так би мовити, «під нуль», без можливості поповнення. В такому випадку Україну очікує дефіцит електричних потужностей в 5-7 ГВт, а це практично половина всіх атомних потужностей країни.

Варіантів вирішення проблеми два: або Україна звертається до Росії ─ єдиної країни, з якою наша енергосистема на сьогодні може працювати в паралельному режимі, з проханням «продати електрику». І, найімовірніше, отримує відмову з політичних причин. Або всі українці вивчають графік відключення електроенергії в своїх населених пунктах і підлаштовуються під нього.

На сьогодні графіки відключень розроблені, узгоджені та затверджені з усіма регіонами, крім Львівської та Миколаївської областей. Але це вже технічний момент. Неконтрольованих відключень електроенергії, як це було в 2014 році, в Україні не буде, обіцяють в НЕК «Укренерго».

«Енергетики вже двічі биті, ми бачимо відставання від графіка накопичення вугілля, тому готові до складних ситуацій набагато краще», ─ повідомив Всеволод Ковальчук, т.в.о. голови НЕК «Укренерго», на зустрічі з журналістами 8 вересня. Втім, в НЕК «Укренерго» вважають, що масових відключень електроенергії вдасться уникнути. Власники ТЕС, особливо ті, що працюють на антрациті, нарешті почали активніше накопичувати вугілля на станціях, в тому числі ─ й укладати експортні контракти на постачання з-за кордону.

Крім того, наприкінці серпня – на початку вересня відбулося кілька дрібних, але, за сукупністю, значних подій для української енергетики. Так, 30 серпня ПАТ «Центренерго» нарешті зробило перший крок до переходу з антрацитового вугілля на газове. Компанія підписала перший договір на розробку проектно-кошторисної документації з переобладнання двох агрегатів на Зміївській ТЕС. Процес займе сім місяців і на нинішній опалювальний сезон ніяк не вплине, але цього кроку прогресивна частина енергетиків чекала майже три роки.

Також на засіданні Кабміну 7 вересня НАК «Нафтогаз України» було доручено збільшити запаси газу в підземних сховищах до 17 млрд куб. м. Раніше уряд розраховував, що достатньо буде і 14 млрд куб. м. Вже 9 вересня, у Верховній Раді під час «Години запитань до уряду» міністр енергетики Ігор Насалик публічно заявив, що додатковий обсяг газу потрібен для підстраховки в зимовий період.

«Ми припускаємо, що в нинішньому році будуть досить низькі температури, і до цього треба бути готовими. Ми не знаємо, як буде постачатися антрацитна група вугілля із зони АТО, і припускаємо, що, якщо цього вугілля не буде, то запуск газомазутних блоків на ТЕС зможе компенсувати антрацит. Їх потужність близько 1,2-1,4 млрд куб. м. Ось вони і закладені в стратегічні запаси газу», ─ пояснив міністр енергетики.

Хитрий антрацит

Яким чином ось уже три роки постачається антрацит з окупованих територій Донбасу на ТЕСи, розташовані на іншій території України, залишається не зовсім зрозумілим. Занадто багато недомовок і «переведення стрілок» як з боку держчиновників, так і з боку комерсантів. Антрацитом з Донбасу користується практично вся вітчизняна генерація ─ і державне «Центренерго», і ДТЕК Ріната Ахметова, і «Донбасенерго» Ігоря Гуменюка. У 2015 році поставки з окупованих територій склали понад 8 млн тонн.

Цього року ДТЕК ще на початку червня заявив, що ОРДЛО блокує поставки антрациту на територію України. Майже місяць відвантаження дефіцитного вугілля не проводилося. Цілком логічним у такій ситуації було б диверсифікувати його поставки, контрактувати і завозити те ж вугілля з ПАР, коли ціни були трохи нижчими. До речі, в усьому світі сезон укладання контрактів на паливо починається навесні.

Але замість цього всі українські компанії ─ під мовчазним наглядом Кабміну, Мінпаливенерго, галузевих регуляторів і всіх «зацікавлених сторін» ─ чекали, чим закінчиться «криза вугільної та залізничної галузі в ОРДЛО». Несподівано проблеми вивезення антрациту з ОРДЛО вирішилися в Мінську 3 вересня, під час засідання економічної підгрупи.

«У рамках роботи економічної підгрупи досягнуто домовленості про запуск залізничних перевезень на гілці Попасна – Стаханов, а також остаточного відновлення і запуску перегону Микитівка – Майорськ. Робота цих двох напрямків необхідна для постачання вугілля на українські ТЕЦ», ─ повідомила Дарка Оліфер, прес-секретар Леоніда Кучми, представника України в Мінській Групі.

А 7 вересня на засіданні Кабміну ДТЕК повідомив, що вже законтрактував за кордоном аж 120 000 тон вугілля: 50 000 тонн антрациту з ПАР і 70 000 тон газового вугілля з Польщі. За приблизними підрахунками, цього вистачить на два дні роботи ДТЕКівських станцій. Чим відрізняється польське газове вугілля від такого ж газового з львівсько-волинського басейну, і навіщо його треба було купувати, в ДТЕК не коментують.

Можливо, мали місце взаємні домовленості щодо експортних контрактів на постачання електроенергії до Польщі. Полякам теж треба якось підтримувати своїх вугільників. З іншого боку, вимушене використання газу на ТЕС замість вугілля в будь-якому разі обійдеться дорожче.

Під великим питанням залишається і стабільний оборот вантажних вагонів для перевезення вугілля на території ОРДЛО. Налагодити його поки що не вдається. До того ж, не зрозуміло, як вирішено питання з хабарами. Формально, вугілля з ОРДЛО вивозять дрібні приватні підприємства. У 2015 році Forbes писав, що за провезення одного вагона з вугіллям бойовики ОРДЛО брали 600 гривень, а на українських блок-постах ─ 200 гривень. Які нові ставки, і чи залишилися вони в тому ж «організаційному» вигляді, даних наразі немає.

Політичне вугілля

На сьогодні поставки вугілля з окупованих територій Донбасу залежать від двох основних умов. Перше: вугілля ─ єдиний легальний товар, який можуть продавати так звані «ДНР-ЛНР», щоб підтримувати свою економіку. Але в керівників тамтешніх збройних формувань залишаються важелі маніпуляції вугільними поставками.

«Тут є політичні моменти: як тільки з’являється інформація про те, що кораблі з вугіллям із ПАР ідуть в Україну, відразу починають відвантажувати вугілля з ОРДЛО без проблем. Коли вони бачать, що йде диверсифікація, вони ретельніше рахують свої гроші», ─ розповідає Всеволод Ковальчук.

Другий момент ─ зміна конфігурації виробництва і передачі електроенергії між Україною та окупованими територіями. На сьогодні окуповані території формально знаходяться в зоні відповідальності єдиної енергетичної системи України. ТЕСи на окупованій території і в зоні АТО працюють на підтримку балансу всієї енергосистеми південно-східного регіону України. Структура сполучних ЛЕП така, що ми не можемо взяти і відключити окуповані райони ─ інакше «ляже» весь промисловий південний схід країни.

Водночас, заборгованість окупованих територій перевищила 24 млрд гривень, за першу половину 2016 року її приріст склав 1 млрд гривень. Більша частина цих грошей припадає на райони Луганської області, яка залежить від єдиної Луганської ТЕС. Меншою мірою це стосується окупованої частини Донецької області.

На жаль, у 2015 році Україні довелося двічі звертатися до Росії з проханням про купівлю електроенергії для підтримки української енергосистеми в періоди кризи. Ці перетоки йшли через магістральні мережі в Луганській і Донецькій областях. Разом з тим, Росія не раз використовувала ці мережі для передачі електроенергії на окуповані території на прохання окупаційної влади.

А ось рахунку чомусь виставила Україні. Втім, як і рахунки за постачання газу на окуповану територію через неконтрольовані Україною газопроводи.

Доленосна зустріч

21 вересня в Мінську анонсованоа зустріч міністрів енергетики України і Росії. Головним питанням буде врегулювання енергетичних проблем на окупованих територіях. За даними Forbes, до підписання готується документ, згідно з яким чотири магістральні прикордонні ЛЕП в Донецькій і Луганській областях будуть позбавлені статусу «митних міжнародних ЛЕП» до вирішення конфлікту на Донбасі, і Україна не буде нести відповідальності за їх роботу та передану електроенергію від початку конфлікту і до його закінчення.

Також будуть розглянуті питання відновлення та будівництва ряду нових ЛЕП між окупованими і вільними територіями України. Багато мереж зруйновано, домовленості про їх відновлення весь час зриваються з вини бойовиків. Доля найбільшої з ліній, яка повинна з’єднати Луганську ТЕС із єдиною системою України, має вирішитися 15 вересня. НЕК «Укренерго» готовий передати документи стосовно будівництва на державну експертизу. У разі затвердження вже до листопада можна буде вийти на закупівлю необхідного обладнання та будматеріалів, а до кінця 2017 року добудувати її остаточно.

Все це стане можливим, якщо вдасться забезпечити 1 млрд гривень інвестицій, політичну волю і «мовчання» бойовиків по всій лінії розмежування в Луганській області.

джерело: forbes.net.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі