Рік порожніх кишень: на що чекати від Держбюджету-2017

Уряд має намір доопрацювати й узгодити бюджет на 2017 рік в найкоротші терміни. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду 8 вересня пообіцяв, що головний фінансовий документ країни буде готовий до внесення на розгляд парламенту до кінця нинішнього місяця. При цьому голова Кабінету міністрів попросив вибачення, що у відведений регламентом термін (до 15 вересня) законодавці не встигають. Але якщо Верховна рада отримає проект бюджету навіть у жовтні-листопаді, це буде досягненням.

Також Гройсман заявив, що бюджет-2017 буде цілком «чесним». Який саме зміст вкладав у цю фразу прем'єр, зрозуміти важко. Але основні пріоритети він озвучив: посилення обороноздатності країни, розвиток інфраструктури та енергоефективності, АПК і машинобудування. Причому міністр фінансів Олександр Данилюк зі свого боку уточнив: фінансуватимуть лише ті сфери, у яких помітний прогрес щодо реформ.

Тільки от для реалізації планів необхідна політична й економічна стабільність, тверда національна валюта і приплив інвестицій. Але за всіма статтями очевидні провали, так само як і в переговорах із Міжнародним валютним фондом. Данилюк навіть припускає секвестр, якщо транш найближчим часом не надійде. А це дуже погана прикмета перед початком нового бюджетного року.

У вузьких рамках

Один із головних показників, на який спирається уряд, – це бюджетний дефіцит на рівні не більш як 3% ВВП. Саме таке значення вписується в умови меморандуму з МВФ. Враховуючи, що прогнозний обсяг номінального ВВП на 2017 рік, за оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, становитиме близько 2,57 трлн грн, фактичний дефіцит має перебувати в межах 75–77 млрд грн.

«Проте ризики виходу за межі узгоджених з МВФ 3% залишаються суттєвими. Особливо в разі відсутності зростання економіки», – вважає Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.

Утім, на позитивну динаміку ВВП 2017 року не особливо розраховують навіть в уряді. Прогнози дуже стримані – від 1,5 до 3%. «Економічне зростання можна очікувати хіба що на рівні 2%. Поки що шанси на це є, але на якийсь прорив чекати не варто», – каже керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.

Факторів, що стримують відновлення економіки, як і раніше, чимало. Починаючи з «тліючого» конфлікту на Донбасі і закінчуючи низькою діловою активністю, а також слабким припливом капіталу. За підсумками семи місяців 2016 року, наприклад, негативне сальдо інвестицій в Україну, згідно з даними Національного банку, становить $2,32 млрд. А на фінансовому рахунком – майже «мінус» $1 млрд.

Не тішить і зовнішня торгівля, яка традиційно є основним джерелом валюти. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу за підсумками семи місяців досягло $2,5 млрд, збільшившись на 40% порівняно з аналогічним періодом 2015 року. При цьому зменшується не тільки експорт, який просів за січень-липень 2016 року більш ніж на 11%, а й імпорт, який скоротився на 8%.

Гривня стерпить

Додатково тиснуть на економіку в цілому і на бюджетний дефіцит зокрема витрати на дотування Пенсійного фонду (2016 року, наприклад, на покриття дефіциту ПФ передбачено 145 млрд гривень), субсидування і соціальна сфера, вливання у Фонд гарантування вкладів, на докапіталізацію держкомпаній і держбанків. Усе це провокує роздмухування витрат і тягне за собою як інфляцію, так і девальвацію.

Наприклад, у Кабміні очікують, що за підсумками 2016 року зростання споживчих цін становитиме від 14 до 15% (у держбюджеті на 2016 рік було закладено 12%). За прогнозами експертів, 2017 року інфляція навряд чи буде відчутно нижчою.

Гривня теж виявляє ознаки занепокоєння. А в Мінфіні вже й не приховують, що реалістичний курс на 2017 рік, який закладається в бюджет, «гірший» за очікуваний, і, найімовірніше, він становитиме 27,2 грн/$.

«Середній курс у нашому базовому сценарії – 29 грн/$. Це пов'язано зі збереженням негативної динаміки торговельного балансу і слабкості зовнішнього попиту. За форс-мажорних факторів курс може демонструвати коливання близько 10%», – каже Андрій Шевчишин.

Надія лише на те, що гривню і бюджет зможуть підтримати аграрний сектор і гірничо-металургійний комплекс, які залишаться основними донорами валютних надходжень у країну. В Українському клубі аграрного бізнесу, наприклад, очікують, що 2016–2017 маркетингового року тільки експорт зернових досягне 34 млн тонн. Зростає і світовий попит на металургійну продукцію, що дає українським підприємствам шанс збільшити поставки за кордон.

Також уперше за довгі роки спостерігається прогрес у боротьбі з дефіцитом і збитками НАК «Нафтогаз України». Але оскільки цього досягнуто здебільшого за рахунок зростання тарифів на енергоресурси, то позитив нівелюється зростанням боргами за ЖКГ і додатковим інфляційним напруженням.

На всіх не вистачить

«У будь-якому разі бюджет-2017 буде бюджетом проїдання. І основна причина навіть не в апетитах оборонної галузі, а в самозбереженні влади, яка постарається використати всі ресурси для підгодовування населення», – вважає Тантелі Ратувухері, старший аналітик компанії Empire State Capital Partners.

І все ж на силовий блок держава має намір витрачати найбільше. За словамиВолодимира Гройсмана, витрати на оборону і безпеку становитимуть близько 5% ВВП, що еквівалентно сумі в межах 130 млрд гривень. Для порівняння: витрати на соціальну сферу 2017 року, імовірно, будуть майже в 2,5 разу меншими (без урахування субсидування Пенсійного фонду). Чималу суму уряд планує виділити на дорожній фонд: близько 30–40 млрд гривень. Ще 5–6 млрд гривень буде спрямовано на енергоефективність.

Щоправда, у Мінфіні кажуть, що дискусія з іншими міністерствами триває, і багато статей витрат до винесення бюджету на розгляд Кабміну можуть змінитися. Але навряд чи в уряді не розуміють, що в нинішній економічній ситуації колосальних доходів держскарбниці не одержати. До того ж вірогідність реалізації податкової реформи до кінця 2016 року майже «нульова». «Я вважаю, що розумно обмежитися технічними змінами і не підносити сюрпризи для платників податків. Хоча б на один рік залишити їх без всяких новорічних «подарунків», – заявила Forbes голова парламентського комітету з податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Із чинної податкової системи багато не витиснеш. Зниження ставок ЄСВ, наприклад, не дало очікуваного «обілення» зарплат і, як наслідок, надходжень до бюджету. А плани Кабміну ініціювати збільшення акцизів на сигарети й алкоголь – досить-таки сумнівний крок. Особливо на тлі того, що алкогольний ринок поступово йде в «тінь» (за різними оцінками, сьогодні близько 50% алкогольних напоїв реалізується нелегально), а обсяги продажів тютюнових виробів знижуються і за підсумками 2016 року можуть зменшитися на 7–10%.

«Тому, щоб бюджет працював на економіку, його першим потрібно «перемкнути» з військового на цивільний лад. Я розумію, що у влади є бажання використовувати військово-промисловий комплекс як мотор розвитку виробничого сектору. Але базовими речами все-таки має бути розвиток бізнесу і зміцнення купівельної спроможності населення. А для цього необхідно знизити податковий тиск і прибрати «чорні» податки. Інакше ніяк», – резюмує Тантелі Ратувухері.

джерело: forbes.net.ua

Рекомендуємо прочитати

Иван Охлобыстин: Я учу своих детей убивать украинцев

Уговаривали не публиковать....

Це може бути цікавим

Изобретена "умная" перчатка для байкеров

Байкер из США представил «умные» перчатки, на тыльной стороне которых расположена навигационная система....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

У столичной многоэтажки загорелась крыша

Вечером 25 марта в Киеве на улице Богатырской, 2, на крыше жилого многоквартирного дома вспыхнул огонь....