Рік порожніх кишень: на що чекати від Держбюджету-2017

Рік порожніх кишень: на що чекати від Держбюджету-2017

Уряд має намір доопрацювати й узгодити бюджет на 2017 рік в найкоротші терміни. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду 8 вересня пообіцяв, що головний фінансовий документ країни буде готовий до внесення на розгляд парламенту до кінця нинішнього місяця. При цьому голова Кабінету міністрів попросив вибачення, що у відведений регламентом термін (до 15 вересня) законодавці не встигають. Але якщо Верховна рада отримає проект бюджету навіть у жовтні-листопаді, це буде досягненням.

Також Гройсман заявив, що бюджет-2017 буде цілком «чесним». Який саме зміст вкладав у цю фразу прем’єр, зрозуміти важко. Але основні пріоритети він озвучив: посилення обороноздатності країни, розвиток інфраструктури та енергоефективності, АПК і машинобудування. Причому міністр фінансів Олександр Данилюк зі свого боку уточнив: фінансуватимуть лише ті сфери, у яких помітний прогрес щодо реформ.

Тільки от для реалізації планів необхідна політична й економічна стабільність, тверда національна валюта і приплив інвестицій. Але за всіма статтями очевидні провали, так само як і в переговорах із Міжнародним валютним фондом. Данилюк навіть припускає секвестр, якщо транш найближчим часом не надійде. А це дуже погана прикмета перед початком нового бюджетного року.

У вузьких рамках

Один із головних показників, на який спирається уряд, – це бюджетний дефіцит на рівні не більш як 3% ВВП. Саме таке значення вписується в умови меморандуму з МВФ. Враховуючи, що прогнозний обсяг номінального ВВП на 2017 рік, за оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, становитиме близько 2,57 трлн грн, фактичний дефіцит має перебувати в межах 75–77 млрд грн.

«Проте ризики виходу за межі узгоджених з МВФ 3% залишаються суттєвими. Особливо в разі відсутності зростання економіки», – вважає Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.

Утім, на позитивну динаміку ВВП 2017 року не особливо розраховують навіть в уряді. Прогнози дуже стримані – від 1,5 до 3%. «Економічне зростання можна очікувати хіба що на рівні 2%. Поки що шанси на це є, але на якийсь прорив чекати не варто», – каже керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.

Факторів, що стримують відновлення економіки, як і раніше, чимало. Починаючи з «тліючого» конфлікту на Донбасі і закінчуючи низькою діловою активністю, а також слабким припливом капіталу. За підсумками семи місяців 2016 року, наприклад, негативне сальдо інвестицій в Україну, згідно з даними Національного банку, становить $2,32 млрд. А на фінансовому рахунком – майже «мінус» $1 млрд.

Не тішить і зовнішня торгівля, яка традиційно є основним джерелом валюти. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу за підсумками семи місяців досягло $2,5 млрд, збільшившись на 40% порівняно з аналогічним періодом 2015 року. При цьому зменшується не тільки експорт, який просів за січень-липень 2016 року більш ніж на 11%, а й імпорт, який скоротився на 8%.

Гривня стерпить

Додатково тиснуть на економіку в цілому і на бюджетний дефіцит зокрема витрати на дотування Пенсійного фонду (2016 року, наприклад, на покриття дефіциту ПФ передбачено 145 млрд гривень), субсидування і соціальна сфера, вливання у Фонд гарантування вкладів, на докапіталізацію держкомпаній і держбанків. Усе це провокує роздмухування витрат і тягне за собою як інфляцію, так і девальвацію.

Наприклад, у Кабміні очікують, що за підсумками 2016 року зростання споживчих цін становитиме від 14 до 15% (у держбюджеті на 2016 рік було закладено 12%). За прогнозами експертів, 2017 року інфляція навряд чи буде відчутно нижчою.

Гривня теж виявляє ознаки занепокоєння. А в Мінфіні вже й не приховують, що реалістичний курс на 2017 рік, який закладається в бюджет, «гірший» за очікуваний, і, найімовірніше, він становитиме 27,2 грн/$.

«Середній курс у нашому базовому сценарії – 29 грн/$. Це пов’язано зі збереженням негативної динаміки торговельного балансу і слабкості зовнішнього попиту. За форс-мажорних факторів курс може демонструвати коливання близько 10%», – каже Андрій Шевчишин.

Надія лише на те, що гривню і бюджет зможуть підтримати аграрний сектор і гірничо-металургійний комплекс, які залишаться основними донорами валютних надходжень у країну. В Українському клубі аграрного бізнесу, наприклад, очікують, що 2016–2017 маркетингового року тільки експорт зернових досягне 34 млн тонн. Зростає і світовий попит на металургійну продукцію, що дає українським підприємствам шанс збільшити поставки за кордон.

Також уперше за довгі роки спостерігається прогрес у боротьбі з дефіцитом і збитками НАК «Нафтогаз України». Але оскільки цього досягнуто здебільшого за рахунок зростання тарифів на енергоресурси, то позитив нівелюється зростанням боргами за ЖКГ і додатковим інфляційним напруженням.

На всіх не вистачить

«У будь-якому разі бюджет-2017 буде бюджетом проїдання. І основна причина навіть не в апетитах оборонної галузі, а в самозбереженні влади, яка постарається використати всі ресурси для підгодовування населення», – вважає Тантелі Ратувухері, старший аналітик компанії Empire State Capital Partners.

І все ж на силовий блок держава має намір витрачати найбільше. За словамиВолодимира Гройсмана, витрати на оборону і безпеку становитимуть близько 5% ВВП, що еквівалентно сумі в межах 130 млрд гривень. Для порівняння: витрати на соціальну сферу 2017 року, імовірно, будуть майже в 2,5 разу меншими (без урахування субсидування Пенсійного фонду). Чималу суму уряд планує виділити на дорожній фонд: близько 30–40 млрд гривень. Ще 5–6 млрд гривень буде спрямовано на енергоефективність.

Щоправда, у Мінфіні кажуть, що дискусія з іншими міністерствами триває, і багато статей витрат до винесення бюджету на розгляд Кабміну можуть змінитися. Але навряд чи в уряді не розуміють, що в нинішній економічній ситуації колосальних доходів держскарбниці не одержати. До того ж вірогідність реалізації податкової реформи до кінця 2016 року майже «нульова». «Я вважаю, що розумно обмежитися технічними змінами і не підносити сюрпризи для платників податків. Хоча б на один рік залишити їх без всяких новорічних «подарунків», – заявила Forbes голова парламентського комітету з податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Із чинної податкової системи багато не витиснеш. Зниження ставок ЄСВ, наприклад, не дало очікуваного «обілення» зарплат і, як наслідок, надходжень до бюджету. А плани Кабміну ініціювати збільшення акцизів на сигарети й алкоголь – досить-таки сумнівний крок. Особливо на тлі того, що алкогольний ринок поступово йде в «тінь» (за різними оцінками, сьогодні близько 50% алкогольних напоїв реалізується нелегально), а обсяги продажів тютюнових виробів знижуються і за підсумками 2016 року можуть зменшитися на 7–10%.

«Тому, щоб бюджет працював на економіку, його першим потрібно «перемкнути» з військового на цивільний лад. Я розумію, що у влади є бажання використовувати військово-промисловий комплекс як мотор розвитку виробничого сектору. Але базовими речами все-таки має бути розвиток бізнесу і зміцнення купівельної спроможності населення. А для цього необхідно знизити податковий тиск і прибрати «чорні» податки. Інакше ніяк», – резюмує Тантелі Ратувухері.

джерело: forbes.net.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі