Головна проблема — вижити: в ЛНР посилюються проукраїнські настрої

Головна проблема — вижити: в ЛНР посилюються проукраїнські настрої

З 1 вересня в так званій «Луганської народній республіці» встановилося хитке перемир’я. Обстріли і диверсії майже припинилися, протистояння все більше переходить в економічну і політичну сферу. При цьому активізувалися місцеві «спецслужби»: регулярно проводяться затримання осіб, яких місцеві силовики вважають диверсантами. Скориставшись перемир’ям, тисячі людей кинулися на контрольовану Україною територію, щоб отримати пенсії, зарплати, купити продукти і ліки. Втім, до ситуації з перемир’ям самі місцеві жителі ставляться в цілому байдуже, зазначаючи, що головною проблемою для них є навіть не війна, а виживання.

Перемир’я в дії

Штаб АТО практично кожен день звітує про успіхи перемир’я. Вже більше тижня активні бойові дії практично не ведуться, наприклад 8 вересня з території так званої ЛНР було зафіксовано лише два обстріли українських позицій, які відбулися в районі Попасної. Втрат при цьому не було. І хоча вже 9 вересня з’явилося повідомлення про загибель українського військовослужбовця (під Мар’їнкою Донецької області, — «Апостроф») і збільшення кількості обстрілів, їх інтенсивність все ж не можна порівняти, наприклад, з серпнем. Про настання відносної тиші говорять і сепаратисти, правда, відзначають, що, на їх думку, явище це оманливе, оскільки під його прикриттям ВСУ нібито здійснюють ротацію військовослужбовців і підвозять боєприпаси.

Втім, за словами місцевих мешканців так званої ЛНР, ситуація там вже давно кардинально відрізняється від ситуації в сусідній ДНР. «Я ще в 2015 році помітив, що інтенсивність бойових дій на лінії розмежування між територіями, підконтрольними Україні і ЛНР, помітно знизилась. Таке враження, що сторони з якихось питань домовилися і просто не хочуть проблем», — розповів «Апострофу» підприємець із Луганська Дмитро К., який регулярно виїжджає в підконтрольну Україні Станицю-Луганську за товаром. Більш -менш спокійну обстановку на лінії розмежування з так званої ЛНР регулярно підтверджують і у штабі АТО. За останні кілька місяців найбільш напруженою обстановка була тільки в точці контакту сил незаконних ДНР і ЛНР – так званій «Світлодарскій дузі» і на території Попаснянського району.

Наявність певних домовленостей допускає також джерело «Апострофа» в Головному управлінні Національної поліції Луганської області: «У нинішній національній поліції, як і в «міліції» так званої ЛНР, часто працюють колишні колеги, які підтримують один з одним контакт і навіть вітають один одного з днем народження і днем міліції. Так що я не виключаю факту прямих переговорів нашого керівництва з ЛНР».

Зарплатний «туризм»

Більш-менш тривале перемир’я сприяє масовій міграції населення з званої ЛНР на підконтрольну владі територію. Як раз на липень-вересень у багатьох співробітників місцевих підприємств та пенсіонерів прийшовся строк їх переоформлення банківських карт. Співрозмовники «Апострофа» розповідають, що біля відділень банків і відділів соціального забезпечення практично всіх великих населених пунктів на «українській” стороні, зараз спостерігаються черги з числа мешканців так званої ЛНР, люди займають місце ще рано вранці. Назад у незаконну «республіку» люди везуть продукти і медикаменти, які там або відсутні, або коштують у кілька разів дорожче. Наприклад, банка меду або кілограм яловичини коштують в ЛНР в 3 рази дорожче, ніж на підконтрольній Україні частині Луганської області.

Для мешканців так званої ЛНР серйозною проблемою залишається можливість потрапити на контрольовану Україною територію. На лінії розмежування з незаконною «республікою» постійно діє тільки один пішохідний перехід — у Станиці-Луганській через річку Сіверський Донець. Пройти через нього можна тільки групою, спеціальним коридором і тільки після дозволу українських прикордонників.

«Подорож «на той бік», справляє гнітюче враження. Потрібно пересуватись невеликою групою, дотримуючись дистанції, один за іншим, пройти по ділянці, тримаючи речі перед собою. Ця ділянка являє собою коридор, з двох сторін обгороджений колючим дротом, за яким стоять озброєні прикордонники з собаками. З початку війни я вперше їздила в Україну, але таке відчуття, що побувала в концтаборі на цьому пункті», — розповіла «Апострофу» мешканка Алчевська Олена К. За її словами, такі ситуації, як і сам факт блокади так званих ДНР і ЛНР, сепаратисти активно використовують у своїй пропаганді. «Кажуть – «дивіться, як до вас ставиться Україна, вас вважають за людей другого сорту». Мовляв, ви можете нормально себе почувати тільки в ЛНР і Росії», — розповіла вона.

За словами співрозмовників «Апострофа», під час проходження українських пунктів пропуску найбільше їх дратує те, що проїзд через них навмисне затягується. «Я бачив, як на пункт пропуску Зайцево під’їхала машина ОБСЄ. Українські прикордонники пропустили чергу з декількох сотень машин менш ніж за годину. Але варто ОБСЄ поїхати, як знову починається «тягнучка», коли доводиться стояти годинами. Можна і не стояти в черзі, платиш 100-200 грн за кожну людину в автомобілі — і прикордонники забезпечують тобі вільний проїзд», — розповів автору один з водіїв-перевізників, що здійснюють регулярні рейси з Луганська до Києва.

Ані грошей, ані життя

Економічна і соціальна ситуація в незаконній ЛНР продовжує залишатися складною. Більшість підприємств або стоять, або працюють не на повну потужність. Економічний занепад яскраво помітний на прикладі Луганська, який і до 2014 року був далеко не найрозвиненішим містом України. За словами співрозмовників «Апострофа», активність місцевих жителів спостерігається тільки вдень. До 18:00 вулиці міста стрімко порожніють, з них зникає транспорт, у тому числі — громадський. Луганськ стає схожий на «місто-привид».

«Робити у нас тут абсолютно нічого. Роботи, особливо з нормальною оплатою, майже немає, якщо ти, звичайно, не близький до «влади». Багато хто виїхав в Росію чи Україну, а тут живуть ті, хто виїжджав, але не зміг там закріпитися або ті, кому втрачати особливо вже нічого», — поділився своїми роздумами луганчанин Ігор В.

Зарплати в бюджетному секторі сепаратистської «республіки» вкрай низькі при високих цінах. У середньому, зарплати вчителів, лікарів, чиновників, в перерахунку з російських рублів, становлять 1,5-2 тис. грн. На приватних виробництвах можна заробляти 3-5 тис. грн. Значно більше отримують місцеві «силовики» – в середньому від 6,5 тис. грн.

За словами Ігоря В., такі міста так званої ЛНР, як Алчевськ і Краснодон, де є хоч якась економічна активність, виглядають у порівнянні з Луганськом «ледве не Лас-Вегасом». «Сама по собі військова обстановка для нас не дуже актуальна. Якихось активних бойових дій під Луганськом немає вже давно. Найголовнішою проблемою для нас є виживання», — зазначив Ігор.

Особливе роздратування у місцевих жителів викликає керівництво великих підприємств області, яке, в основному, давно покинуло так звану ЛНР і з’являється там лише час від часу. «Керівництво Алчевського металургійного заводу давно живе в Києві і Москві і звідти по телефону намагається чимось тут керувати. Людей це дратує, особливо коли їх накази розходяться з місцевими реаліями», — розповів «Апострофу» один з місцевих жителів.

Характерно, що за спостереженнями місцевих жителів, в незаконній ЛНР, на відміну від ДНР, відсутня активна боротьба з «українським минулим». «У мене на роботі в цеху є кілька людей з проукраїнськими поглядами, особливо вони це не приховують, з ними ніхто не конфліктує, хоча і не підтримує. Як мені здається, «влада» ЛНР не особливо прагне акцентувати увагу на цій темі і боротися з такими людьми, мабуть, вважаючи, що проблем у «республіці» і так вистачає», — розповів автору один з жителів Алчевська.

За словами іншого співрозмовника «Апострофа», останнім часом місцева «влада» більше стурбована боротьбою з українськими товарами, які часто завозять контрабандним способом. «Це подається як добра справа та боротьба зі спекуляцією. Місцеві «силовики» приходять на ринок, конфіскують товар у «спекулянтів», виписують їм штрафи. Але серед торговців все більше чуток, що насправді йде зачистка ринку ЛНР з метою звільнити місце для російських товарів, які за якістю поки що програють українським, оскільки з Росії до нас везуть не хороший товар, а те, що дешевше і що тут можуть купити. Тому якщо десь з’являється українська продукція, то в першу чергу розбирають її, навіть якщо вона коштує більше», — розповідає Ігор В.

Силовики беруться за агентуру

В умовах відсутності активних бойових дій різко знизилася кількість озброєних людей на вулицях міст. За словами місцевих жителів, бойовики ЛНР після серпневої активності, пов’язаної з подіями в Криму, зараз знаходяться або на полігонах, або на заміських базах, наприклад, в колишніх дитячих таборах відпочинку та шахтарських санаторіях. «Зараз все більш-менш спокійно, активності особливої немає, практично немає чуток про появу російських військових, які завжди виникають під час політичних загострень», — зазначив один із співрозмовників «Апострофа».

На цьому тлі місцеве так зване «Міністерство держбезпеки», яке, за словами джерел, знаходиться під контролем російських «кураторів», активізувало боротьбу з «диверсантами». Останнім затриманим 6 вересня став житель Рівненської області Валентин Можаєв, який, за версією МДБ, приїхав в так звану ЛНР із завданням потрапити до місцевих бойовиків і збирати про них інформацію.

Що стосується російських військових, то, як зазначає джерело в Головному управлінні поліції Луганської області, за наявними даними в так званій ЛНР зараз присутній корпус військових радників, а також фахівці з озброєння, підрозділів РЕБ і перехоплення, окремі артилерійські підрозділи і загони спеціального призначення. Вони переважно намагаються розташовуватися в районі українсько-російського кордону та поблизу Луганська.



загрузка...

Читайте також

Коментарі