Нардепи хочуть обмежити доступ до даних е-декларацій

Нардепи хочуть обмежити доступ до даних е-декларацій

Система електронного декларування в Україні працює лише тиждень, а її вже хочуть змінити. Народна депутатка Тетяна Донець пропонує закрити від громадськості дані про статки чиновників та їхніх родин.

З 1 вересня, під тиском громадськості та міжнародних партнерів, в Україні повноцінно запрацювала система електронного декларування майна та доходів осіб, уповноважених на функції держави або місцевого самоврядування. Починаючи з вересня вище керівництво держави, депутати, судді, прокурори та інші чиновники протягом 60 днів мають подати свої декларації в електронному вигляді у систему, якою опікується Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Дані про власність і доходи чиновників і членів їхніх сімей відображаються у відкритому доступі на сайті НАЗК. Водночас обмеженим є доступ до конфіденційної інформації, наприклад, паспортних даних та адрес об’єктів нерухомості.

Жорстке антикорупційне законодавство?

Однак така прозорість не всім до вподоби. Народна депутатка від «Народного Фронту» Тетяна Донець вже хоче внести зміни до закону «Про запобігання корупції» в частині оприлюднення декларацій у єдиному державному реєстрі. Відповідний законопроект депутатка зареєструвала у Верховній Раді. «В Україні сформулювали дуже жорстке антикорупційне законодавство, жорсткіше, ніж у багатьох країнах Європи, у ньому багато ризиків, в тому числі і через те, що електронна система декларацій передбачає доволі деталізовані дані про доходи та типи майна чиновників», — мотивує своє пропозицію Тетяна Донець у пояснювальній записці до законопроекту.

Вона наголошує, що слід унеможливити «необмеженому колу осіб незаконно використовувати, поширювати і розпоряджатися інформацією конфіденційного характеру щодо декларантів, членів їх сімей, третіх осіб, пов’язаних із ними». Тому Донець пропонує зробити відкритим доступ до декларацій лише членам НАЗК, фіскальним та слідчим органам. Натомість всі інші, за пропозицією Донець, в електронній системі мають бачити лише час сформування декларації та «узагальнену інформацію про отриманий дохід за звітний рік, розмір сплачених податків, суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, перерахованих як благодійна допомога фізичним особам і некомерційним установам та організаціям».

Крім того, Донець пропонує, щоб інформацію про співвласників свого майна чиновники подавали лише на письмовий запит НАЗК, хоча, за діючим законом, в декларації необхідно вказувати інформацію про співвласників. Законопроект також передбачає, що дані про транспортні засоби не вказуються суб’єктом декларування, а автоматично відображаються з реєстру МВС.

Спроба «вбивства«

Законопроект Тетяни Донець вкотре збурив громадськість в Україні. Активісти, які займаються антикорупційною діяльністю, заявляють, що це вже сьома спроба української влади різними способами унеможливити повноцінну роботу системи електронного декларування. «Ми передбачали цей сценарій і, на жаль, він підтверджується — українські чиновники всіма способами намагаються вбити е-декларування. Коли влітку Держспецзв’язку не давав сертифікат системі — це була шоста спроба вбивства. Вона не спрацювала. Тепер сьома — знищити систему через парламент», — обурюється голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Він зауважує, що зміни до закону «Про запобігання корупції» в частині декларування від депутата Донець зроблять систему електронного декларування малоефективною та взагалі непотрібною. «Всі ці спроби чиновників уникнути відповідальності за награбоване, змінивши е-декларування, коштують українцям відкладення безвізового режиму з ЄС як мінімум на півроку», — зауважує Шабунін.

Як відомо, однією з вимог Євросоюзу для надання Україні безвізового режиму є повноцінне функціонування системи е-декларування. Окрім цього, з ефективною роботою цієї системи МВФ пов’язав виділення кредитних траншів Україні.

Бояться відповідальності

Система е-декларування в Україні поки працює лише тиждень, і суттєвих недоліків і ризиків, на які вказує Тетяна Донець, поки не виявили, наголошує експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. Він припускає, що така прискіплива увага чиновників до цієї системи зумовлена серйозною відповідальність, зокрема і кримінальною, за брехню в електронній декларації. «На папері можна написати що завгодно, прийти у відділ кадрів, домовитися, дописати що треба, а от з електронною системою не домовишся. Все всім видно і треба пояснювати, де взяв», — вважає Хавронюк.

Він звертає увагу на те, що сама депутатка від «Народного фронту» Тетяна Донець у своїй письмовій декларації, яка розміщена на сайті Верховної Ради, задекларувала у 2015 році більше 40 мільйонів гривень сукупного доходу, дві земельні ділянки, три житлових будинки, один з яких більший за 400 квадратних метрів, інше нерухоме майно, гараж та три автомобілі преміум-класу. «За повноцінної роботи системи е-декларування застосовуватимуться статті Кримінального кодексу, де передбачено звільнення з посад і конфіскацію майна, якщо не можеш пояснити, де взяв. А цього надзвичайно бояться», — пояснює Хавронюк.

Експерти попереджають депутатів, що підтримання законопроекту Донець може призвести до радикалізації суспільства через постійні спроби влади унеможливити контроль громадськості за статками чиновників, які працюють на державних посадах за гроші платників податків. Утім, громадські активісти не виключають, що під час поточної сесії Верховної Ради будуть ще спроби законодавчо обмежити роботу системи електронного декларування.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі