Портников: Тривале прощання з Карімовим повертає нас до жанру сталінського похорону

Портников: Тривале прощання з Карімовим повертає нас до жанру сталінського похорону

Події, що передують офіційним оголошенням про смерть президента Узбекистану Іслама Карімова, нагадують події 1953 року, коли вмирав диктатор Йосип Сталін. Таку думку висловив український журналіст Віталій Портников у своїй колонці у виданні «Грани.Ру».

-Розтягнувшись на кілька днів, прощання з Карімовим повертає нас до майже забутого жанру сталінського похорону. У перші дні березня 1953 року кожному було ясно, що диктатор присмерті, що просто так медичні бюлетені публікувати не будуть, — але велика частина населення (саме населення, а не чергових пропагандистів Кремля) відчайдушно не хотіла вірити в саму можливість смерті вовкулаки», — зазначив він.

Журналіст нагадав, що після повідомлення про смерть Сталіна люди занурилася в страх, істерію і сльози і масово йшли, щоб в останній раз побачити ще не забальзамоване тіло.

Портников підкреслив, що в Узбекистані сталася схожа ситуація, оскільки раніше про хворобу Карімова ніколи нічого не повідомляли, а новиною про його госпіталізацію еліта почала готувати населення до прощання з диктатором, разом з тим визначаючись з наступником. Однак в соціальних мережах до останнього не хотіли вірити в можливість смерті Карімова, хоча мова йшла про 78-річну людину, чий поганий фізичний стан було видно неозброєним оком протягом останніх кілька років.

-Це звичайний летаргічний сон. Це вперте небажання прокидатися. Це той стан, в який Сталін занурив Радянський Союз і в який Карімову вдалося занурити Узбекистан. Коли ти знаходишся всередині цього сну, тобі здається, що його закінчення — тобто смерть правителя — означає твою власну смерть. Ти так відчайдушно плутаєш смерть з життям, що можеш і справді сплутати початок відлиги з повінню, — розповів він.



загрузка...

Читайте також

Коментарі