Ширма для репресій: на що чекати від ліквідації податкової міліції

Ширма для репресій: на що чекати від ліквідації податкової міліції

Проект змін до Податкового кодексу, оприлюднений Міністерством фінансів у середині серпня, дуже віддалено нагадує обіцяну урядом масштабну податкову реформу. Але передбачена цим документом ліквідація податкової міліції – якщо не революційний, то явно значущий крок, який неминуче вплине на всю фіскальну систему України.

Взагалі ідея про перекроювання силового блоку Державної фіскальної служби не нова. Такі пропозиції лунали ще в ті роки, коли головою ДФС (тоді – Міністерство доходів і зборів) був Олександр Клименко, який, щоправда, повністю відкинув цю ініціативу. 2014 року пропозиція позбутися податкової міліції прозвучала знову, але з «м’якшим» результатом і створенням на її базі нового органу – Служби фінансових розслідувань, або Фінансової поліції.

Цю ж ідею почав просувати і нинішній очільник Мінфіну Олександр Данилюк, який із приходом на посаду міністра у травні оголосив податкову міліцію кримінальною структурою і запевнив, що до кінця 2016 року її неодмінно буде скасовано.

Без страху та совісті

Реформатори у своїх планах щодо декриміналізації фіскальної служби спираються на досить красномовну статистику і загальнодоступні факти. Ні для кого не є таємницею, що податкова міліція завжди була достатньо ефективним важелем тиску на платників податків. Але далеко не завжди дії працівників податкової міліції правомірні.

Наприклад, із кінця 2015 року знову увійшла в «моду» практика залякування бізнесу з допомогою відкриття кримінальних проваджень. Схема доволі проста: податкові інспектори знаходять якесь порушення (причому нерідко вигадане), складають акт, але при цьому не дають можливості платникові оскаржити результати перевірки, оскільки в найкоротші терміни справа потрапляє до Єдиного реєстру досудових розслідувань і передається податковій міліції, яка, своєю чергою, організовує обшуки, допити. Іншими словами, платник податків зазнає серйозного пресингу податківців і вважає за краще відкупитися від них або заплатити намальований штраф.

«При цьому 85% справ закриваються через відсутність складу злочину. А обвинувальних актів за 2015 рік було винесено лише 180 із більш ніж 4100 відкритих проваджень», – ще навесні нинішнього року розповідав Андрій Журжій, перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики.

Ба більше, навіть ті справи, які опиняються у суді, не чекають обвинувального вироку, адже в них немає складу злочину.

Невдалий переділ

Зворотний бік медалі полягає в тому, що на сьогодні податкова міліція є предметом запеклих торгів між Мінфіном і ДФС, що намагаються видати за турботу про бізнес.

Так, Олександр Данилюк неодноразово повторював, що податкові міліціонери працюють поза рамками чинного законодавства, оскільки посилаються на закон «Про міліцію», що втратив силу ще в листопаді 2015 року. При цьому міністр фінансів непрозоро натякнув, що ліквідацію податкової міліції схвалили безпосередньо «нагорі». Тобто в МВФ.

Разом із тим ДФС і її голова Роман Насіров опонують Мінфіну. За словами Насірова, скарг на роботу податкових міліціонерів немає, тому всі реляції про їхній протиправний статус безпідставні.

Правда, як завжди, десь посередині. Мета Міністерства фінансів – повністю сконцентрувати у своїх руках левову частку повноважень ДФС. Про що, до речі, і йдеться в згаданому вже проекті змін до ПКУ, який передбачає передання адміністрування цілком і повністю Мінфіну. Йому ж буде підпорядкована і фінансова поліція, яку сформують на базі податкової міліції. ДСФ, зі свого боку, хоче зберегти хоча б частину цих самих повноважень. Але найголовніше – можливість викручувати руки бізнесу, доводячи таким чином ефективність своєї роботи.

Потрібні нові обличчя

Бентежить і те, що уряд не запропонував чіткої концепції створення фінансової поліції. Хоча Олександр Данилюк ще в липні пообіцяв: відповідний законопроект проходить останні етапи узгодження, і незабаром його буде внесено до парламенту. Проте в чому полягатимуть обов’язки і повноваження працівників цього органу, досі незрозуміло. Від Кабміну лунають лише загальні фрази про декриміналізацію, про урізання силових функцій, але конкретики немає.

Водночас ще в березні у Верховній раді було зареєстровано альтернативний законопроект №4228 «Про фінансову поліцію». Серед його авторів – Тетяна Острікова, Андрій Журжій, Максим Курячий, Михайло Кобцев та інші.

Документ регламентує граничну кількість працівників фінансової поліції (3000 осіб), «якість» кадрового складу (70% якого мають становити нові фахівці), вводить персональну матеріальну відповідальність посадових осіб, але найголовніше – дає фінансовій поліції право розслідувати майже будь-які злочини економічного характеру (починаючи від несплати податків і закінчуючи справами про доведення до банкрутства).

«Той законопроект №4228, який зареєстровано групою авторів, я загалом підтримую. Але багато над чим ще потрібно думати. І головне питання: чи може існувати фіскальний орган без податкової міліції (без правоохоронної функції), а виключно як скорочений у своїй чисельності аналітичний центр? Мені здається, що ні», – вважає голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Крім того, необхідно ретельно підійти до мотивації працівників фінансової поліції. Наприклад, влада Грузії, створюючи фінансову поліцію 2004 року, перерозподілила зарплатний фонд і довела зарплати поліцейських до еквівалента $800–1000, що дало можливість залучити висококласних фахівців.

«Тому я б сьогодні порадила уряду не забирати фонд зарплати зі служби, а залишити його, щоб люди могли працювати хоча б за 10 000 гривень, не за 2 500 гривень нинішньої зарплати. Адже очевидно ж, що за такого окладу людина неминуче намагатиметься заробляти нечесним шляхом», – вважає Южаніна.

Під жорстким каблуком

Експерти вважають, що успішна реформа податкової міліції можлива лише за умови, якщо діяльність фінполіції всебічно контролюватимуть, а будь-які зловживання викорінюватимуть. «Фінансова поліція має бути поза фіскальною службою і поза Мінфіном, але підпорядкована парламенту. Тобто мати статус, як Антимонопольний комітет», – вважає Володимир Лановий, колишній міністр економіки України.

Якщо подивитися на міжнародний досвід, то повноваження фіскальних «поліцейських» структур у багатьох країнах, як правило, серйозно обмежено. Часом вони просто не мають силових функцій (у Данії, наприклад) або займаються злочинами тільки в податковій і митній сферах (як в Ірландії чи Португалії). У Голландії ж фінансова розвідка є частиною Податкової служби, а служба економічного контролю належить до Міністерства економічних зв’язків.

«Тому головний ризик – це те, що в Україні фінполіція дістала широкий перелік повноважень. Звичайно, на нинішньому етапі це «приправляється» доцільністю посилити боротьбу з корупцією, розкраданням бюджетних коштів та економічними злочинами. Проте в реальності може виявитися, що нову поліцію використовуватимуть для тиску на неугодних платників податків як спосіб «вибивання» з них податкових боргів», – пояснює партнер ICF Legal Service Наталія Ульянова.

Погоджується з нею і координатор громадянської платформи «Нова Країна», один з авторів «ліберальної» податкової реформи Тарас Козак. На його думку, головне завдання – домогтися, щоб фінансова поліція не стала новим знаряддям для «тортур» бізнесу.

«По суті, для реформи потрібна невелика комп’ютеризована ризик-орієнтована система, яка б відстежувала за комп’ютерною базою податкових ухильників. Це легко видно: якщо три магазини містяться на одній вулиці і два з них платять умовно 10 000 гривень податку, а третій – тільки одну тисячу гривень, отже, щось тут не те. Тоді можна проводити аналіз і вимагати документи, звітність, проводити додаткові перевірки. І вже не просто зайти туди, куди хочеться (мовляв, надійшов сигнал, прийшла анонімка – і починаються «маски-шоу»)», – наводить приклад Тарас Козак.

Утім, розформування податкової міліції все ще під питанням. Це пов’язано з тим, що в Кабміні та Раді нема єдиного бачення долі цього відомства. Крім того, без фундаментальної податкової реформи створення фінансової поліції стане лише ще одним перерозподілом повноважень. А оскільки саму реформу знову відкладено щонайменше на рік, для платників податків у поведінці фіскалів навряд чи щось зміниться.

джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі