В історії нашого краю є моменти, які усвідомлюються з великим жалем. Зокрема період, коли виконання планів «п’ятирічки» було пріоритетною ніж збереження природних багатств.

Так, у далекому 1963 році рекордними темпами, здавалася перша черга споруд Дарницького району міста Києва. Будинки побудували в термін, провели до них труби опалення. Для обігріву «молодого» мікрорайону побудували ТЕЦ — 4. Сьогодні, коли район виріс і перетворився в автономну одиницю з власною розвиненою інфраструктурою, його обігрівають кілька ТЕЦ. А на той період ТЕЦ №4 була єдиною. У той час в гонитві за виконанням плану, не встигли побудувати для цієї ТЕЦ басейни-відстійники. Тому вирішили відкласти це питання на деякий час, адже обігрів району був куди більш важливим завданням. І було вирішено прийняти державною комісією недоукомплектовану ТЕЦ, а під відстійники їй тимчасово, виділили 2 природних озера. Акцентуємо особливу увагу на те, що дана міра була прийнята виключно, але термін, поки не будуть побудовані очисні споруди, які відповідають всім нормам.

За своїм принципом електротеплоцентраль працює на вугіллі. І відходи у вигляді розпеченої вугільної суміші кудись зливати, а потім утилізувати просто необхідно. Для цієї мети будують бетонні басейни, куди і зливається ця розпечена суміш. Там вона остигає, важкі компоненти осідають, воду фільтрують і після екологічного контролю зливають в ливневку. А решту вугільної суспензії — утилізують. Зрозуміло, що рішення відправити стоки в озера, було прийнято на короткочасний період, як екстрений захід. З тих пір минуло більше 50 років … За цей час ТЕЦ так і не побудувала відстійники, вважаючи тимчасовий дозвіл за постійне, яке буде діяти вічно. «Тепловики» повністю знищили одне з озер, до країв наповнивши його відходами. Глибина того озера була більш дванадцяти метрів, це була жива водойма … У підсумку на місці природного озера виник засипаний шлаком майданчик.

Наступне в ланцюжку моторошного вандалізму — озеро Гарячка. Його назва повністю характеризує дії безрозсудних чиновників. ТЕЦ скидає смертельно небезпечний коктейль, що містить мало не всю таблицю Менделєєва, в природне озеро, яке знаходиться в єдиному ланцюжку ще з 36 озерами!

Природа щедре обдарувала цей каскад озер, в них водиться срібний і золотий карась, лин, окунь, щука, судак. У заростях очерету виводить потомство качка. І все це багатство, включаючи найчистішу джерельну воду, отруюється «тепловиками» …

 — Це безумство вбивства київських водойм потрібно терміново зупинити! — каже начальник Управління екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та природного середовища при КМДА Андрій Мальований — І те, що відбувається на озері Гарячка, є наочним прикладом сформованого за останні роки ставлення до столичним водойм. Ми повинні з Вами зрозуміти, що все в природі взаємопов’язане — всі підземні і поверхневі води — це єдине ціле. І вбиваючи озеро, ви вбиваєте частинку Світового Океану. Озеро Гарячка входить в каскад з 36 природних озер, які блакитною лінією проходять по всьому мікрорайону.

— У вбивстві озера винні не тільки тепловики. Сюди на самоскидах привозять гори сміття. Подивіться на пластикові пляшки, які двометровим шаром накрили його уцілілу від вугільної суміші водну гладь — говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков — Природню, мальовничу водойму перетворили в Київський водний Армагеддон. І це в той час, коли величезна кількість машин з їх вихлопними газами, виробничі гіганти, які через те, що місто розростається «переселилися з околиць майже в центр міста — всі ці фактори ніяк не поліпшують екологічне здоров’я, як самого міста, так і його жителів. І тому ці природні озера є блакитними легенями міста. Вбиваючи їх — наноситься смертельний удар по здоров’ю киян. Біда столиці в тому, що у 90% міських водойм немає паспортів. Наші озера на карті столиці є білими плямами -«непізнаними об’єктами». І це було зроблено спеціально, щоб вони не мали чітких меж природоохоронної прибережної території, на якій законодавством ( Водний та Земельний Кодекс)будь-яка господарська діяльність заборонена. У мальовничих куточках на березі озер раз у раз з’являються різні кафе, розливайки та шашличниці, багато водойм перетворено в несанкціоновані сміттєзвалища, адже побутове і будівельне сміття вивозити на офіційні полігони дорого. Якщо в 1991 році в Києві налічувалося 480 водних об’єктів, то сьогодні їх залишилося 370. На балансі у КП «Плесо» числиться всього 57 водних об’єктів, ще пару десятків озер знаходиться на балансі парків і в Заповідному Фонді, а решта просто безпритульна, тому їх засипають і забудовують.

Київрада минулого скликання прийняла ініційовану Асоціацією рибалок України Програму по відновленню, охороні, цивілізованому і дбайливому використанні столичних водойм. У пілотний Проект Програми увійшли понад десяток водойм. Сьогодні розробляється Наукове Обґрунтування і проектна технічна документація. У Програмі беруть участь: Український науково-дослідний інститут водогосподарське-екологічних проблем НАНУ, інститут гідробіології, Агентство водних ресурсів України, Гідроекоресурс, Агентство рибного господарства України, Управління екології КМДА, КП «Плесо». Радує, що вперше за роки Незалежності депутати Київради і чиновники КМДА повернулися обличчям до столичних водойм. І нехай шлях по їх відновленню тернистий і тривалий, але з’явилась надія, що Київські водойми отримають шанс на другу ЖИТТЯ!

Шкода тільки, що озеру Гарячка це вже не допоможе: пацієнт скоріше мертвий, ніж живий …

— На теплових електростанціях в даний час працюють в основному котельні установки, проектування і спорудження яких відбувалося кілька десятиліть тому. У той час основним завданням творців і експлуатаційного персоналу вважалося забезпечення ефективного спалювання палива: високий ККД, низькі втрати, довгострокова безаварійна робота. В даний час, на додаток до перерахованих, висуваються нові вимоги до обладнання — ЕКОЛОГІЧНІ — говорить кандидат технічних наук Володимир Поліщук — У топці утворюється певна кількість оксиду азоту NO. До виходу з котла частина оксиду азоту переходить в діоксид NO2. Крім цього, в золі містяться оксиди кремнію, алюмінію і заліза, а так само велика кількість вуглецю, так званого недожига вугілля. Якщо шлакові відвали знаходяться поруч з житловим сектором, то летюча вугільна суміш розповсюджена вітром може дуже негативно відобразиться на здоров’ї людей. Тривала дія навіть порівняно невеликих концентрацій NOx збільшує кількість гострих і хронічних респіраторних захворювань. Але найсумнішим в цьому є те, що постійне вдихання цього «коктейлю» може спровокувати онкологічні захворювання. Підвищені концентрації оксидів азоту негативно впливають також на рослинний і тваринний світ. Якщо накопичення і зберігання золоотвалів відбувається в непідготовлених для цього місцях, то дуже висока ймовірність забруднення ґрунтових вод, що в свою чергу несе загрозу отруєння водойм, що знаходяться поруч.

Для того щоб підняти і висвітлити проблему озера Гарячка, а на його прикладі всіх столичних водойм і був проведений Асоціацією рибалок України показовий рейд. Так, озеро Гарячка вже не відновити … Але, на його прикладі можна врятувати не одну водойму, почати відроджувати природні багатства Києва.

Не можна втрачати дорогоцінний час, і чекати плачевного фіналу, важливо задіяти всі можливі ресурси і врятувати блакитні легені столиці! Тому так дорога громадська ініціатива в боротьбі за ЖИТТЯ міських водойм!

Читайте також: Російським виконавець судитиметься за право агітувати за «русский мир»

Прес-служба Асоціації рибалок України



загрузка...

Читайте також

Коментарі