Звідки стільки ненависті в Донбасі

Звідки стільки ненависті в Донбасі

Незабаром я маю говорити про труднощі у взаємодії та розумінні культур. І в голові у мене постають дві картинки – вагон нью-йоркської підземки, де хасид сидить поруч з мусульманином, а трохи далі китайці, а ось і сикхи, що не знімають чалми, як, втім, хасиди – кіпи і капелюхи. Кожен може читати щось своє своєю мовою, але NY Times рулить, пише на своїй сторінці в Facebook письменник Борис Херсонський.

Які далекі культури, які ворожі ці люди в місцях історичного проживання, як вдалося їм в масі своїй залишити цю ненависть на історичних батьківщинах? І чому ця модель не дуже працює в Європі?

І ось друга картинка – Донбас. Якщо це зіткнення російської та української культур, то я чогось не розумію. У Донбасі говорять і російською, і українською по обидва боки лінії зіткнення, як тепер чемно називають лінію фронту. Культура тут все більше радянська і пострадянська, мова, до речі, більше змішана, так званий суржик. І скільки ж ненависті по обидва боки, скільки руйнувань.

Я ось думаю, що величезну роль тут відіграють умови життя людей, архітектура, транспорт, гастрономи. І не різні культури, а, скоріше, відсутність їх.

Ось я думаю, чи можна зіграти Ромео і Джульєтту в інтер’єрах і пейзажів «Маленької Віри». Чи не грають декорації п’єсу, як свита – короля?



загрузка...

Читайте також

Коментарі