Партійний гаманець: де зберігають гроші українські політсили

З 1 липня 2016 року українські політичні партії отримали доступ до державних коштів. Мова йде про близько 195,5 млн гривень, які до кінця поточного року можуть освоїти парламентарії.

З огляду на репутаційні та бізнес-ризики, пов'язані як з тиском на політиків, так і з банкрутством багатьох банків, Forbes дізнався ─ як сьогодні вибудовуються відносини між політичними партіями і фінансовими установами.

У серпні політичні партії закінчили оприлюднення звітів за другий квартал 2016 року. Сьогодні «політичні» рахунки в банках відносно скромні. Йдеться про мільйони гривень, які не покривають усі потреби в фінансуванні партій. Наприклад, згідно з партійним даними, на рахунках Блоку Петра Порошенка «Солідарність» за підсумками другого півріччя 2016 року зберігалося трохи більше 1 млн гривень депозиту і 47 600 гривень на поточному рахунку. На рахунках БЮТ перебувало близько 180 000 гривень. «На рахунках партії ─ близько 4 млн гривень. Це залишки коштів, які «Народний фронт» мав після завершення виборчої кампанії в жовтні 2014 року», ─ розповіли Forbes у НФ.

«Через банківські рахунки політичних партій проходять тільки ті операції, які партія вже зважилася показати суспільству», ─ зазначає екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.

За оцінками експертів, опитаних Forbes, сума, мінімально необхідна для діяльності політичної сили, включаючи оренду приміщень, мінімальну зарплату і т.д., в невиборчий рік становить близько $5 млн (еквівалент 126 млн гривень за поточним курсом НБУ).

«Ця оцінка занижена. Політики, наприклад, повинні з'являтися на телебаченні, проводити з'їзди, тощо. І це шалені гроші. Секунди на телеканалах стоять тисячі доларів», ─ каже лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.

Скільки грошей отримають політичні партії з бюджету?

Партії Кількість отриманих голосів Сума, яка виділяється в 2016 році (друге півріччя), грн
«Народний фронт» 3 488 114 55 858 651
«БПП» 3 437 521 55 048 455
«Самопоміч» 1 729 271 27 692 543
«Опозиційний блок» 1 486 203 23 800 052
«Радикальна партія Олега Ляшка» 1 173 131 18 786 518
БЮТ 894 837 63196405
 Усього 12 209 077 195 516 137 

Розрахунок для мінімальної зарплати на 1.01.2015 року в 1218 грн.

2% від мінімальної з/п = 1218 х 0,02 = 24,36 грн. Ця сума множиться на кількість виборців: 16,052 228 х 24,36 = 391 032 274 гривень, і пропорційно розподіляється між партіями. Оскільки в 2016 році фінансування почнеться з другого півріччя, то мова йде про половину суми, отриманої в результаті цього розрахунку.

«Ситуація з рахунками партій стане більш прозорою, тому що партії, які подолали 5%-вий бар'єр на минулих парламентських виборах, з 1 липня 2016 року можуть отримувати фінансування з держбюджету», ─ констатує заступник керівника виборчих програм Комітету виборців України Микола Нілов.

«Політичні партії можуть претендувати (хоча мають право і відмовитися) на державне фінансування їхньої статутної діяльності в рамках, визначених Законом України «Про політичні партії», якщо на чергових або позачергових виборах народних депутатів України в загальнодержавному багатомандатному окрузі список кандидатів у народні депутати України подолав електоральний кордон в 2% (зараз таких політичних партій ─ 10, з більш ніж 300 зареєстрованих). Тим політичним партіям, яким це зробити не вдалося, варто розраховувати лише на внески в їх підтримку», ─ уточнює адвокат Роман Кругляк.

«Поки що кошти державного фінансування, передбачені законом, не надходили, хоча партія виконала всі взяті на себе зобов'язання, в тому числі, оприлюднила звіти за I і II квартали 2016 року», ─ каже керівник секретаріату БПП Максим Саврасов. За його словами, отримані з бюджету кошти будуть спрямовані на фінансування статутної діяльності партії, в тому числі, оплату праці співробітників статутних органів.

«Будь-який банк прагнув би мати серед своїх клієнтів якомога більше партій і народних депутатів. Така ситуація актуальна і для державних банків. Це і можливість утриматися на посаді, і звернутися при необхідності до депутата. Та й самі депутати часто є хорошими клієнтами», ─ каже Василь Горбаль.

Втім, зворотним боком «дружби» банкірів і політиків стають неплатежі за кредитами під прикриттям депутатської недоторканності. Глава правління банку «Кредит Дніпро» Олена Малинська розповідала Forbes, що в парламенті є особи, які свідомо не сплачують борги.

«Існують сумлінні порядні клієнти, які займаються політичною діяльністю і при цьому чудово розуміють значення поняття «чесне партнерство» і вибудовують саме на його підставі свої взаємини з банком, ─ зазначає заступник голови правління банку «Кредит Дніпро» Віталій Палюра. ─ Також існують і ті, хто є злісними неплатниками. Вони використовують своє становище в незаконних цілях, саботують погашення боргів перед фінансовими установами та цілеспрямовано гальмують процес прийняття законодавства щодо захисту прав кредиторів. З деякими з них наш банк судиться по кілька років».

Банкінг і політика

Forbes вивчив звіти основних політичних сил країни. Згідно з ними, українські партії, як і раніше, часто вважають за краще обслуговуватися в банках, які пов'язані зі своїми членами або главами. Так, Міжнародний Інвестиційний Банк (МІБ), що належить Петру Порошенку, є одним з обслуговуючих банків партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». «Опозиційний блок» працює через банк ПУМБ Ріната Ахметова і Місто Банк, 93,35% якого контролює Іван Фурсін. БЮТ серед обслуговуючих банків вказував «Велес», акціонером якого виступав депутат від цієї партії в Черкаській облраді Олександр Сингаївський. Партія «УКРОП» обслуговується в ПриватБанку, з яким пов'язано керівництво даної політичної сили.

Найпопулярнішим банком серед великих політиків став УкрСиббанк, що входить до міжнародної фінансової групи BNP Paribas. У цьому закладі відкрито рахунки БПП і «Самопомочі». У банках з іноземним капіталом ─ Credit Agricole і Райффайзен Банк Аваль ─ зберігають кошти відповідно «Свобода» і «Радикальна партія Олега Ляшка». «Ми зберігали наші кошти на рахунку в Укрсоцбанку, а тепер ─ перейшли в Credit Agricole», ─ розповів Forbes Олег Тягнибок.

Рахунки в державних Укргазбанку і Ощадбанку мають, відповідно, БЮТ і БПП. «Якщо велика політична сила відкрила рахунок у державному банку, то до неї виникає менше питань, ніж якби рахунок був відкритий у якомусь невеличкому «кишеньковому» банку. І з точки зору репутації логічно мати рахунок у великій установі», ─ вважає Василь Горбаль.

Також БЮТ тримає рахунки в Мегабанку, серед акціонерів якого ─ ЄБРР, уряд Німеччини і Віктор Субботін. У свою чергу, БПП співпрацює з банком «Південний», що належить Юрію Родіну, Марку Беккеру та іншим акціонерам. «Народний фронт», згідно з офіційним звітом партії, має рахунки в Діамантбанку, який належить Ігорю Керезю і Давиду Жванії.

При цьому ніхто з основних українських політсил не тримає гроші в банках з корінням у Російській Федерації. Хоча заборони на таке розміщення немає, очевидно, що до партії, яка б розмістила кошти на рахунках банку, близького до РФ, виникли б питання. Примітно, що за інформацією Forbes, у Промінвестбанку ─ дочірній установі «Внєшекономбанку» Російської федерації ─ є відкритий рахунок виборчого фонду одного з кандидатів у президенти України.

Яким банкам довіряють партії

Партія Банки
БПП «Південний», МІБ, Ощадбанк, УкрСиббанк
БЮТ Укргазбанк, Фідобанк*, «Велес»*, Мегабанк
«Свобода» Credit Agricole
«Опозиційний блок» ПУМБ, Місто Банк
«Народний Фронт» ДіамантБанк
«Радикальна партія Олега Ляшка» Райффайзен Банк Аваль 
«Самопоміч» УкрСиббанк
УКРОП ПриватБанк

Дані: звіти політичних партій, дослідження Forbes

* Банк визнано неплатоспроможним

Також, за інформацією Forbes, «політичні» рахунки є в банках «Укрексім», Укрсоцбанк і «Альянс».

Небезпечні зв'язки

Чи потрібно вводити вимоги до надійності банків, у яких політики зберігають свої гроші? Очевидно, що при співробітництві з фінустановами партії можуть постраждати від кількох ризиків. По-перше ─ банкрутства самих банків. За 2014-2016 роки НБУ вже вивів з ринку близько 80 установ. Деякі партії при цьому постраждали. Наприклад, ще на початку 2016 року в Фідобанку бізнесменаОлександра Адаріча був відкритий рахунок БЮТ. Але і Фідобанк, і «Велес», із якими працювала ця політична сила, визнано неплатоспроможними і передано в управління Фонду гарантування вкладів.

«Так, серед потерпілих клієнтів банків-банкрутів були політичні партії ─ оскільки ми не компенсуємо витрати кредиторів ліквідованих банків, а відшкодовуємо тільки вклади громадян у межах 200 000 гривень», ─ каже заступник голови ФГВАндрій Кияк.

«У питаннях партійного фінансування повинні бути присутніми високий ступінь відповідальності й високий рівень прозорості, ─ вважає мер Львова і засновник партії «Самопоміч» Андрій Садовий. ─ В умовах вакханалії в банківській системі, коли щотижня ліквідується ще один банк, питання, де тримати гроші, залишається вкрай актуальним. Хоча, наприклад, у нашій партії гроші, що надходять у вигляді членських внесків, відразу витрачаються на поточні потреби. Також, в нинішніх умовах, якщо партія має гроші, вона може, на мою думку, тримати їх у державних банках ─ і я є прихильником такої ідеї».

Другий ризик ─ політичний тиск на партії, якого в Україні зазнають політики і прихильники тієї чи іншої політсили. «Фінансування партій має бути прозорим, і суспільство повинно орієнтуватися в тому числі в таких делікатних питаннях, як фінансування політичних сил. Однак така прозорість можлива тільки в цивілізованій державі, в якій діє закон і в якій закон захищає права донорів політичних партій», ─ підкреслює Олег Тягнибок.

За його словами, один зі спонсорів ВО «Свобода» ─ Олег Гелевей, що володіє юридичним бізнесом. «Коли за часів [президентства Віктора] Януковича я назвав його як одного з фінансистів нашої партії, наступного ж дня на його підприємствах з'явилися податкова, пожежники, йому відкрито сказали зупинити фінансування ВО «Свобода». Його бізнес був наполовину іноземним, і його знищили», ─ каже Тягнибок.

Інший фінансист партії «Свобода», що входить до Економічної ради партії ─ Ігор Кривецький ─ також розповідає про тиск силових структур на його бізнеси в період до Революції гідності і під час самої Революції. Він вважає, що в українських умовах відкрите фінансування політики є ризикованим. «Прозорість повинна бути реальною, а не бутафорною. Але це можливо тільки при ліквідації олігархічного ладу. Олігархія підтримує корупцію, в тому числі політичну. І якщо ви переглянете звіти представлених у парламенті політичних сил, ви не побачите в них прізвища жодного олігарха, хоча фактично вони є реальними фінансистами цих політичних проектів», ─ розповідає Кривецький.

Народний депутат від партії БЮТ Олександра Кужель вважає, що з будь-якими спробами тиску на фінансистів політичних сил необхідно боротися. «Дуже складно пояснити англійцям, що той чи інший держорган не є незалежним, а належить тому чи іншому олігархові. В цьому наша трагедія. Однозначно, в США не може бути переслідування будь-якого політика, який фінансує противників Демократичної партії, ─ каже Кужель. ─ І в Україні, якщо президент або силові структури переслідують ту чи іншу партію, або бізнесменів, які партію фінансують, то йому повинен бути оголошений імпічмент. Але сьогодні в Україні люди не хочуть не просто називати, в яких банках вони зберігають кошти, ─ вони бояться навіть показувати благодійну діяльність».

Від банківу свою чергу вимагається верифікація всіх клієнтів з «політичним корінням». «Для банку політики – це клієнти, які потребують особливої уваги з точки зору регулювання в частині фінансового моніторингу, оскільки вони є PEP (political exposed person). Крім того, зовсім нещодавно на банки було покладено функцію більш ретельного моніторингу коштів, які надходять на рахунки політичних партій, що створює певні операційні проблеми для банків у частині організації такого моніторингу», – розповідає голова правління UniCredit BankТамара Савощенко.

Очевидно, що питання до прозорості доходів і витрат політичних сил почнуть виникати як при отриманні фінансування з бюджету ─ так і при початку наступної передвиборної кампанії. Тепер питання фінансування партій курирує Національне агентство з питань запобігання корупції. У зв'язку з цим особлива увага до банків, в яких зберігаються кошти політиків, буде посилюватися ─ так само як і до схем тіньового фінансування політсил.

«Що стосується питання про традиційні схеми фінансування, варто зазначити, що відтепер політичні партії зіткнуться з необхідністю виходу зі звичної зони комфорту в схемах наповнення своїх рахунків, оскільки контролюючі органи посилили моніторинг цих процесів і винесли їх у публічну площину», ─ резюмує Роман Кругляк.

джерело: forbes.net.ua

Рекомендуємо прочитати

Противники Трампа всех мастей, объединяйтесь

В США ежедневно проходят протесты против политики Дональда Трампа....

Це може бути цікавим

В новый трудовой мир: Если роботы работают, они должны платить налоги

Общественная реакция на предложение Дельво была чрезвычайно негативной, хотя заметным исключением стала позиция Билла Гейтса, который его поддержал....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

​Киянам обіцяють покращену соціальну медицину. Як гарантувати ефективність проекту?

Міська владала називає програму інноваційної для соціальної медицини в Україні та з революційними нововведеннями....