Росія-Україна. Між олімпійським миром та війною

Росія-Україна. Між олімпійським миром та війною

Росія прагне вивести протистояння з Україною на рівень відкритої війни, аби прокласти собі сухопутний шлях до Криму? Ні. Володимир Путін грає з Україною в іншу гру, вважає Крістіан Тріппе.

Російське посольство в Києві осиротіло — дипломати виїхали, лише охоронці терпляче несуть службу. Призначення нового російського посла в Україні провалилося, адже український уряд відмовився надавати на це свою згоду — так званий агреман. У Москві ж посла з Києва немає уже тривалий час. Тобто де факто між країнами на даний момент відсутні дипломатичні відносини — попри те, що до їхнього формального розриву ніколи так і не доходило.

На порозі «великої» війни?

У цьому підвішеному стані дипломатії песимісти, ймовірно, вбачають чергового передвісника «великої війни» між обома країнами. На це дійсно може вказувати чимало: бойові дії на лінії розмежування на Сході України стають дедалі інтенсивнішими, мінські домовленості про режим припинення вогню — не більше ніж закривавлена макулатура. Спостерігачі повідомляють про переміщення до лінії фронту дедалі більшої кількості важких озброєнь. Військові експерти в Росії та країнах НАТО, крім цього, кажуть про переміщення цілих військових з’єднань поблизу кордону Росії з Україною. Говорять про «перегрупування» або навіть «виступ». Обидва слова лунають загрозливо.

А тепер іще це: російська спецслужба ФСБ заявляє про відвернення терактів, якібуцімто готували на Кримському півострові українські військові. Внаслідок цієї нібито української агресії загинули двоє росіян. Російський президент Путін одразу ж зробив із цього висновок, що тепер не має бути жодної зустрічі «нормандської четвірки» для обговорення виконання мінських домовленостей. Тож Росія шукає лише привід для того, аби нанести удар?

Чи не розпочалася війна Росії проти Грузії — з того часу пройшли рівно вісім років — так само в серпні? Чи не були тоді так само, як і зараз, Олімпійські ігри тим, що відволікало увагу громадськості? Чи не видається Захід ніби паралізованим — США погрузли у виборчих перегонах, Європа ослаблена? «Коли, якщо не зараз?» — можливо, запитують себе прихильники жорсткого курсу в Кремлі, даючи волю своєму бажанню розширити експансію за межі країни. Адже з їхньої великоімперської точки зору, анексія Криму та прихована військова підтримка сепаратистів на Донбасі аж ніяк не може бути останньою сторінкою історії.

Зіпсоване свято Дня незалежності

Із таких здогадок, тлумачення дій військових та голих фактів бойових дій на Сході України виходить коктейль зі смаком страху війни. Вариво виробництва отруйної кремлівської кухні, випари якого викликають стрес у Києві та відчуття нудоти в Брюсселі, Берліні та Парижі. Адже Путін за допомогою військових залякувань, вочевидь, хоче стати господарем усіх тих процесів, які вже незабаром, можливо, вирішуватимуть долю України. Але як раз цю позицію сили Росія і втратить, якщо ризикуватиме відкритою війною заради клаптика землі в Східній Україні. Захід в такому разі, радше за все, ще додатково посилить економічні санкції, що призведе лише до подальшого послаблення російської економіки.

Тож Росія поки що, скоріше, обмежиться погрозами та шпильками.

24 серпня Україна відзначає 25-річчя своєї незалежності від Москви. Очевидно, можновладці в Москві хочуть добряче зіпсувати українцям це свято.

источник: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі