Як адаптувати дитину до школи після літа - поради психолога

Прості правила адаптації дитини та батьків до шкільного життя після відпочинку, табору та літнього неробства озвучила на своїй сторінці в Facebook дитячий психолог Світлана Ройз.

Пишу щодо запитів, які вже надходять і для того, щоб нагадати собі – мамі старшокласника.

1. Режим дня. Зараз, за три тижні до 1 вересня, саме час поступово повертатися в "шкільний" режим дня. Різкий перехід від стану спокою до робочого режиму – і для дітей, і для дорослих – стрес. Можна вже зараз поступово прокидатися вранці і вкладатися спати ввечері трохи раніше.

2. Річний відкат у знаннях. Нашому мозку потрібні тренування. За літні місяці відбувається "відкат у знаннях" в середньому до другої чверті попереднього року навчання. І саме тому перші кілька місяців навчального року вчителі займаються з дітьми повторенням. Домашнє завдання на канікули часто й дається для того, щоб дитина залишалася "в процесі" навчання. Здорово, якщо влітку дитина у вільному відпускному режимі системно навчалася (наприклад, іноземним мовам).

За три тижні до школи можна у спокійному темпі, без тиску і примусу, перегорнути зошити і, можливо, довідники за попередній рік. Або завантажити з інтернету програму навчання та хоча б просто переглянути теми.

3. Якщо під час навчального року планується, що дитина буде ходити на гуртки та секції, краще почати займатися вже в серпні.

4. Перші навчальні місяці (особливо в новій школі, в новому класі) – це стрес. Система освіти змінюється, але поки багатьом дітям ходити в школу страшно. А життя підлітків (так вже фізіологічно склалося) – це завжди стрес. Коли людина перебуває в стані хронічного стресу, її мозок відчуває дефіцит цинку. Цинк впливає на роботу гіпокампу, який допомагає нам і нашим дітям обробляти і запам'ятовувати великі обсяги інформації. Вже зараз час використовувати те, у що ви вірите – їсти продукти, що містять цинк, якщо ви вірите у вітаміни або біододатки – використовувати їх.

Іноді дитині важлива не оцінка і "мотивування", а допомога

5. Для інтровертних, сором'язливих дітей, які до того ж літні місяці провели відокремлено, повернення в колектив – навантаження і можливе джерело напруги. Можна запропонувати який-небудь залишився до 1 вересня день зустрітися всім класом і піти в кіно або на пікнік. Це допоможе знизити тривогу і виявити ті грані, які дітям складно проявити в школі.

6. До першого вересня важливо прийти в школу, походити коридорами, подивитися на новий (або згадати старий) кабінет. Якщо дитина приносить у клас якусь свою річ – книгу в бібліотеку, вазон, плакат, фотографію – вона ніби ставить відбиток "я тут є". Це полегшує адаптацію і звикання до класу. Добре, якщо в класі робиться загальна "газета" з фотографіями всіх учнів.

7. Для тих, хто схильний фокусувати увагу на негативі, у кого "нічого хорошого немає і не буде", хто схильний не помічати ресурсних подій і радощів – зробити колаж з фотографій (навіть сфотографований на камеру мобільного телефону) з найрадісніших моментів літа. Записати все найзнаменніше в "журналі спогадів", подяк, успіхів. (Здорово ввести це в практику)

8. Іноді, коли дитина приїжджає з табору, у нас виникає відчуття, що вона "не повернулася". Іноді й нам, дорослим, важливо свідомо "ставити крапку" в різних процесах. так легше здійснювати "перехід" в інші дії і психологічно акліматизуватися". Можна, наприклад, відсвяткувати повернення з табору, з відпустки, щоб відсвяткувати закінчення канікул. Зустріти навіть дорослу дитину з табору або після будь-якої відсутності сюрпризом: кулькою, подарунком, саморобним плакатом, тортом.

9. Дитина повернулася з табору і змінилася. Нам важливо дати собі можливість звикнути до дитини, яка за літо змінилася. Життя дитини постійно збагачується новими стосунками, з новими ролями, новими знаннями, словами і "системами". Фокус її уваги буде зміщуватися на інших дорослих і дітей. Наша роль поруч з дитиною з одного боку незмінна, з іншого - теж своїми гранями трансформується. Нам важливо намагатися не турбуватися і "силою" не повертати свою владу і авторитетність.

10. Дитина закохалася. Закоханість дитини – завжди новий рівень взаємин з батьками. Важливо ставитися з повагою до почуттів малюка або підлітка. Важливо зберігати таємниці, якщо з нами діляться. Важливо не вторгатися в особистий простір, якщо від нас його оберігають.

- Часто дитина, яка "відчуває", переживає закоханість, перестає бути "думаючою".

- Не всі дорослі вміють справлятися з "навантаженням почуттів".

- Нашим дітям важливо пройти свій перший досвід любові, зачарувань і розчарувань. (І так, успішність у цей час падає).

11. Купівля важливих і корисних речей в школу.

- У дитини в житті дуже мало можливості вибору. За фінансової можливості - важливо, щоб вона змогла вибрати хоча би дизайн обкладинок і щоденників і модель ручок.

- Важливо пам'ятати, що в магазині вибір з багатьох товарів дитину лякає (іноді в дітей трапляються істерики, коли їм пропонують вибрати все, що вони хочуть).

- Дитина перебуває у подвійному стані. З одного боку, новий клас школи – це підвищення статусу. З іншого – може виявитися страх нового, страх дорослішання. Здорово, якщо, крім раціональних і обов'язкових покупок, при бажанні дитини ви купите щось з дорослої точки зору "дитяче".

Шкільна форма як психологічний елемент для багатьох дітей важлива. Вона при не сформованому внутрішньому стрижні дає опору на зовнішній. (Зовнішня "милиця" - правила - кодекс, режим дня, розклад дзвінків, форма). Шкільна форма мала б викликати гордість від приналежності до ми - класу, гімназії, школи. Вона повинна бути сучасною, красивою, зручною. Про шкільну форму, про те, що потрібно і можна врахувати, дуже професійно говорить і пише Євгенія Григор'єва.

Важливо:

1. Щоб батьки не були продовженням школи. У дитини має бути безпечний простір, потрібна наша підтримка. Наша довіра його долі та віра в її потенціал.

2. Щоб батьки не жертвували собою заради успішності та реалізації дітей. Якщо ми вкладаємо в дитину "енергію жертовності" - ми вкладаємо більше очікувань у результат, наділяючи дитину іноді нестерпною для неї відповідальністю, ми надмірно напружені. Там, де є жертовність - менше радості. Іноді я пропоную батькам подивитися на слово "воспитание" - "вос-питание" – чим ми живимо дитину? Що маємо - тим вона й наповнюється. І іноді "не переварює".

3. Ми всі вчимося, зокрема й завдяки дзеркальній системі, що функціонує у нашому мозку. Чи може "дзеркалити" дитина в нас, те, що ми від неї вимагаємо? Навчання, відповідальності, турботи про себе, поваги, подяки. Дитині важливо бачити в нас учнів, які роблять зарядку, виконують свої "домашні завдання", конструктивно реагують на критику, вміють конфронтувати.

4. Важливо не переносити свої відчуття і досвід минулого навчального року на майбутній. Дитина розвивається і змінюється. Якісь предмети, завдання їй будуть даватися легше, якісь складніше. Важливо намагатися не формувати "образ" шкільного життя: сам цей образ, наші очікування можуть стати "пророцтвом, яке самореалізується" - програмою для дитини.

5. Дуже часто дитина хоче, але не може або докладає надмірних зусиль, щоб оволодіти якимось навиком. Іноді ці труднощі викликані особливостями роботи або несинхронністю в роботі різних частин мозку. Іноді дитині важлива не оцінка і "мотивування", а допомога. Зараз все більш популярна нейропсихологія, кінезіологія з простими практиками і вправами, що стимулюють роботу мозку.

6. Ми ж пам'ятаємо, що шкільні оцінки дуже суб'єктивні і не відображають реальних знань дитини?

7. Багато разів писала про те, що система освіти заточена на вимірювання та "прокачування" IQ. Спрощено - словесно-логічного інтелекту. Говард Гарднер запропонував теорію множинного інтелекту.

"Вербальний інтелект — здатність до породження мовлення, що включає механізми, відповідальні за фонетичну (звуки мови), синтаксичну (граматику), семантичну (сенс) і прагматичну складові мови (використання мови в різних ситуаціях).

Музичний інтелект — здатність до породження, передачі і розуміння смислів, пов'язаних зі звуками, включно з механізмами, які відповідають за сприйняття висоти, темпу і тембру (якісних характеристик) звуку.

Логіко-математичний інтелект — здатність використовувати та оцінювати співвідношення між діями або об'єктами, коли вони фактично не присутні, тобто до абстрактного мислення.

Просторовий інтелект — здатність сприймати зорову і просторову інформацію, модифікувати її і відтворювати зорові образи без звернення до вихідних стимулів. Включає здатність конструювати образи у трьох вимірах, а також подумки переміщати і обертати ці образи.

Тілесно-кінестетичний інтелект — здатність використовувати всі частини тіла при вирішенні завдань або створенні продуктів; включає контроль над грубими і тонкими моторними рухами і здатність маніпулювати зовнішніми об'єктами.

Внутрішньоособистісний інтелект — здатність розпізнавати свої власні почуття, наміри та мотиви.

Міжособистісний інтелект — здатність розпізнавати і проводити відмінності між почуттями, думками та намірами інших людей."

8. У наших силах стати "агентами змін" у школі. Можливо, ви самі зможете приходити в школу і проводити там семінари для дітей, проводити практикуми, запрошувати їх до себе на роботу.

9. Школа – це тільки частина життя. Важлива. Але "за" нею дитини повинна чекати наповнене й радісне життя. З дозвіллям, спілкуванням і натхненням.

Наші діти більші таі мудріші, ніж будь-які системи. Система освіти поступово змінюється. І, сподіваюся, незабаром на нас чекатиме багато відкриттів.

Доброго дорослішання.

Рекомендуємо прочитати

Пологи платні чи безплатні. Як медреформа вплине на майнову дискримінацію

Міністерство охорони здоров'я спростувало дану інформацію, наголошуючи, що відповідно до останньої редакції від 17 липня ведення вагітності та пологи для громадян ....

Це може бути цікавим

В Киеве автобус влетел в остановку

Рейсовый автобус снес остановку общественного транспорта в Киеве....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Росія триматиметься за Донбас до останнього

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука переконує, що зустріч "сірого кардинала Кремля" Владислава Суркова та спецпредставника СШ....