Днями на сторінках газети Уряду України було опубліковане інтерв’ю т. в. о. голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич, присвячене питанню створення нових національних природних парків. Стаття містить цитати пані Х. Юшкевич та трактовані автором статті (Роман Новіков) висловлювання.

Екологи МБО «Екологія-Право-Людина» переконані, що висловлювання, використані у статті, в тій чи іншій мірі аргументують несприйняття Держлісагенством потреби створення нових національних парків. Втім пані Христина Юшкевич не має профільної природничої освіти або досвіду роботи в природоохоронних органах. По цій причині не дивною стала наявність у статті позицій, що суперечать дійсності, а також демонструють глибоку необізнаність у питаннях, які посадовець озвучує на сторінках газети Уряду України. Наведемо кілька прикладів.

  1. «Нацпарки потрібно створювати там, де є ліси, які характеризуються природним походженням, старшими класами віку, групово різновіковою структурою, породним складом, який відповідає корінним деревостанам, екологічним умовам, структурною організацією та продуктивністю. А також там, де мешкають життєздатні популяції рідкісних і зникаючих видів флори і фауни».

Норми законодавства, якою б була передбачена згадана вимога щодо якісних показників лісів, які можуть або не можуть бути включеними до складу національних природних парків, не існує. Тут варто відмітити, що існування понад 900 видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України, прямо залежить від діяльності Держлісагенства. Більшість лісів України відіграють роль для збереження таких видів.

  1. «Відповідно до європейських стандартів, об’єкти, що потребують заповідання і збереження, не повинні бути дуже великими за площею».

Юристам МБО «Екологія-Право-Людина» не відомо про жодні міжнародні документи, що визначали б таку норму.

  1. Також стаття містить репліку автора: «…наголосила Христина Юшкевич, додавши, що, наприклад, навколо Києва є місцеві Дніпровсько-Деснянський та Чернинський ландшафтні заказники і Журавлиний орнітологічний заказник, на базі яких можна створити національний природний парк.  Або не на папері зробити для людей нацпарки в Кончі-Заспі та Пущі-Водиці».

Екологи ЕПЛ приголомшені незнанням питання. Фактично, голова Держлісагенства пропонує збільшення площ природно-заповідного фонду за рахунок вже існуючих територій природно-заповідного фонду (вся площа лісів «Пуща-Водиці» віднесена до складу Національного природного парку «Голосіївський» 1 травня 2014 р. (Указ Президента України № 446/2014 “Про зміну меж національного природного парку “Голосіївський”) та існуючого заказника «Межигірсько-Пуща-Водицький» (Рішення Київської міської ради  від 24 жовтня 2002 року № 96/256). Хіба від цього стане більше ПЗФ? Ще більше дивує ідея створення національного парку у «Конча-Заспі». Що саме могло матись на увазі?

Втім, загальна тенденція щодо позиції Держлісагенста відносно створення нових національних парків лишається незмінною. Держлісагенство, за керівництва будь-якої політичної сили, незмінно протистоїть створенню нових територій природно-заповідного фонду.

Екологи та юристи МБО «Екологія-Право-Людина» звертають увагу на те, що,  відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України, в 2017 році частка заповідності має сягнути 11 %, в 2021 році – вже 15 % площі держави. Сьогодні маємо лише 6,5 % ПЗФ від площі Держави. Досягнення вказаних показників можливе лише при масштабному  (до 53 % всіх лісів України) залучення земель державного лісового фонду. Довідку з цього питання можна переглянути на сторінці проекту Світового банку в Україні.

ЕПЛ закликає керівництво Держлісагенства змінити антиекологічну політику та зробити рішучі кроки на зустріч створенню принципових територій природно-заповідного фонду, таких як національний природний парк «Холодний яр».

Василюк Олексій, еколог ЕПЛ

Петро Тєстов, еколог ЕПЛ



загрузка...

Читайте також

Коментарі