Чому Росія не відпустить наших полонених

Чому Росія не відпустить наших полонених

Кожен з них — це заручник, якого можна використати для просування ідеї «врегулювання в Донбасі», пише на своїй сторінці в Facebook політолог Петро Олещук.

В принципі, немає нічого поганого у тому, аби зайвий раз нагадати про громадян України, що перебувають у нелюдських умовах, і мають бути звільнені. Про них треба нагадувати постійно.

Але тут є проблема. Обмін — це завжди щось, що відбувається за ініціативи двох сторін. Українська сторона, загалом, послідовно добивається звільнення полонених. І тут не питання навіть «гарна» у нас влада чи «погана». Кожен звільнений полонений вигідний для українського керівництва у політичному сенсі цього слова, можете не сумніватися.

А от що ж інша сторона?

Вона не демонструє жодного особливого бажання реально мінятися. На перший погляд, вони мали б не менше наших бути зацікавленими у тому, аби «витягти з застінків бандерівців» своїх «побратимів», але проблема в тому, що місцеві колаборанти там нічого не вирішують.

А от Росії не потрібно звільняти усіх наших полонених. Бо кожен з них — це заручник, якого можна використати для просування ідеї «врегулювання в Донбасі». У кожного полоненого є родина, яку можна використати для просування ідеї «от вони усі сидять, бо Київ не хоче почути Донбас» і т. д.

Тому їх ніхто не звільнить. Вимоги для обміну будуть постійно змінюватися. Та й загалом — просто не будуть відпускати.

І це не питання того, хочемо ми вести прямі переговори або не хочемо. Чого вартують переговори з лідером, котрого завтра підірвуть у власній автівці «свої» ж?

Реальні переговори можливі лише з Росією, а її умови відомі давно та незмінні.

1. Визнання Україною протекторату Росії на офіційному рівні у вигляді «фіксації нейтралітету».

2. «Федералізація» та ослаблення центральної влади на рівні конституції як «гарантія» цього протекторату.

3. Додаткова гарантія у вигляді присутності російського окупаційного контингенту під виглядом «народної міліції», що має створювати військовий кулак, аби погрожувати війною, якщо Україна буде знову «хитатися» у бік НАТО.

Коли закликаєте до переговорів — говоріть ще і про це.



загрузка...

Читайте також

Коментарі