Експерти про «ProZorro»: Недостатня обізнаність учасників процесу із правилами та процедурами

Експерти про «ProZorro»: Недостатня обізнаність учасників процесу із правилами та процедурами

На сьогодні найбільша проблема системи «ProZorro» – недостатня обізнаність учасників процесу із правилами та процедурами, вважають експерти Мінекономрозвитку та АМКУ.

Найбільш поширені помилки учасників – подання неповного пакету документів, порушення строків подання скарги та несплата за розгляд скарги. «На сьогодні – це 80% усіх скарг. […] Зараз у нас приблизно 200 скарг, із яких приблизно 160 залишаються без розгляду, тому що вони не оплачені», – розповіла Світлана Панаіотіді, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Скарги учасників тендеру пенітенціарної служби відхиляють через помилки в оскарженні. «Вони оскаржують відхилення, при цьому відміну торгів не оскаржують. У даному випадку ми змушені припинити розгляд скарги», – пояснила Агія Загребельська, державний уповноважений Антимонопольного комітету України.

Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, зазначив, що через систему «ProZorro»  пройшло вже понад 10 тисяч надпорогових закупівель. На його думку, 200 скарг – це надзвичайно мало для такої кількості торгів. «Скаржтесь більше, тому що інакше  держава може і не знати про існування проблеми», – підкреслив він. Максим Нефьодов додав, що у неформальному допороговому органі оскарження за цей час отримали близько 3 тисяч запитів. «Із них – 1400 задоволені замовниками добровільно, не задоволені добровільно – 1600, із них – близько 500 правомірні», – зазначив він.

Уповноважені АМКУ наголосили, що у даному випадку для забезпечення успішної роботи системи і справедливості дуже важлива активна позиція самих громадян-учасників процесу. «Ми ні в якому разі не можемо втручатися у закупівлі, по яких не було подано скарги – ми не орган державної закупівлі, ми не контролюємо їх, і не перевіряємо їх законність», – наголосила Агія Загребельська. «Ми на підставі скарги можемо зробити висновок, що ті чи інші дії є дискримінаційними і порушують закон або права скаржника. Ми можемо змусити замовника після задоволення скарги скасувати рішення і повернутися на оцінку, але не змушуємо нікого ні з ким укладати договорів, не втручаємося безпосередньо у дії замовника», – нагадала про повноваження АМКУ Світлала Панаіотіді.

Агія Загребельська зазначила, що зараз адмінколегія  зіткнулася із фактами невиконання її рішень – коли замовника зобов’язали внести зміни, або скасувати відхилення і повернутися на стадію оцінки, проте замовник це рішення не виконує.  «Але при цьому я не бачила жодної скарги від учасника.  (..) Ми не зможемо боротися з цим без активності учасників, громадськості  і ЗМІ», – підкреслила пані Загребельська.

Уповноважені АМКУ також підкреслили, що призупинення процедур торгів після подання скарги недоцільно вважати «блокуванням» торгів з боку Антимонопольного комітету. «Процедура зупиняється тільки для того, щоб вона потім пройшла швидше, і щоб уникнути зайвих юридичних моментів», – зазначила Агія Загребельська. Вона пояснила, що якщо процедуру не зупинити і на момент задоволення скарги будуть підписані угоди – їх доведеться скасовувати і розпочинати усю процедуру з нуля, що може зайняти близько двох місяців. Скаргу ж зобов’язані розглянути протягом 15 днів.

Коментуючи ситуацію зі скандальною закупівлею швабр для онкологічної лікарні, Максим Нефьодов та Світлана Панаітіоді зазначили, що сам факт оприлюднення цієї інформації є позитивним результатом. «У даному випадку система «ProZorro» виконала свою функцію: вона дала можливість усім про це дізнатися і дізнатися, що ці швабри купувалися роками, – заявив Максим Нефьодов. – Наша головна зброя – підвищення прозорості, тому що так ми всі ці кейси показуємо, можемо їх відфільтровувати ще до того, як вони закрилися. […] У цьому кейсі якраз була оголошена аналогічна закупівля швабр вже не на 123, а на 162 тисячі гривень, і була скасована замовником».

Світлана Панаіотіді додала, що завдяки відкритому доступу до системи усі бажаючі зможуть самостійно аналізувати, чи є зловживання під час державних торгів. Серед типових ознак  підозрілої поведінки замовника тендеру – встановлення умов, які можуть виконати лише виключне коло учасників, явне неприйняття пропозиції від одного з учасників, масова дискваліфікація учасників, надмірно вузькі рамки вимог, порівняно з попередніми тендерами цього ж замовника. Один із прихованих методів дискримінації –  часта відміна тендерів.  «Це типова ознака того, що він незадоволений переможцем», – зазначив Максим Нефьодов.  Свідченням упередженості замовника є також де-факто менші вимоги до окремих учасників; ситуації, коли один і той же учасник постійно виграє тендер у певного замовника, а також ціна, якщо у переможця тендеру вона у декілька разів вища, ніж середня ринкова.



загрузка...

Читайте також

Коментарі