Як Путін перестав бути головним злом

Як Путін перестав бути головним злом

Після турецького путчу Захід сприймає Ердогана як більш серйозну загрозу. пише на своїй сторінці в Facebook російський військовий журналіст Аркадій Бабченко. 

Невдалий турецький путч зробив з Путіним те саме, що анексія Криму зробила з Лукашенком. З найголовнішого європейського зла він тепер перетворився — ні, на зло, звичайно, на диктатора, але — номер два. Ось так раз, і за один день на світовій арені з’являється нове головне вселенське зло.

Тому що Путін, він, звичайно ла-ла-ла-ла, але він ла-ла-ла-ла — злиденної країни, що розвалюється, деморалізованої, деідеологізованої, розкраденої, країни неінституціональної, з населенням, якому начхати і на свого лідера, і на всі пафосні словеса, які він намагається впарювати народові, на всі ці їхні скрєпи, церкви, величі, побєдобєсія і т.д., і взагалі країни, що в цілому втратила всі інститути, які об’єднують націю . З нею і воювати нема чого. Треба тільки почекати. І вона сама розвалиться. Або зміниться. До стану третього світу. І спокійно буде там гнити. Навіть незважаючи на ядерну зброю. І зробив це ніхто інший, як Путін особисто.

Ердоган тепер — фюрер країни, з, по-перше, і, безумовно, це найголовніше, реально працюючою сильною економікою, з населенням, половина якого реально об’єднана навколо свого лідера, населенням, половина якого реально дотримується ідеології, на наших очах перетворюється в фашистську і вже асоціюється з повзучою третьою світовою війною, населенням, яке реально, а не на словах в телевізорі, бажає величі і повторення минулих перемог, населенням, яке реально і добровільно бажає відмовитися від свобод, прав і інших демократій на користь держави та її лідера, і має незадоволені територіальні претензії. І — вишенька на торті — володіє однією з найсильніших армій в Європі. Нічого не нагадує?

Зараз, звичайно, вони займуться своїми внутрішніми ворогами. Остаточно асфальтовим катком розкатають опозицію. Остаточно розчавлять демократію. Попересаджують-постріляють-повиганяють всіляких там лібералів, західників і інших провідників невластивих древній великій нації нетрадиційних ідей. Почнуть помалу репресувати інакодумців. Інтелігенцію. Всіляких там вошивих професорів. Книжки неправильні попалять. Ну, куди ж без цього. Організують загони якогось кольору рубашечніков — на відміну від наших ряджених козаків, реальні добровольчі загони. Які, насправді, і так вже існують — як мінімум з Таксиму. Що далі … Суддів, начебто, вже розігнали, так? Хоча, здавалося б, де військовий переворот і де незалежні суди — а суди там були відносно незалежні, я на собі перевіряв. Встановлять однопартійну систему з диктатом єдиного фюрера. Ну і аншлюсують туркоманські території, до бабки не ходи. Одна нація, одна держава, один султан. Це вже як б-г свят.

Років за десять впораються, я думаю. Хоча, судячи з того, як Ердоган завзято почав — навіть і швидше.

А далі? А далі доведеться вилазити за кордони. Тому що в таких справах ставка на внутрішнього споживача — кінцева. Запитайте он у Путіна. Або у Саддама. Або у Слободана. Формула «ми великі, з нами султан і Бог» — вимагає виходу на зовнішній ринок. Завжди. Тому що інакше не працює. Інакше — або не великий, або не з нами. Як хочеш, а потрібна маленька переможна.

Єдине, що дає надію, що Ердоган все-таки розумний. І гранично розважливий. Але до якої міри навіть розумним розважливим людям зносить башту від необмеженої влади, а вже тим більше влади, підтриманої країною, ми бачили вже не раз.

Як би там не було, майбутнє точно не буде нудним.



загрузка...

Читайте також

Коментарі