Журналістка розповіла про домагання у Верховній Раді

Журналістка Любов Величко на своїй сторінці в Facebook в рамкахф флешмобу  ‪#‎яНеБоюсьСказати‬ звинувачує двох народних депутатів і одного помічника нардепа у сексуальних домаганнях.

Ситуація №1 – «парламентський риболов»

На третьому курсі інституту я влаштувалася на практику у парламентську прес-службу.

За обідом у парламентській столовці до мене підсів огрядний невисокий чоловік, котрому на вигляд було років 35. За розмовою запитував, чим я займаюся, де навчаюся та яку мету переслідую. І, дізнавшись про те, що я хочу стати помічником народного депутата, наче розцвів.

- Вам дуже пощастило. Я – негласний ейчар у парламенті. Мене ще називають риболовом. Допомагаю депутатам знайти хороших помічників. Давайте я запишу ваші контактні дані. В мене якраз кілька варіантів на днях буде для вас, - по-діловому сказав чоловік, і витягнув із коричневого шкіряного портфеля товстий записник.

Поки містер Риболов перелистував сторінки записника, я помітила, що якнайменше п’ять розворотів були списані жіночими іменами і телефонами.

- Бачите, який я комунікабельний? У кожного четвертого нардепа є помічниця, яку я пристроїв. Вже не перший рік працюю. Це значить, що мені можна довіряти, чи не так?, - зухвалості в тоні цього чоловіка не було меж.

Протягом місяця я тричі телефонувала «ейчару» і запитувала, чи готовий він дати для мене роботу. Щоразу відповідь була розпливчатою: «Днями вирішу це питання. Почекай ще трішки». А на четвертий раз розмова пішла зовсім в інакшому руслі:

- У мене є для вас один хороший варіант. Я із задоволенням заїду до вас додому на чай, і ми все обговоримо.

- Навіщо їхати до мене додому? Давайте зустрінемося в Раді, - я ще не розуміла, на що натякає Рибка.

- Ну, ви ж розумієте, бажаючих працювати багато… Я хочу, щоб ви запросили мене до себе на чай. Тоді робота у вас буде. Інакше ми з вами не домовимося.

- Я можу зустрітися тільки в Раді.

- Ні, так не вийде. Наберіть мене, коли передумаєте.

Шикарний спосіб пікапу! І якщо цей зухвалець так діє, то, певно ж хтось на це погоджується? Просто жах…

Випадок №2: одруження – не привід соромитись своїх сексуальних бажань?

У 2007-му році партія Наша Україна була потужною політичною силою. І в топовій десятці кандидатів у депутати за партійним списком був депутат К.– фаховий юрист, який і зараз, до речі, активно займається законотворчістю у складі фракції Блоку Петра Порошенка.

Мені, молодому журналісту, було дуже цікаво поспілкуватися із яскравим політиком. Після одного ток-шоу я підійшла до нього і запитала, чи може він приділити п’ять хвилин на інтерв'ю. Втім, К. сказав, що дуже поспішає, але може поговорити зі мною по дорозі, і запропонував мене підвезти.

Ми сіли у його сірий Хюндай. Усю дорогу ми обговорювали абсолютно нейтральні теми: про те, якою хоче бачити Україну молодь, та як розвивати в дітях патріотизм. Але щойно машина зупинилася біля метро «Університет», голос нардепа чомусь став тихішим та м’якшим.

- Було дуже приємно познайомитися. Можемо обмінятися контактами. Запиши мій телефон. У мене два номери.

Як тільки я витягнула свій мобільний із сумочки, депутат наблизився до мене і загадково напівпошепки промовив:

- Ми можемо зустрітися інакше.

В цей момент його права рука опинилася на моєму стегні і різко почала лізти під спідницю.

- Перестаньте!, - я прибрала його руку.

Моєму обуренню і злості не було меж. Адже дві хвилини тому ми розмовляли про державу і її майбутнє. До того ж, К. одружений! Хіба може себе так поводити одружений чоловік?!

- Мені треба йти. До побачення, - я намагалася розібратися, як відчиняються дверцята цього клятого автомобіля.

- Не хвилюйся ти. Подумай… - з нахабною посмішкою на обличчі промовив депутат, і розблокував двері.

З того часу щоразу як я бачила його по телевізору, мені хотілося розбити екран. Адже я знала – навіть якщо розкажу комусь про випадок в машині, мені скажуть «подумаєш, один раз лапнув», або «у тебе ж немає доказів, ти все вигадала», або «от уже ж накрутила себе, аж цілий нардеп на тебе запав, радій!».

А чого радіти? Відчуття огиди не залишає мене і досі, хоча минуло вже дев'ять років.

Випадок №3 – «алкоголік-патріот»

Фірмові вуса та вишиванка – таким нардепа-бютівця Ш. пам'ятають виборці. А от після випадку, який стався взимку 2010-го у моїй пам'яті ця особа асоціюється із нахабністю та алкоголем.

Тоді я саме збирала інформацію для статті про технології проведення масових акцій протесту. Ш. обіцяв розповісти щось по темі і запросив на зустріч до себе у кабінет до Верховної Ради. Щойно я зайшла, рука депутата потягнулася до дверцят шафи – там сховався бар.

- Бажаєте чогось?, - депутат жестом показав на добрий десяток пляшок з красивими етикетками.

- Ні, дякую. Я взагалі не вживаю алкоголю.

- Як це? Зовсім-зовсім? У мене чудовий коньяк, - здається, політика шокувала моя відповідь.

- Я своє здоров’я бережу…

Далі послідувала десятихвилинна лекція від випускника Львівського медичного інституту на тему корисності спиртних напоїв для організму людини.

А я між тим згадала, що у 2007-му, за кілька років до нашої розмови, нардеп потрапив у страшне ДТП, внаслідок якого загинуло двоє людей. Тоді винним у аварії називали водія автівки Mitsubishi, яка розверталася у неправильному місці, але деякі джерела стверджували, що БЮТівець був за кермом у нетверезому стані. (А у травні 2011-го автівка Ш. виїхала на зустрічну смугу і врізалався у Volksvagen. Тоді нардеп відмовився здавати кров на аналіз для визначення рівня алкоголю).

За двадцять хвилин Ш. з насолодою випив кілька чарок коньяку - на око – грамів 150-200. Розповідаючи про політичні будні, він із абсолютно серйозним виразом обличчя почав «рух на зближення».

Спочатку присів на диван впритул до мене й обійняв. А коли я рішуче встала і підійшла до вікна – пішов за мною і знову поліз обніматися – уже ззаду.

- А можна мені мінералки?, - може, хоч так він переключиться на інший об’єкт?!

Проте Ш. не вгавав. І поводив себе, мов набридлива муха: не відходив ні на крок і постійно намагався зблизитися - обійняти та погладити. Це було гидко.

Помітивши моє явне небажання зближуватися, нардеп підключив ще одну уявну зброю – обіцянки-цяцянки.

То пропонував оформити якусь перепустку у закритий клуб стрільби із вогнепальної зброї.

То на конях покатати.

То на роботу влаштувати.

Рекомендуємо прочитати

Кличко пообіцяв створити сучасний "Центр захисту тварин"

Мер Києва Віталій Кличко доручив вжити заходів для забезпечення фінансування та початку робіт із проектування та будівництва сучасного Центру захисту тварин у столиці....

Це може бути цікавим

Илон Маск хочет объединить человеческий мозг и компьютер

Видимо, знаменитому предпринимателю Илону Маску не хватает собственных высокотехнологичных проектов....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

На Подільський міст треба 300 мільйонів євро

Потенційні німецькі інвестори проекту Подільсько-Воскресенського мосту в Києві оцінюють його вартість у 300 мільйонів євро....