Друга Маргарет Тетчер

Друга Маргарет Тетчер

Тереза Мей буде другою жінкою-прем’єр-міністром в історії Британії. Про це у своєму блозі на НВ пише політтехнолог Тарас Березовець. 

Британська політична традиція передбачає пряму відповідальність політиків за прийняття тих чи інших політичних рішень. Таким чином, прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон іде у відставку згідно з багатовіковою традицією, адже саме він був ініціатором прийняття спеціального закону для проведення референдуму, а згодом з його подачі був призначений референдум щодо членства Британії в складі Євросоюзу, який з часом отримав назву Brexit.

Кемерон спочатку допустив помилку. Він вважав, що проведення референдуму дозволить йому зміцнити свої позиції на переговорах з ЄС щодо умов членства Британії в блоці. Крім того, він хотів підіграти британській нації, яка завжди прагнула до ізоляціонізму (британці, з одного боку, вважають себе частиною Європи, а з іншого – чимось окремим) і активно виступала проти європейської бюрократії. Англо-саксонська культура, яку брити згодом передали Сполученим Штатам, ґрунтується на ключовому постулаті – незалежності у прийнятті рішень. Це основа протестантської культури, і Британія завжди займала свою особливу позицію по відношенню до Європейського Союзу. Мова йде не стільки про фінансові вливання в ЄС (найбільшим донором Євросоюзу все ж таки є Німеччина), скільки про передачу частини національного суверенітету органам ЄС, зокрема Європейській комісії.

Кемерон вважав, що, погрожуючи Євросоюзу виходом зі складу блоку, він зможе вибити для Британії більше повноважень. Однак британці сприйняли референдум як голосування проти імміграції, особливо на тлі нелегальних біженців, які охопили Європу. Ми звикли сприймати британського виборця як консервативну людину, яка сім разів відміряє і один раз відріже, проте в даному випадку все вийшло навпаки.

Британський виборець не розібрався в суті референдуму, і на наступний день після голосування жителі країни кинулися в інтернеті шукати інформацію про те, що таке Brexit і що означає вихід з ЄС. Вони голосували, в першу чергу, не за вихід з Євросоюзу, а проти нелегальної імміграції, причому не тільки сирійської, але і польської. Як відомо, саме поляки є другою за величиною національною меншиною на території Британії. У багатьох населених пунктах на півдні, а також в Единбурзі, столиці Шотландії, поляки вже становлять понад 10% населення.

Кемерон досить довго займав пост прем’єр-міністра Британії. Вперше він зайняв цю посаду в 2010 році, причому очоливши перший коаліційний уряд після закінчення Другої світової війни. Це був унікальний випадок, оскільки до цього уряду були монопартійними: або лейбористські, або консервативні. У цьому сенсі уряд Кемерона завжди був нестабільним та змушений був спиратися на підтримку союзників по коаліції. У консерваторів не було абсолютної більшості, а лейбористи були занадто слабкі після того, як залишив посаду Тоні Блер.

На тлі голосування за вихід з ЄС і відставки Кемерона Консервативна партія опинилася в жорсткій кризі. Парадокс полягає в тому, що лейбористи також недостатньо сильні, щоб кинути виклик Терезі Мей, яка готується змінити Кемерона на посаді прем’єр-міністра і лідера консерваторів.

Це буде друга жінка-прем’єр-міністр в історії Британії. Паралелі між Терезою Мей і Маргарет Тетчер абсолютно очевидні. Мей, як і Тетчер, яку називали дочкою бакалійника, походить з простої сім’ї. Правда, на відміну від «залізної леді», вона закінчила один з двох найпрестижніших вузів Британії, Оксфордський університет.

В цілому ж криза, яка почалася з відставки Кемерона, може призвести до драматичних наслідків. Про намір провести референдум про незалежність вже оголосила перший міністр Шотландії. Як відомо, у Шотландії, Північній Ірландії та Гібралтарі за результатами референдуму перемогли єврооптимісти. Гібралтар також розглядає ідею виходу зі Сполученого Королівства.

Таким чином, найгіршим сценарієм подальшого розвитку подій є вихід зі складу Великобританії Шотландії і Гібралтару. На жаль, це не фантастичний результат. Єдиною людиною, яка може зупинити процес розпаду країни в силу свого беззаперечного авторитету, є королева. Поки вона утримується від будь-яких оцінок (адже це прописано їй конституцією), але, якщо стане питання про розпад Королівства, королева повинна зіграти вирішальну роль.



загрузка...

Читайте також

Коментарі