Олланду не вірять у Москві

Президент Франції Франсуа Олланд може скільки завгодно разів називати Росію не загрозою, а партнером, який «іноді застосовує силу». Питання навіть не в тому, чи вірить Олланд сам собі. Головне – йому не вірять в Москві.

Якби Франція дійсно вважала б Росію не загрозою, а партнером, вона не погодилася б із рішенням колег по НАТО про розміщення в країнах Балтії і Польщі додаткових чотирьох батальйонів. Якщо Росія – партнер, то до чого ці батальйони? Якщо Росія нікому не загрожує, чому учасники Варшавського саміту стверджують, що рішення про розміщення військ є відповіддю на її дії?

У підписаному 1997 року Основоположному акті про відносини НАТО і Росії одним із найважливіших питань було нерозміщення військ Північноатлантичного альянсу по периметру російських кордонів на постійній основі. Варшавські рішення формально не порушують цих положень, бо ж батальйони будуть розміщуватися на ротаційній основі. Але всі чудово розуміють, про що йде мова насправді. Батальйони – це фундамент військової присутності, яка може бути збільшена у разі російської агресії. І якщо Росія – партнер, то до чого цей фундамент?

Можна впевнено сказати, що у Варшаві НАТО вирішило відійти від найважливіших положень Основоположного акту. Але альянс не починав першим. Першим почав Путін. Його дії в Криму і на Донбасі, його постійні провокації, його неприхована підготовка до війни – все це фактично знищило суть акту. Тому що акт якраз стверджував, що Росія і НАТО – партнери. А Путін став сприймати НАТО як загрозу. На це сприйняття працює російська військова машина. На це сприйняття працює російська пропаганда. Із цієї нісенітницею в голові живуть мільйони росіян, які не розуміють, що таке сприйняття НАТО – це не політика.

Це психіатрія.

НАТО ухвалює рішення про посилення військової присутності на Сході саме тому, що Росія стала загрозою для альянсу і цивілізованого світу. І до демонтажу путінського режиму не стане партнером цього світу. Але сам альянс Росії не загрожує. Більш того, його існування і готовність реагувати – гарантія того, що рано чи пізно путінський режим впаде і Росія отримає можливість приєднатися до сім’ї вільних народів.

І ось тільки тоді президент Франції зможе з чистим серцем сказати, що Росія – це партнер, а не загроза. І повірити в це.

Автор: Віталій Портников, джерело: Крим Реалії.

Читайте також: Зустріч Порошенка й Олланда: основні тези

Рекомендуємо прочитати

Прояснена связь между экстремальной погодой и глобальным потеплением

После каждой засухи или бури ученые, занимающиеся климатическими проблемами, вынуждены отвечать на вопрос, насколько в этом виновато глобальное потепление....

Це може бути цікавим

Ученые назвали еще один приятный "бонус" сна

Мы хорошо знаем, что сон очень важен для работы всего организма....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть