Сім відповідей НАТО на агресивну політику Путіна

Сім відповідей НАТО на агресивну політику Путіна

З нагоди саміту НАТО, що стартував 8 липня у Варшаві, DW пропонує короткий огляд головних інструментів, до яких вимушений вдатись Альянс у відповідь на агресивну політику Росії відносно України.

У відповідь на російсько-український конфлікт та анексію Криму Росією НАТО розширює свою присутність у Східній Європі. Як і під час «холодної війни», Альянс робить ставки на «політику відлякування» та дає зрозуміти президентові Російської Федерації Володимиру Путіну, що не залишить своїх східноєвропейських партнерів у біді. Саміт НАТО у Варшаві має визначити перелік відповідних інструментів.

Тисячі солдатів у Східній Європі

З 2017 року НАТО планує розмістити 4 тисячі солдатів у трьох балтійських країнах та Польщі. При цьому Німеччина, згідно з планом, під час саміту має взяти на себе керівництво над батальйоном в Литві, Англія — в Естонії, Канада — в Латвії, а США — в Польщі. Від 800 до 1000 солдат у кожній з країн будуть змінюватись кожні шість або дев’ять місяців. Така ротація покликана не допустити порушень Основоположного акту між НАТО та Росією з боку Альянсу. Домовленості передбачають уникнення довготривалої присутності військових загонів НАТО у Східній Європі.

Солдати НАТО під час навчань Анаконда в Польщі 2016 рокуСолдати НАТО під час навчань «Анаконда» в Польщі 2016 року

Сили швидкого реагування

З минулого року НАТО працює над створенням спеціальної групи швидкого реагування. 5 тисяч солдатів так званого підрозділу «Вістря списа» завжди перебуватимуть у бойовій готовності та зможуть частково впродовж 48 годин прибути до кризових районів разом з технікою та озброєнням. До початку саміту НАТО ця група швидкого реагування повинна бути повністю готовою. «Вістря списа» є частиною іншої групи швидкого реагування НАТО (NATO Response Force), чисельність якої паралельно буде збільшено з 13 тисяч до 40 тисяч солдатів.

Постійні військові бази НАТО

У Східній Європі НАТО створила шість постійних військових баз, які мають слугувати плацдармом для підрозділу надшвидкого реагування та забезпечуватимуть можливість його оперативних дій у випадку виникнення конфлікту. На базах у трьох країнах Балтії, а також в Польщі, Румунії та Болгарії задіяні 40 експертів з логістики та управління. Зброя в цих пунктах не зберігається, але вони забезпечені запасами продуктів харчування та медикаментами. Дві наступні подібні бази (NATO Force Integration Units — NFIU) будуть невдовзі створені в Угорщині та Словаччині.

Навчання Trident Juncture у Португалії 2015 рокуНавчання Trident Juncture у Португалії 2015 року

Система протиракетної оборони (ПРО)

НАТО з початку століття працює над розробкою системи протиракетної оборони , що захищатиме європейських союзників від можливих атак. При цьому Альянс постійно посилається на загрозу атак ракетами середньої дальності з Близького Сходу. Росія ж розглядає ПРО з її сильними радарами як загрозу власній безпеці. На саміті повинно бути оголошено про попереднє введення ПРО в дію.

Більше навчань та патрулів

НАТО хоче збільшити кількість військових навчань та маневрів і таким чином теж продемонструвати свою силу. Так, восени минулого року Альянс провів у Португалії свій найбільший маневр за останнє десятиріччя — «Trident Juncture». В ньому взяли участь 36 тисяч солдатів, включаючи першу частину підрозділу «Вістря списа». Загалом у цьому році проводиться 240 маневрів НАТО та його союзників. Окрім того, Альянс підсилив патрулювання повітряного простору та водної акваторії Балтійського моря та країн Балтії.

Генеральний секретар НАТО Єнс СтолтенбергЄнс Столтенберг: На саміті мають ухвалити новий комплексний пакет допомоги Україні

Більш тісна співпраця з державами-партнерами

Окрім розширення власних оборонних можливостей, НАТО розраховує на зміцнення обороноздатності країн-партнерів. Як у кінці травня повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, на саміті мають ухвалити «новий комплексний пакет допомоги Україні». У подальшому повинна розширюватись також і без того тісна співпраця з Молдовою та Грузією.

Підвищення видатків на оборону

У 2014 році, під час минулого саміту в Уельсі, глави держав та урядів НАТО вирішили впродовж 10 років довести річні видатки на оборонну сферу до двох відсотків ВВП. За підсумками нинішнього року цей показник становитиме в європейських країнах НАТО 1,46 відсотка. За даними НАТО, цього року в Європі видатки на оборону вперше суттєво зросли, а саме — на 3 відсотки.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі