Українки в соцмережах діляться історіями про домагання

У Facebook набирає обертів кампанія #‎яНеБоюсьСказати, в ході якої користувачі діляться своїми власними історіями сексуальних домагань зі сторони протилежної статі.

- #‎яНеБоюсьСказати‬, хоча насправді боюсь, але досить. Мені 8. Я вертаюсь зі школи додому, викликаю ліфт, в останній момент в ліфт затесується пацанчик років мабуть 25-ти. Під приводом якоїсь мнімої перевірки, що мала би відбутись в школі, він везе мене ліфтом на останній поверх будинку, де ми жили, потім тащить на горище і там ґвалтує, - дизайнер Юлія Федорович вперше ділиться у Facebook свою історією.

Вона відгукнулась на заклик не замовчувати пережите насильство і не боятись говорити про це.

Пані Федорович підтвердила, що дозволяє використати її історію як приклад для публікації, пише ВВС Україна.

А розпочала кампанію проти насильства #‎яНеБоюсьСказати у соцмережах Анастасія Мельниченко.

За кілька годин своїми відвертими, шокуючими і досі нерозказаними розповідями поділились сотні людей - і жінки і чоловіки. Про домагання і зґвалтування, про пережиті травми, байдужість правоохоронців і рідних, а також їхнє засудження, коли казали, що сама винна, бо "не треба провокувати".

- Хочу, щоб ми не виправдовувалися - я йшла у спортивках серед дня, а мене все одно схопили, - каже Анастасія. - Бо нам не треба виправдовуватися. Ми не винні, винен завжди насильник.

- Від цих історій волосся стає дибки і думаєш, яке щастя, що нічого такого не сталося з тобою. А потім починаєш пригадувати того сусідського хлопчика, який намагався переконати тебе зняти трусики, і того голого незнайомця в парку, - пише у Facebook Тетяна Гураль.

#‎яНеБоюсьСказати‬, але мені моторошно від того, наскільки повсякденним є такий досвід і скільки ще є таких нерозказаних історій, додає вона.

Багато історій присвячені реакціям на такі випадки в родинах.

Користувачка Оксана Осмоловська розповідає, як в 14 років до неї чіплявся хлопець. Вона сказала йому триматися подалі, за це він її обізвав. А коли вона переповіла цю історію родині, то дідусь не розмовляв з нею півтора року.

- Бо як мені не соромно говорити на такі теми в такому віці і взагалі знати значення слова "чіплятися". Я, мовляв, зганьбила весь свій рід, я недостатньо чиста дівчина, щоб бути вартою доброго слова. Не буду винуватити дідуся, це таке виховання, на жаль, - каже Оксана Осмоловська.

Мені хочеться шерити кожен такий пост і дякувати авторкам за сміливість, говорить інший користувач Facebook Еліаш Стронговські.

Друзі дівчат, які розповіли свої історії, пишуть їм слова підтримки.

- Про такі речі однозначно треба говорити, писати і думати, як виховувати маленьких, щоб вміти уникати/боротися/не боятися розповісти, - вважає Валерія Дмитрієва.

Рекомендуємо прочитати

Парламент має намір захистити бізнес від «трудових» перевірок

Днями парламент у першому читанні ухвалив законопроект №6489 «… щодо запобігання надмірного тиску на суб’єктів господарювання заходами державного нагляду за дод....

Це може бути цікавим

Хакеры Путина подверглись атак

"Новая наступательная операция Microsoft теснит хакеров российского правительства, стоящих за вмешательством в прошлогодние выборы; она установила более 120 новых мише....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

В России мужчина открыл стрельбу по прохожим из окна шестого этажа

В российском городе Владивосток 22 июля мужчина открыл стрельбу по прохожим из окна шестого этажа....