Обов'язкове декларування: що чекає українців

29 червня в профільному комітеті Верховної Ради розповіли, що для утвердження в Україні обов'язкового декларування доходів фізосіб усе готово. Відповідний законопроект доопрацьований і незабаром буде зареєстрований і поданий на розгляд депутатів.

Останні повідомлення профільного комітету з податкової і митної політики про, нарешті, готовність як до декларування, так і до боротьби з офшорами ─ а точніше, до направлення свіжоспечених законопроектів до парламенту ─ свідчать про те, що певної домовленості досягнуто, вважає Ярослав Абрамов, юрист ЮК Prove Group.

Усе логічно

«Пам'ятайте: кампанія з декларування доходів фізосіб 201... року почалася», ─ таке оголошення з'являється навесні кожного року, причому останнім часом за ним ідуть все емоційніші повідомлення від ДФС у ЗМІ на тему «громадянине, а ти вже заплатив?». Жити стає якось незатишно на тлі постійного парламентського залякування фізосіб із будь-яким рівнем доходу перспективою введення то податку на багатство, то податку на пенсії, то загального нульового декларування, а то і якоїсь податкової амністії, або навіть, як недавно заявила Антикризова рада громадських організацій, «естонської моделі».

До того ж посилання Ніни Южаніної на відсутність діалогу «з попереднім урядом» і узгодження з Мінфіном не дуже поєднується з відсутністю будь-якого проекту у відкритому доступі ─ хоч на сторінці комітету, хоч у Мінфіні.

«Проект закону готовий. Його треба прийняти до кінця поточної сесії, тому що період декларування ─ четвертий квартал 2016 року», ─ логіка вражає. Законопроект потрібно терміново прийняти, тому що вже час декларувати. Варіант «не приймати» ─ не розглядається, а норма п.4.1.9 ст.4 ПКУ про неприпустимість внесення змін до системи оподаткування пізніше, ніж за шість місяців до початку бюджетного періоду, чомусь знову забута, незважаючи на скандал із транспортним податком.

Декларуванню ─ бути

Чого можна чекати по суті (за умови публікації проекту раніше кінця липня)? Очевидно, як мінімум, одноразового декларування доходів і активів у сумі понад 1 млн гривень із перспективою перетворення цієї процедури на обов'язкову і періодичну. У таких умовах вже практично не має значення, як назвати це нововведення ─ амністією, нульовою декларацією чи одноразовим моніторингом.

Першою клієнтською реакцією були два питання: чи зачепить декларування іноземні активи (зі зрозумілим акцентом на унікальне вітчизняне валютне законодавство) і чи буде необхідно декларування для доходів понад 1 млн гривень, отриманих від суб'єктів, які виконують роль податкового агента (надходження у вигляді зарплати, премій, дивідендів).

Чи буде декларування добровільним, чи зможуть громадяни вибирати ─ показувати все чи лише частину, чи підпадуть під «амністію» всі резиденти України, незалежно від громадянства? Занадто часто звучать заяви про необхідність надати держорганам всю інформацію про активи в Україні і за її межами, а також створити умови для оподаткування всіх доходів на території України, і навіть боротися за загальне «щастя» платити податки.

Очевидно, що ДФС буде прагнути виявити задекларовані активи будь-якими способами, прямими і непрямими: порівнюючи витрати і пізніші декларації з «нульовою» інформацією, а також опитуючи платників щодо причин розбіжності з інформацією фіскального відомства. Але основною перешкодою можуть стати традиційні проблеми кваліфікації виконавців і корупції, через які найбільш цікаві платники навряд чи «попадуться». Та й перехідний період перед введенням постійного обов'язкового декларування ніхто з професіоналів своєї справи даремно не витратить. На щастя, ще не всі гайки в системі обміну податковою інформацією закручено до кінця.

Готовність до декларування суб'єктів очевидна з шуму, який піднімається у відповідь на будь-яку спробу ввести «обнулення» з амністією активів. Але ж таких спроб за останні півроку була не одна: можна згадати проект Тимошенко і Ко «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» №4380 від 12.04.2016 року, який у червні отримав рекомендації профільного комітету, але все ще «обробляється», або проект «Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони» авторства Юрія Воропаєва і Наталії Королевської №4636 від 11.05.2016 року, який з травня обговорюється в комітеті без особливих зрушень.

Не можна забувати і про проект Олександра Кірша №3661 від 17.12.2015 року, розгляд якого відкладається ще з травня ─ зрозуміло, чому. Але ж цей проект про обов'язкове декларування як усіх власних доходів з активами (включно з нерухомістю, транспортними засобами, цінними паперами і готівкою), так і витрат також передбачає «точку відліку» для фіскальних органів, на яку в наступному році буде орієнтуватися ДФС при визначенні необхідності поставити питання про походження «незліченних» багатств (включаючи і такі банальні речі, як зарплата) і про джерело витрат. І ціна виявленої розбіжності ─ донарахування зобов'язання з ПДФО на рівні 21% плюс 22% ЄСВ.

...але в якому вигляді?

Незважаючи на жорстку критику з боку профільного комітету (звинувачення в неконкретності, декларативності, відсутності санкцій, неповне використання непрямих методів), запропонована «мінфінівська» модель, схоже, відрізняється тільки в деталях. Так само пропонується єдина ставка для декларування активів без пояснення походження, причому активи включають як українське майно, так і закордонні об'єкти ─ ті ж «контрольовані компанії» (хоча, знову ж таки, текст законопроекту, який стосується визначення цих самих контрольованих компаній, так само як і інших об'єктів та інструментів податкового планування, поки що, очевидно, вважається непотрібним), ─ тільки ставка не 21%, як у проекті Луценка, а 5% від суми зі звільненням від сплати ПДФО. Та й три місяці наприкінці року для подачі декларації похапцем і в умовах, коли і ГФС не готова, і свята з канікулами на носі ─ очевидно оптимальний і продуманий період.

Точно так само, тільки вже з 2017 року, декларування стане обов'язковим, а фіскальні органи отримають право звіряти витрати з доходами (яким саме буде поріг відхилення, наразі невідомо), причому, глобально ─ в перспективі, з використанням інструментів обміну інформацією та розкриття бенефіціарів іноземних компаній. Такі ж точно посилання на обов'язковість «непрямих методів» і притягнення до відповідальності як за перевищення рівня витрат над сумою задекларованих витрат (з донарахуванням зобов'язань), так і за порушення валютного й інвестиційного законодавства.

Наскільки при цьому в ГФС захочуть перевірити декларацію або джерела коштів, наскільки будуть враховувати публічно доступну інформацію, наприклад, про реєстровані угоди (що перевищують заявлені межі в 150 000 гривень), а також чи буде перелік «непрямих» методів встановлено одночасно з визначенням правил декларування ─ за відсутності тексту зрозуміти складно.

Що виявиться в обіцяному тексті (або текстах), стане ясно вже незабаром, тижнів через два, а там як вийде. У будь-якому випадку, поспіх комітету, крім пропущених термінів, явно має інші причини, набагато більш фіскальні, а може, навіть і не українського роду-племені.

джерело: forbes.net.ua

Рекомендуємо прочитати

В Киеве были найдены три сумки, выкинутых ворами

Девушка сообщает, что сумки скорее кто-то выхватил у девушек, кошельки забрали, остальное выкинули....

Це може бути цікавим

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Меланія Трамп здивувала Конгрес відвертим костюмом за 10 тисяч

Меланія Трамп вже не вперше з'явилась на публіку в одязі від американського бренду....