Чому незалежність регулятора важливіша за тарифи

Чому незалежність регулятора важливіша за тарифи

Після підвищення цін на газ для населення наступною «гарячою» темою у галузі енергетики стала нова методологія розрахунку ціни на електроенергію, запроваджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Про це у своєму блозі на НВ пише експерт Центру економічної стратегії Артем Захаров.

У складі оптової ціни на електроенергію, згідно з новою постановою, ціна на вугілля має визначатися як середньозважена за 12 місяців ціна у порту Роттердама із додаванням вартості доставки такого вугілля до України (так звана формула «Роттердам +»). Вугілля є основною складовою собівартості теплової електроенергії, тому збільшення його ціни не може не вплинути на вартість електроенергії для кінцевих споживачів. В результаті цифри у квитанціях українців знову виростуть, і не тільки навпроти позначки «електроенергія», а й навпроти інших комунальних послуг, наприклад, тарифів на гарячу і холодну воду, які суттєво залежать від ціни електроенергії. Більш того, оскільки витрати компаній на електроенергію закладаються у вартість вироблених товарів, можна очікувати тиск на ціни взагалі.

Рішення регулятора одразу викликало багато питань серед експертів. При цьому зараз практично неможливо детально розібратись, яким саме чином здійснюється розрахунок та якими будуть наслідки впровадження формули для ціни на електроенергію, адже регулятор не надає повних та зрозумілих даних. НКРЕКП декларує, що метою нового розрахунку є створення прозорого ринку електроенергії, проте ми спостерігаємо різку полярність думок експертів та регулятора щодо того, чи прийняте рішення дійсно сприяє досягненню цієї мети.

Чому ж взагалі суто технічний розрахунок став проблемою? Розмов навколо нової методології могло би взагалі не виникнути, якщо б суспільство довіряло рішенням НКРЕКП, а регулятор був насправді незалежним. Більше того, в медіа обговорюються численні теорії щодо того, що на рішення НКРЕКП впливають ззовні, що підвищення ціни на вугілля є розплатою за голосування за нещодавні законодавчі зміни, що рішення приймалося в інтересах монополіста тощо.

Читайте також: У Києві проходить багатотисячна акція проти підвищення тарифів

Після великої хвилі критики «Роттердам +» прем’єр-міністр закликав Міністерство енергетики перевірити розрахунки НКРЕКП. Втручання уряду у діяльність регулятора, навіть із добрими намірами, також суперечить концепції незалежності. Так у Молдові та Румунії через заполітизованість та залежність енергорегуляторів через непрозорі підстави звільняли голову комісії, штучно утримували низькі тарифи у передвиборчі роки, а деякі члени комісії підозрювалися у володінні акціями компаній, що працюють на регульованих ринках. То чи мають платити споживачі за політичні ігри?

Незалежність регулятора – це не тільки вимога суспільства, але й вимога Третього енергетичного пакету, який Україна зобов’язалась запровадити як договірна сторона Енергетичного Співтовариства (ЕС). За рекомендаціями ЕС, незалежність регулятора має досягатись шляхом зміцнення його інституційної, функціональної та фінансової незалежності. Сьогодні НКРЕКП не відповідає жодному з цих критеріїв.

По-перше, НКРЕКП не має інституційної незалежності, а саме чітко визначеного статусу у правовій системі України як незалежного колегіального органу. Діяльність регулятора залежить від рішень інших органів державної влади, зокрема президента, який своїм указом створив комісію та призначив її членів, а відтак дуже ймовірно має суттєвий вплив на неї.

По-друге, відсутня функціональна незалежність. Відсутні чіткі вимоги до рівня професіоналізму та досвіду членів комісії, а також працівників апарату НКРЕКП. Призначення на посади проходить непрозоро, без залучення до відбору зовнішніх експертів. Також члени комісії недостатньо захищені від дострокового звільнення та відсутня система їх ротації.

По-третє, не дотримується фінансова незалежність. Регулятор не може самостійно визначати свій бюджет із урахуванням необхідних для ефективного виконання своїх функції коштів. Окрім того, члени комісії та працівники апарату отримують набагато нижчу за ринковий рівень заробітну плату, що збільшує ризик виникнення корупції.

У таких умовах цілком природньо, що незалежність рішень НКРЕКП ставлять під сумнів, адже існує велика ймовірність втручання у діяльність регулятора політичних сил або гравців на ринку. Саме тому суспільству необхідно не стільки зосереджуватися на перевірці методології розрахунку ціни на вугілля (або кожній наступній зміні, яку запровадить регулятор), скільки вимагати посилення незалежності регулятора. Саме це вирішить проблему у довгостроковій перспективі.

До парламенту внесений законопроект, який, незважаючи на деякі недоліки, стане суттєвими кроком до посилення незалежності НКРЕКП. Вже декілька місяців Верховна Рада не може спромогтися проголосувати за нього, але 7 липня депутати планують повернутись до нього знову.

Без вирішення проблеми залежності НКРЕКП споживачі залишаться незахищеними. Тема сплати за комунальні послуги становитиме предмет постійних політичних спекуляцій. Влада не зможе збільшити довіру населення до своїх рішень, а деолігархізація залишиться реформою зі статусом «не виконано».



загрузка...

Читайте також

Коментарі