Експерт пояснив, як Кабмін планує змінювати зарплати українців

Експерт пояснив, як Кабмін планує змінювати зарплати українців

За ініціативи Мінсоцполітики, прожитковий мінімум хочуть «відв’язати» від мінімальної зарплати, –
про це повідомляє прес-служба відомства.

«Публічний аудит» вирішив з’ясувати, які наслідки цих нововведень будуть для українців та в цілому для економіки нашої країни.

Так, методологія буде розроблена з урахуванням міжнародних норм і європейської практики. Зокрема, пропонується включати в мінімальну заробітну плату всі складові (доплати, надбавки і премії, крім компенсаційних виплат за відхилення від нормальних умов). А підприємствам мають дозволити самостійно визначати й переглядати тарифні сітки – за умови, що нижня межа буде не меншою, ніж 60 % від розміру  мінімальної зарплати.

На сьогодні відповідно до ст. 6 Закону України «Про оплату праці» визначено, що основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

  • тарифної ставки робітника першого розряду,яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;
  • міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

 — Логіка урядовців проста: якщо просто підвищувати мінімалку, доведеться здійснювати підвищення по всій тарифній сітці на індекс підвищення, плюс діє система надбавок на підприємствах держсектору та бюджетниках, плюс індексуються всі наступні сітки, тобто витрати на оплату праці саме бюджетників зростають не тільки на відсоток індексації, а в геометричній прогресії за всіма додатковими складовими та індексах, які прив’язані до розміру окладу й вираховуються у відсотках до його величини.

У той же час у комерційних структурах, де 40 % працюють на мінімалці, а решта отримує в зарплату конвертах, розмір мінімалки зростає рівно на відсоток індексації, тому відрахування до бюджету за загальнообов’язковими платежами будуть значно меншими», – пояснює заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Тому мова і йде про зміну тарифної системи оплати праці, зокрема про включення в оплату праці всіх надбавок, – тоді при зростанні мінімальної зарплати бюджетні витрати будуть меншими. Водночас підвищення МЗП зумовить зростання навантаження на приватні компанії – за рахунок цього збільшаться бюджетні відрахування. «Адже навіть при збереженні розміру оплати праці на рівні мінімального, компанії будуть змушені перераховувати більше подохідного податку, ЄСВ тощо до бюджету. За рахунок цього у міністерстві соціальної політики вже й вирахували потенційний економічний ефект на рівні 7,5 млрд грн вже до кінця цього року»,  –  пояснює спеціаліст.

Йти звичним методом не вдасться, адже збільшення мінімальної зарплатні лише на 150 грн виллється бюджету в 10 млрд грн. Міністр соціальної політики Андрій Рева заявляє, що МЗП треба підвищувати в 1,5 рази – до 2 175 грн. Голова ДФС Роман Насіров пішов ще далі і назвав суму в 5 тис. грн. Нагадаємо, сьогодні мінімалка становить 1450 грн. Тобто, що означало б для бюджету країни підвищення МЗП на 3 тис. грн? Це близько 200 млрд грн – наразі абсолютно непідйомні для державної казни.

Для того щоб МЗП становила близько 5000 грн, тому ж пану Насірову необхідно забезпечити збільшення надходжень бюджету щонайменше на 30 % за рахунок реального росту ВВП, а не номінального, інфляційного чи девальваційного. В іншому випадку, якщо зростання не буде підкріплене та прив’язане до росту реального ВВП, мова йтиме про збільшення кількості купюр на руках бюджетників, а не зростання купівельної спроможності людей, – пояснюють у «Публічному аудиті».

Тому основна мета цієї реформи, на думку аналітика «Публічного аудиту», саме наповнення бюджету та Пенсійного фонду, а детінізація матиме доволі умовний характер. Щодо бюджетників, то їх доходи зростуть до рівня підвищеної МЗП, але прогнозувати, яким саме виявиться зростання доплат та надбавок не можна, оскільки на сьогоднішньому рівні у відсотках їх не залишать, а даних щодо пропонованих змін наразі немає. «Багато залежатиме від форми та змісту колективних угод, які після законодавчих змін укладатимуть колективи підприємств, установ та організацій. Саме в цих договорах і розкриватиметься розмір оплати праці», – говорить Вігірінський.

За прогнозом «Публічного аудиту», пожвавлення споживчого попиту, очевидно, що матиме місце, але на реальний ВВП його вплив буде незначний, бо основним фактором зростання ВВП є збільшення виробництва та надання послуг, розвиток підприємництва в напрямі створення конкурентної продукції, затребуваної на зовнішніх ринках, з високим вмістом доданої вартості в структурі ціни, пожвавлення інвестиційної привабливості. А ось номінальний ВВП може зрости, оскільки збільшена пропозиція грошей на ринку завжди викликає інфляцію, хоча в цьому конкретному випадку і незначну.

 — Як такі нововведення позначаться на добробуті громадян, поки говорити зарано – наразі навіть не оприлюднено відповідних законопроектів. Однак з певністю можна сказати, що має бути умовна грошова оцінка того набору товарів робіт та послуг, які споживає особа протягом місяця. Причому, спочатку має бути складений саме повний актуальний набір товарів, робіт та послуг, життєво необхідних людині, і потім визначено вартість цього пакету. Сьогодні в нас відбувається з точністю до навпаки. І вже відштовхуючись від цього показника потрібно виходити на загальну суму, яка дозволить забезпечувати людині покриття мінімальних потреб. А чи буде в цю загальну суму входити тільки оклад, чи вона включатиме окладу, плюс доплати, допомоги та надбавки – не важливо, – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі