Східна Європа не наслідуватиме Brexit

Східна Європа не наслідуватиме Brexit

Рішення щодо Brexit стало ударом для Південної та Східної Європи. Реакції різняться — від чіткого позиціонування «за» Європу до страху перед постанням «різношвидкісного» ЄС. Однак із Союзу виходити ніхто не хоче.

Найяскравішою була перша невербальна реакція загалом євроскептичної Варшави. Видалені пару місяців тому із зали прес-конференцій прем’єрки Беати Шидло прапори ЄС раптово повернулися назад. Трошки менше нації, трошки більше Європи — саме так можна зрозуміти це послання.

Навіть голова партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський, якого багато експертів вважають справжнім керівником польської політики, вразив своєю першою заявою після референдуму, в якій чітко прозвучали слова: «Місце Польщі — в Європейському Союзі».

Для польської дипломатії результат референдуму щодо Brexit став явним ударом. Ще кілька днів тому міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський у розмові з DW запевняв: «У європейських питаннях ми почуваємося ближчими до Лондона, ніж до Берліна».

Європа двох швидкостей

Коли Берлін на перші переговори після Brexit до німецької столиці запросив тільки членів-засновників Європейської економічної спільноти, для Варшави це виглядало як надання переваги Парижу або Риму над європартнерами з Будапешта чи Варшави. На сході Європи багато політиків побоюються, що Німеччина може прагнути Європи двох чи навіть трьох швидкостей (йдеться про швидкість інтеграційних процесів всередині ЄС. — Ред.).

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (праворуч) і його колеги-міністри з країн Східної ЄвропиМіністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (праворуч) і його колеги-міністри з країн Східної Європи

Без ефекту доміно на Сході

Навіть при тому, що у Східній Європі є велике незадоволення Євросоюзом, серйозних дебатів про вихід із ЄС у Польщі, Чехії чи Болгарії немає. Грецький прем’єр-міністр Евклід Цакалотос на засіданні центрального комітету лівої партії влади СИРІЗА теж заявив, що Brexit не може за жодних обставин спричинити нових дебатів щодо виходу з ЄС Греції.

Отже, нова ланцюгова реакція не є імовірною, оскільки країни Центральної та Східної Європи отримують від ЄС багатомільярдні вливання. Сама лише Польща отримує щороку від Євросоюзу на 14 мільярдів євро більше, ніж платить членських внесків. Звідси й занепокоєння про майбутнє структурних та інвестиційних фондів.

Між страхом та надією

У регіоні також занепокоєні посиленням тиску на торговельний баланс центрально- та східноєвропейських країн, а також рівень міжнародних інвестицій. У Болгарії та Румунії торговельний баланс із Великобританією порівняно невеликий. Польща натомість відправляє до Великобританії понад сім відсотків свого експорту. З послабленням фунта надходження від цієї торгівлі впадуть. Водночас, кажуть експерти, Brexit ускладнить подальше інвестування.

А ще ж є пряме вливання грошей від власних громадян. Мігранти з «нових» країн ЄС уже тривалий час підтримують економіки країн свого походження великими грошовими переказами. У Великобританії, зокрема, працює близько мільйона поляків, близько чверті мільйона румунів та болгар, а також багато угорців, чехів та словаків. Тільки поляки надсилають додому, за останніми даними, близько 1,2 мільярдів євро щороку. Частина цієї суми походить з британських виплат на дітей, які залишилися на батьківщині.

Мігранти повинні рахуватися з наслідками

Експерти ринку праці прогнозують, що частина мігрантів повинна буде повернутися додому. «Британці намагаються скоротити притік іноземних працівників, — говорить болгарський економіст з фонду Open Society Георгі Ангелов. — Також не виключено, що частина з них покинуть свої робочі місця і переїдуть до інших країн ЄС».

Більша частина мігрантів може прибути до Німеччини, вважає Герберт Брюкер з Нюрнберзького інституту досліджень ринку праці. «За минулі п’ять років Німеччина створила 1,1 мільйона нових робочих місць, які були зайняті передовсім мігрантами з так званих нових країн ЄС, — каже Брюкер у коментарі DW. — Це показує, що німецький ринок праці є досить містким та гнучким».

У східноєвропейських країнах, попри всі негативні сторони, повернення людей розглядають як позитив. Повернення співвітчизників могло би, наприклад, послабити «відтік мізків», сподівається польський міністр економіки Матеуш Моравицький. Він вважає, що завдяки Brexit тисячі молодих польських фахівців повернуться додому. «Це люди, яких ми потребуємо у Польщі для економічного зростання», — каже міністр.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі