НАК «Нафтогаз України» днями оголосив стосовно проведення відкритих торгів зі зменшенням ціни (редукціон) на закупівлю природного газу внутрішнього видобутку у вітчизняних виробників. На першому планується закупити до 200 млн куб. м газу, видобутого у липні 2016 року (гранична ціна закупівлі газу – до 4 504 грн за тис. куб. м без ПДВ, або $ 180).

«У цій події є беззаперечний плюс, пов’язаний із платіжним балансом України. Адже такі редукціони дозволять зменшити обсяги імпортованого газу, а отже, не підвищуватимуть у рази попит на валютному ринку, що зазвичай тягне за собою суттєве здорожчання долара і, як наслідок, підвищення цін майже на всі продукти, товари й послуги», – пояснює заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Він пояснює, що НАК, як правило, діє за двома варіантами: купує гроші на міжбанківському валютному ринку або отримує валютну позику у валюті, а потім, вже після пікових місяців опалювального сезону, скеровує на міжбанк гривневу виручку для придбання валюти та погашення запозичень.

«У будь-якому випадку, так чи інакше, компанія формує попит на валюту та збільшує дефіцит платіжного торгового балансу», – пояснює спеціаліст.

​У 2015 році приватними підприємствами, за даними НАК «Нафтогаз України», видобуто 3,9 млрд куб. м газу, «Укрнафтою» — 1,5 млрд куб. м газу, «Укргазвидобуванням» — 14,5 млрд куб. м.

Обсяг виробництва «Укргазвидобування» скоротився на 4 % – з 15,1 до 14,5 млрд куб. м. Як зазначають у НАКу, зменшення обсягів відбулося через тимчасову втрату контролю над активами, розташованими в зоні АТО (185 млн куб. м), а також внаслідок значного дефіциту коштів на розвідку нових площ та розробку родовищ протягом декількох років поспіль; виснаження ресурсної бази (протягом восьми років із 2007 по 2014 отримано лише чотири спецдозволи на розвідку нових площ замість 100 необхідних). При цьому за попередні три роки підприємством було видобуто близько 45 млрд куб. м газу, а прирощено запасів лише на 29 млрд куб. м при необхідному рівні в 150 млрд куб. м.

У 2015 році «Укргазвидобування» отримало 20 спецдозволів та вп’ятеро збільшило обсяги сейсмічних робіт. Відповідно до Стратегії 20/20 компанія має намір збільшити обсяги видобування до 20 млрд куб. м на рік у 2020 році, але поки що це лише плани на майбутнє.

У порівнянні з попереднім роком приватні виробники збільшили видобуток на 17 %. І це при тому, що компанії тривалий час через високу ренту скорочували інвестиційні програми. А отже, виробництво могло піти вгору суттєвіше.

«Якщо теоретично припустити, що такі аукціони НАК організовуватиме щомісяця до завершення 2016 року, тобто протягом шести місяців у тому ж обсязі, то отримуємо показник 1,2 млрд куб. м газу, закачаного в сховища за рахунок внутрішнього видобутку. 1,2 млрд при умовній вартості $ 180 (виходячи з того, що ціни на нафту в порівнянні з весняними місяцями дещо підвищилися, то ціна на природний газ також у більш довгостроковій перспективі дещо зросте) еквівалентні $ 216 млн економії саме для платіжного балансу», – вказують у «Публічному аудиті».

Проте необхідно розуміти, що йдеться не про економію у її звичному розумінні. Знижок для споживачів не буде. Просто тиск на платіжний баланс, а отже на гривню, не буде таким суттєвим, яким він був у минулорічні періоди. НАК ці понад $ 200 млн заплатить приватним компаніям, але розрахунок відбуватиметься гривні, без конвертації в іноземну валюту.

Для того щоб зрозуміти, чому це важливо, достатньо ознайомитися з динамікою балансу товарів у структурі платіжного балансу (співвідношення імпорту та експорту за товарними позиціям), яка вказує, наскільки енергетичний імпорт впливає на стабільність грошової одиниці.

Так, дефіцит балансу товарів у І кварталі 2015 року становив $ 1,111 млрд, ІІ квартал 2015 року — $ 470 млн, ІІІ квартал — $ 662 млн, IV— $ 1, 066 млрд, І квартал 2016 року — $ 1,564 млрд при середньому місячному показнику в межах $ 500 млн, у той же час у квітні він скоротився до $ 142 млн.

«Це один із тих сотень кроків, які Україні потрібно зробити, аби її платіжний баланс виходив на нуль або мав профіцит не тільки за рахунок зовнішніх запозичень. Адже всім зрозуміло, що їх повернення просто відтерміновує та поглиблює деструктивні економічні процеси, які відбуваються в нашій країні», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі