Незалежність української православної церкви від Москви: які шанси?

Незалежність української православної церкви від Москви: які шанси?

Звернення Ради до Вселенського патріарха щодо незалежності української церкви від Москви не перше — швидше завершальне. І цього разу шанси на позитивне рішення вже не виглядають такими примарними, як раніше.

Прихильникам автокефалії української православної церкви (УПЦ) додалося надії — Верховна Рада у четвер, 16 червня, звернулася до Вселенського патріарха Варфоломія I із проханням визнати УПЦ незалежною від Москви. З відповідною ініціативою виступила група народних депутатів, але готували звернення у співпраці з представниками українських православних церков, у тому числі й проукраїнського крила Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), розповідає один із авторів постанови, голова комітету Верховної Ради з питань культури й духовності Микола Княжицький.

«Постанова жодним чином не обмежує діяльність якоїсь із церков, які зараз діють в Україні. Просто це відкриє шлях до створення єдиної помісної церкви», — наголошує нардеп. За його словами, це також не є втручанням у церковні справи, натомість, на думку політика, йдеться про прояв «релігійної політики держави».

Церква, зокрема, Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП), прихильно поставилася до ініціативи парламенту. До Ради у четвер навіть приїздив Патріарх Київський та всієї України-Руси (УПЦ КП) Філарет.

Завершальне у низці звернень

«На нашу думку, це звернення здатне сприяти в тому, щоб українська церква була визнана в якості автокефальної. Для Константинопольського патріархату й інших помісних православних церков це є важливим свідченням того, якими є настрої в українському суспільстві, оскільки депутати представляють народ. І це, по суті, завершує повноту всіх можливих звернень до Вселенського патріарха з цього приводу», — зазначає речник УПЦ КП Євстратій (Зоря).

Він нагадує, що з аналогічним проханням вже неодноразово зверталася УПЦ КП — як на офіційному рівні, так і на рівні вірян, а також українська інтелігенція та уряд. І навіть президент Петро Порошенко під час візиту до Константинопольського патріархату в березні цього року порушував питання автокефалії.

Схвально про звернення відгукується й релігієзнавиця, завідувачка відділом історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди Людмила Филипович. Хоча вона не вважає його якимось надзвичайним кроком, мовляв, «історичним воно буде, якщо його ухвалить Вселенський патріарх». Проте в самому факті розгляду цього питання народними обранцями Филипович не вбачає нічого дивного, оскільки вони виконують свою роботу як представницький орган влади.

Є надія?

Саме ухвалене звернення буде надіслане Вселенському патріарху лише найближчим часом. Коли ж відбудеться його розгляд — прогнозувати складно. Теоретично це могло би відбутися під час Святого і Великого собору православної церкви, який має розпочатися на грецькому острові Криті цієї неділі. Однак усі теми, які обговорюватимуть предстоятелі церков, уже давно узгоджені. Більше того, підготовка до історичної події, яким стане собор, велася понад півстоліття, зазначає речник УПЦ КП.

«Але це питання будуть — і дуже активно — обговорювати в кулуарах собору. Ця тема обговорювалася й на підготовчій зустрічі предстоятелів церков у швейцарському православному центрі Константинопольського патріарха в Шамбезі, який проходив у січні. І сам патріарх Московський та усієї Русі Кирило її порушував», — зазначає владика Євстратій.

Людмила Филипович, своєю чергою, покладає надії на те, що до розгляду питання про автокефалію у Вселенського патріарха повернуться після собору, оскільки, зазначає вона, це питання є дуже важливим для українських вірян. Микола Княжицький також переконаний, що звернення Ради має послужити «сигналом для Всеправославного собору».

За словами речника УПЦ КП, досі всі звернення до Вселеньського патріарха лишалися без відповіді: «Він і не заперечував — навпаки, говорив, що церква в Україні має право бути визнана як автокефальна, — але й не підтверджує цього права». Таку обережну позицію патріарх займав, за словами священнослужителя, значною мірою й через суперечки з Москвою щодо автокефалії — особливо на тлі підготовки до Всепаравославного собору.

Проте цього разу сподівання української православної громади на незалежну церкву — ближчі до втілення, вважає він. «Прогнозувати важко, але з того, що я знаю про ситуацію, у мене є обережний оптимізм щодо можливості вже в не такому далекому майбутньому мати ту відповідь від Вселенського патріарха, яку від нього очікує і Верховна Рада, і православні віряни», — говорить з обережністю владика Євстратій. Конкретнішу дату можливого рішення щодо автокефалії української православної церкви він прогнозує неохоче: «Це може зайняти кілька місяців, півроку або рік, але це — досить близька й осяжна перспектива».

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі