Як спорт змінює мозок — детальне дослідження

Як спорт змінює мозок — детальне дослідження

Фізична активність добре впливає на наш мозок. Багато досліджень підтверджують цю ідею. Але як саме вправи зміцнюють та покращують функції мозку, лишалося більш-менш загадкою.

Нове дослідження з мишами додало ще один елемент до безперечно складного пазлу, повідомляє The New York Times.

Воно демонструє, що у гризунів в мозку завдяки фізичним навантаженням відбуваються позитивні зміни.

Не зважаючи на те, що дослідження проводили на мишах, воно дає обнадійливі натяки, що схожі позитивні процеси можуть відбуватися і в наших головах.

Роками науковці знали, що мозок людей і тварин, які мають постійні фізичні навантаження, відрізняються від мозку тих, хто зазвичай мало рухається.

Експерименти з тваринами показали, що, фізичні вправи стимулюють створення нових клітин у гіпокампі, який є частиною мозку, важливою для роботи пам’яті та навчання, а також покращує виживання тендітних новонароджених нейронів.

Дослідники вірять, що вправи частково впливають так через білок B.D.N.F, який ще інколи називають магічним стимулятором росту для мозку. Він допомагає нейронам рости та лишатись енергійними, а також зміцнює синапси, які з’єднують нейрони, що дозволяє мозку функціонувати краще.

Нове дослідження здійснили вчені медичного центру Langone університету Нью-Йорка. Його було опубліковано у журналі eLIFE. Вчені зібрали здорових мишей, половину з яких помістили у клітки з колесами. Інші жили без коліс.

На місяць їх лишили у спокої. Ті, хто жив з колесами, бігали часто, у середньому пробігаючи кілька миль на день. Інші лишались практично нерухомими.

Після чотирьох тижнів вчені вивчили тканини мозку з гіпокампу обох груп тварин, щоб перевірити рівні B.D.N.F. Як і очікувалося, білка було значно більше в мозку бігунів. Далі дослідникам вдалося знайти ген, який виробляє білок B.D.N.F. У бігунів цей ген був активнішим.

В обох групах тварин B.D.N.F.-ген був частково покритий кластерами певного типу молекули, яка зв’язується з геном, хоча і в різних кількостях.

У малорухомих мишей ці молекули так щільно розташовувались понад геном, що блокували сигнали, які активують його. У результаті B.D.N.F.-гени «лінивих» тварин були відносно малоактивними.

Однак серед бігунів молекулярна блокада була значно менш ефективною. Молекули не могли покрити та засліпити весь B.D.N.F.-ген, тож сигнали від тіла продовжували досягати гену і наказували йому виробляти більше B.D.N.F.

Дослідники також знайшли субстанцію у мозку бігунів, котра відбивала дію цих обструкційних молекул. Мозок бігунів містив високий рівень кетонів, які є побічним продуктом розщеплення жирів.

Під час фізичних навантажень організм частково покладається на жир для палива і стимулює утворення кетонів, деякі з яких мігрують в мозок. Мозок використовує ці кетони як паливо, коли рівень цукру в крові падає.

Чи діє такий самий механізм покращення функцій мозку у людей завдяки тренуванням, невідомо. Однак науковці вказують на те, що у нас рівень білка B.D.N.F. у тілі також зростає, коли ми тренуємося.

Читайте також: Доведено вченими: спорт можна замінити вином



загрузка...

Читайте також

Коментарі