Коментар: Люстрація в Україні — крок вперед, два кроки назад

Коментар: Люстрація в Україні — крок вперед, два кроки назад

Хто намагається зупинити люстрацію в Україні, та чому Конституційний суд затягує із ухваленням рішення стосовно закону «Про очищення влади»? Думка Сергія Руденка — спеціально для DW.

Конституційний суд України (КСУ) має вирішити, чи не суперечить закон «Про очищення влади», а простіше кажучи — закон про люстрацію — Конституції країни. За півтора року з моменту набуття ним чинності права обіймати посади в органах державної влади було позбавлено більше 900 чиновників часів Віктора Януковича. Нині ж від рішення КСУ залежить не лише їхнє майбутнє, але й, без перебільшення, майбутнє країни. Відміна люстрації або ж її корекція може стати не лише серйозним репутаційним ударом по нинішній владі, але й початком реваншу «колишніх».

«Сміттєва» люстрація

З моменту ухвалення закону «Про очищення влади» його конституційність намагалися оскаржити тричі. Двічі це робив Верховний суд і один раз — група із 47 депутатів. Позивачі посилалися на висновки Венеціанської комісії та апелювали до прав та свобод тих, хто потрапив під люстрацію. Мова йде про тих держслужбовців, які під час правління Януковича обіймали вищі керівні посади в органах державної влади щонайменше рік. Крім того, під люстрацію потрапили ті, хто обіймав посади у керівних органах КПРС, працювали у КДБ, чиновники, які були раніше засуджені, а також ті урядовці, які надавали недостовірну інформацію про свої статки.

Проте, широкомасштабного очищення органів влади в Україні так і не сталося. Хоча б тому, що «колишні» преспокійно стали депутатами Верховної Ради, на яких дія закону про люстрацію не поширюється. Більше того, чиновники часів Януковича нижчого рангу спокійно освоїлися у новій владі. Результат: регіонами прокотилася ціла хвиля «сміттєвої» люстрації — чиновників кидали до сміттєвих баків.

В умовах, коли жоден із високопосадовців часів Віктора Януковича не сів на лаву підсудних, скромні результати люстрації виглядають начебто логічно. Нова влада, яка на перевірку виявилася лише продовженням старої, не наважилася провести повне очищення.

Конфлікт інтересів

За іронією долі, майбутнє закону про люстрацію в КСУ будуть вирішувати судді, які були основою режиму Януковича. Голова КСУ Юрій Баулін та суддя Сергій Вдовіченко у вересні 2010 року ухвалили рішення про надання диктаторських повноважень тодішньому президентові. Вони є фігурантами кримінальної справи про узурпацію влади Януковичем. Але президент Порошенко, за чиєю квотою вони знаходяться в Конституційному суді, за два роки так й не спромігся їх замінити. До речі, по справі про узурпацію влади Януковичем проходять сім суддів КСУ, проти яких Служба безпеки України проводила розслідування.

І ось тепер від тих, хто сам має, по ідеї, стати об’єктом люстрації — якщо не на законодавчому, то на політичному рівні — залежить доля цього закону. І яким буде рішення КСУ, передбачити неважко. Так, Венеціанська комісія вважає закон «Про очищення влади» недосконалим та пропонує Верховній Раді змінити деякі його положення. Так, спікер парламенту та генеральний прокурор обіцяють новий закон. Так, процес очищення влади напевне не ідеальний.

Але у цьому випадку мова йде про спробу «обнулити» вже проведену люстрацію. Венеціанська комісія, звісно, слушно наголошує: провина тих, хто потрапив під люстрацію, має бути доведена. Але в умовах сьогоднішнього правосуддя в Україні зробити це буде надзвичайно важко. Сотні суддів епохи Януковича залишилися у своїх кріслах. Чекати від них чесних і правильних рішень щодо люстрації — без сенсу. Адже у ролі тих, кого люструють, завтра можуть опинитися й вони. Інстинкт самозбереження в них — понад усе.

Мрія про реванш

Якщо КСУ визнає закон про люстрацію неконституційним, Україна вочевидь буде змушена почати всю процедуру спочатку. Хто у цьому випадку підпаде під процедуру очищення влади, сказати важко. Ситуація у країні періоду 2014 року кардинально відрізняється від ситуації 2016-го. Півтора року тому прибічники Януковича отямлювалися після поразки. Зараз вони вже мріють про реванш. Вони побачили, що, не дивлячись на всі обіцянки постмайданної влади, ніхто не відповів за вчинене.

Стане такий сценарій реальністю чи ні, залежатиме від нової редакції закону про люстрацію.Генеральний прокурор Юрій Луценко вже поспішив заявити: у новому законі буде збільшена база тих, хто підпадає під перевірку, а критерії будуть ще жорсткішими. Чи значить це, що під люстрацію тепер мають підпасти депутати різних рівнів — невідомо. Як і те, чи застосовуватимуть її по відношенню до глави держави.

Доля закону про люстрацію стане показником того, чи готова українська влада виконати вимогу Євромайдану: вигнати із влади тих, хто вірою і правдою служив Вікторові Януковичу. І мова йде вже навіть не про юридичний аспект, а про політичну відповідальність теперішньої та попередньої влади.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі