Невдоволеним підвищенням цін на ЖКГ закриють рота субсидіями, — експертиза

Невдоволеним підвищенням цін на ЖКГ закриють рота субсидіями, — експертиза

Спеціально для ІП «ЖИТЛО» підготувала координатор життлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

Побоюючись хвилі громадського невдоволення через стрімке підвищення тарифів на ЖКП, у 2015 році уряд значно спростив процедуру надання «житлових» субсидій. Однак плодом такого рішення стало не лише те, що на початок 2016 року допомогою держави скористалося кожне третє домогосподарство, а й погіршення фінансового стану теплокомуненерго, що веде до зупинки їх господарської діяльності. До такого висновку дійшла Громадянська мережа ОПОРА, проаналізувавши ситуацію із взаєморозрахунками.

Зокрема, у ході дослідження були виявлені деякі суперечності, що призводять до накопичення переплати за субсидіями на особових рахунках споживачів із однієї сторони, та затримки у розрахунках держави із надавачам житлово-комунальних послуг – з іншої. Перше створює передумови для неоплати спожитих комунальних послуг населенням. Друге призводить до повного списання коштів із рахунків надавачів послуг за енергоносії, що, у свою чергу, загрожує зупинкою господарської діяльності підприємств теплокомунальної енергетики.

Звідки береться переплата за субсидіями

Кабінет Міністрів України 28 лютого 2015 року прийняв постанову №106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій», згідно з якою з 1 травня 2015 року був значно спрощений механізм субсидіювання населення. Це зумовило велику популярність субсидій на оплату ЖКП серед населення і, як наслідок, загальне зменшення надходжень «живих» коштів до надавачів послуг, адже, якщо споживачу призначено субсидію, частину суми із комунальних платежів має сплатити держава.

При цьому варто зауважити, що розмір субсидії не залежить від фактично спожитих обсягів комунальних послуг, а розраховується відповідно до об’ємів соціальної норми споживання, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

Таким чином, на виплати «житлових» субсидій з державного бюджету направляються величезні кошти. До прикладу, у 2017 році розмір компенсації на оплату ЖКП може сягнути 80 млрд грн (або 10% від державного бюджету).

Єдиним виходом із цієї ситуації, візьмемо для прикладу газоспоживання, буде прив’язка фактичного споживання «блакитного» палива населенням, чиї помешкання обладнані лічильниками, із показниками лічильника на газорозподільчих станціях. Це дасть змогу вирахувати кількість «блакитного» палива, яке використали споживачі без засобів обліку. Для уникнення зловживань, коли втрати списуються на населення, нормативний показник у цій системі повинен визначати максимальне споживання газу. Тоді нарахування субсидій буде приведено більш-менш у відповідність до реального газоспоживання.

Що призводить до вимивання коштів із підприємств

Тепер розглянемо, на тому ж прикладі зі споживанням «блакитного» палива, як проводяться взаєморозрахунки по всьому ланцюжку споживачів.

Держава виділяє кошти на компенсацію теплопостачальним підприємствам витрат, пов’язаних із наданням населенню субсидій на оплату ЖКП, які зараховуються на відповідний рахунок у казначействі. Казначейство направляє їх на рахунки теплопостачальних підприємств, звідки ті фактично в автоматичному порядку, в більшості ТКЕ, ідуть на оплату боргів за спожитий газ.

Джерело: Мінрегіон

При цьому варто зауважити, що для проведення розрахунків за вказаним алгоритмом усі учасники повинні відкрити рахунки в органах казначейства, що, до слова, не розповсюджується на обленерго та ДП «Енергоринок», які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку.

Розрахункове обслуговування таких рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, який укладається між органами казначейства та суб’єктами підприємницької діяльності. Самі ж розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), а також спільних протокольних рішень, підписаних усіма сторонами.

Водночас, із 2014 року, після введення постановою КМУ №217 рахунків зі спеціальним режимом використання, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розраховує норматив списання грошових коштів із рахунків підприємств ТКЕ за спожите «блакитне» паливо.

Тепер розглянемо на прикладі КП «Житомиртеплокомуненерго», що відбувається з підприємством, коли НАК «Нафтогаз» відмовляється проводити безготівковий розрахунок взаємозаліку за пільгами та субсидіями між населенням, підприємствами та самою організацією (згідно Постанови КМУ №20 від 11 січня 2005 року), або коли фінансування зі сторони держави не надходить вчасно.

В обох випадках підприємства накопичують заборгованість за «блакитне» паливо, відповідно зростають штрафні санкції за несплату чи часткову оплату спожитого газу. Тобто теплокомуненерго має сплачувати борг «живими» коштами через несвоєчасні дії газопостачальної організації, або держави.

Так, КП «Житомиртеплокомуненерго» надсилало листи до НАК «Нафтогазу» про проведення взаєморозрахунків за надані послуги з теплопостачання для пільгових категорій №5466/4 від 9 грудня 2015 року, №80/4 від 19 січня 2016 року та №557/4 від 10 лютого 2016 року. Однак усі вони залишились без виконання.

Відповідно до постанови НКРЕКП «Про затвердження реєстру нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання теплопостачальних і теплогенеруючих організацій як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію», пропонуємо переглянути візуалізацію списання грошових коштів із підприємства за наявності боргів перед ним зі сторони держави у вигляді несплаченої різниці у тарифах та невідшкодованих пільг і субсидій.

Згодом урядом було ухвалено розроблену Мінрегіоном постанову Кабінету Міністрів України №138 «Про внесення змін до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов’язки», зміни до якої свого часу були внесені НАК «Нафтогаз України».

Цей документ продовжує дію граничного мінімально необхідного рівня відрахування коштів на рахунки теплопостачальних підприємств, що забезпечить їхню мінімальну потребу, необхідну для виробництва теплової енергії та подачі тепла.

Отже, коли НАК «Нафтогаз» не проводив заліки, з підприємств списувалися «живі» кошти, а після прийняття відповідної постанови норматив списання на березень 2016 року склав 0%, що дасть змогу підприємству вчасно виплатити заробітну плату та податки.

Подивимося детальніше на прикладі КП «Житомиртеплокомуненерго», як збільшення тарифів вплинуло на кількість грошей на підприємстві.

Як видно з графіків КП «Житомиркомунтеплоенерго», відшкодування пільг та субсидій державою у січні 2016 року склало 18,93 млн грн. Ця сума практично дорівнює відшкодуванню за 2013 рік.

Замість післямови

За даними Державної служби статистики, у січні 2016 року в Україні було призначено субсидії 533 тис. домогосподарств, що перевищує показники аналогічного періоду 2015 року на 354 тис. або в 3 рази.

Серед регіонів найбільша питома вага домогосподарств, які отримували субсидії, спостерігалася у Сумській області (54%), а найменша – у Одеській та м. Києві (10% та 15% відповідно).

Загальна сума субсидій, призначених домогосподарствам для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у січні 2016 року, становила 703,6 млн грн. Це на 640,2 млн грн більше аналогічного показника 2015 року. З неї на надання субсидій у міських поселеннях пішло 353,7 млн грн, у сільській місцевості – 349,9 млн грн.

Середній розмір призначеної у січні субсидії на оплату «комуналки» становив 1319 грн, що перевищує суму за відповідний період минулого року в 3,7 разів.

Найбільший розмір субсидії фіксувався у Тернопільській та Закарпатській областях (1929,4 грн та 1804,8 грн відповідно), найменший – у м. Києві, Миколаївській та Запорізькій областях (663,9 та 852,2 грн).

Окрім того, 29,1 тис. домогосподарств у січні було призначено субсидію готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Загальна сума таких субсидій за відповідний період становила 40,3 млн грн, а середній розмір – 1384,1 грн.

Найбільшу субсидію на оплату скрапленого газу українці отримували у Херсонській, Кіровоградській, Одеській та Київській областях (1705,1 − 1645,9 грн), найменшу – у Волинській та Рівненській (1094 грн та 1127 грн відповідно).

Наразі загалом субсидії на оплату ЖКП отримують понад 1 млн сімей. Уряд розраховує, що згодом ця цифра зросте до 4 млн.

При цьому, варто зауважити, субсидії нараховуються відповідно до доходу громадян. При девальвації національної валюти доходи громадян зменшились, тому велика кількість населення перестає сплачувати навіть обов’язкові платежі. Це незворотньо відбивається на фінансовому стані теплопостачальних підприємств.

Для виходу з цієї кризової ситуації необхідно негайно проводити реформи: реструктурувати внутрішні борги підприємств перед НАК «Нафтогазом» із урахуванням боргів держави, а також переходити на нарахування пільг та субсидій за принципом фактичного споживання зі встановленням засобів обліку як на розподільчих станціях, так і в оселях споживачів.

джерело: ОПОРА



загрузка...

Читайте також

Коментарі