Комунальні тарифи завищені вдвічі: чим це загрожує?

Комунальні тарифи завищені вдвічі: чим це загрожує?

НКРЕКП підвищила тарифи на тепло для населення з 1 липня майже в два рази. Так, середньозважений тариф по Україні підвищується зі 650 грн за 1 Гкал до 1043 грн. В окремих регіонах, як розрахували спеціалісти «Публічного аудит», тариф сягатиме і понад 1600 грн.

 — Міста, які розташовані неподалік від атомних електростанцій, отримуватимуть більш-менш дешеве тепло, в порівнянні зі звичайними населеними пунктами. Проте основна маса населення з 1 липня сплачуватиме не менше тисячі гривень за 1 Гкал. Тож, після чергового зростання тарифів на опалення, гарячу воду та природний газ (для опалення) середній рахунок за комунальні послуги сягне 3 тис. грн в опалювальний період та тисячу гривень в неопалювальний, – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.

За його словами, напередодні сьогоднішнього засідання НКРЕКП ініціатори громадського руху «Тарифна мобілізація» Олексій Кучеренко та Максим Гольдарб надали всі обґрунтування, чому за теперішньою ціною на газ тарифи затверджувати не можна. Проте експертні розрахунки членів Нацкомісії не цікавили; Голова регулятора Д. Вовк зачитав шаблонні обґрунтування. Тобто, рішення про тарифи було затверджено заздалегідь – сьогодні ж його просто оголосили.

Спеціалісти «Публічного аудиту» вже півтора роки займаються тарифними питаннями, вказуючи, чому вона є деструктивною, призводить лише до «вимивання» заощаджень громадян, мільярдних заборгованостей бюджету перед постачальниками комунальних послуг та абсолютно не сприяє покращенню показників енергоефективності серед населення.

Ціна на газ для населення: у чому проблема?

У ціні на газ у 6 879 грн за тисячу кубів майже половина суми, а саме: 3617,4 грн – це податки, розмір яких регулюється державою. Голова НАК «Нафтогаз України» А. Коболєв сам зазначив, що газовидобувна компанія має отримувати не менше $50–80 за тис. кубів газу, і цього буде вже достатньо, аби нарощувати видобуток: «При нынешней цене $25-$30/тыс. куб. м по которой продает газ «Укргаздобыча», возможна только традиционная добыча газа из уже существующих скважин. При цене 50-80 долл. можно говорить о разработке новых месторождений и эффективной интенсификации старых».
cc0801bb-cb44-4ae6-a482-6416f6a94439
Проте на ПАТ «Укргазвидобування» припадає майже $100 у новій структурі ціни. Громадські аудитори розрахували: навіть якщо до цієї суми додати всі податки та розумну рентабельність, газ для населення повинен коштувати не більше 3,5 тис. грн за тисячу кубів. Вони акцентують, що некоректно порівнювати вартість газу в Україні та інших європейських країнах, адже в Україні видобувається 19,9 млрд кубів газу, при цьому для споживчих потреб громадян потрібно 17,2 млрд кубів. «Отже, українці можуть і повинні отримувати власний газ, причому це не чиясь забаганка – таке право закріплене в Конституції України. Ніхто не каже, що задарма, з розумним прибутком для компаній-видобувачів. Для такого кроку не потрібно надзусиль – виключно політична воля перших осіб держави, і насамперед президента.

Затверджені сьогодні тарифи і субсидії – це, зокрема, результат «діяльності» президента. Відмежовувати його від того, що відбувається в тарифній темі, не варто, бо фактично ці два роки його вплив на події в країні було величезним. Більшість у парламенті – його; уряд і прем’єр – теж; національні регулятори, які створили обвал у платіжках, – сюди ж», – переконаний керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Чому субсидії не врятують ситуації?

До сьогодні субсидії отримувало близько 5 млн домогосподарств, тобто десь 35 % населення країни. Зараз на соціальну допомогу з оплати за житлово-комунальні послуги претендуватиме близько 80 % населення. Вийти на такі підрахунки абсолютно нескладно.

В Україні, за даними Державної служби статистики, лише 16,2 млн (39 %) працездатного населення, решта –потенційні отримувачі субсидій (пенсіонери, діти та безробітні). І навіть з цих 16,2 млн українців більше половини перебуває за межею бідності, отримуючи мінімальну заробітну плату в розмірі 1450 грн.

 — Навіть за середнього місячного доходу в 5 тис. грн на сім’ю виникне потреба в субсидіях, адже людям доведеться віддавати від 50 % до 80 % власних доходів на оплату комуналки, – вказує Галайда.

Експерт додає, що оскільки люди не отримують субсидії «живими» грошима, вони по-перше, зовсім не зацікавлені в економії енергоносіїв; по-друге, через завищені тарифи на ЖКП, а також просто здорожчання життя в Україні, адже ціни ростуть, як на дріжджах, українці просто не мають змоги думати про власне енергозбереження.

 — Та й це ще не все. Уся субсидійна історія може «вилізти боком» і державному бюджету України. На сьогодні держава вже заборгувала постачальникам ЖКП 25,3 млрд грн за нараховані субсидії. І це при тому, що в 2016 році на субсидії передбачено близько 40 млрд грн. Про що ми буде говорити далі, коли субсидійні потреби сягнуть 80 млрд грн? Адже представники Мінфіну вже офіційно повідомили, що майбутні витрати на субсидії можуть становити 3,8% ВВП, – говорить Максим Гольдарб.

Уже зараз зрозуміло, що державна казна ніяк не витримує субсидійного навантаження і цей солодкий «пряник» у людей доведеться забирати. Як? Фундамент для цього готується вже, і перші сигнали подаються разом із інформацією про верифікацію соцвиплат та впровадження обов’язкового декларування доходів громадян – жодна зароблена українцями копійка не пройде повз уваги чиновників, бо кінцева мета – саме змусити людей віддавати свої заощадження, переконані в «Публічному аудиті».

 — В Україні зараз створено ситуацію, коли штучно надуваються «комунальні» ціни, що, закономірно, викликає потребу в субсидіях. Це робиться для того, аби поставити народ в умови вимушеності віддати свої заощадження. І це точно не економіка. Абсурдність полягає в тому, що «надута» вдвічі ціна на газ потім розподіляється – це прибуток олігархату, монополістів, які є власниками газовидобутку, теплокомуненерго, а також влади, яка затверджує подібні тарифи, – переконаний Максим Гольдарб.

Він переконаний, що єдина надія – на людей, які повинні спільними зусиллями, масово протистояти тарифному геноциду і грабежу, а також керівників міст, які повинні використати свою владу та стати на захист своїх мешканців. «Проблему тарифів почали розуміти градоначальники. Не може не радувати те, що всупереч загальнодержавній злодійській тарифній політиці мер Києва Віталій Кличко не побоявся виступити проти затверджених сьогодні тарифів на тепло і вимагає від НКРЕКП скасувати таке рішення. Це абсолютно правильний та гідний поваги крок. Якщо на бік народу стануть й інші керівники міст і регіонів, шанси на перемогу в тарифній війні однозначно збільшаться!», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі