Коментар: Надія Савченко — від всенародної улюблениці до «агента Кремля»

Коментар: Надія Савченко — від всенародної улюблениці до «агента Кремля»

Український журналіст Сергій Руденко спеціально для DW коментує заяви Надії Савченко щодо прямих перемовин з сепаратистами, які збентежили українську політику та викликали різку критику.

Надія Савченко запропонувала провести прямі переговори з «ДНР» і «ЛНР» для вирішення ситуації на Донбасі. Колишня ув’язнена Путіна висловила готовність особисто зустрітися з лідерами псевдореспублік Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким. Заява Савченко викликала різко негативну реакцію більшості учасників політичного процесу в Україні і підірвала соціальні мережі.

Мовляв, не повинна народна улюблениця йти на переговори з сепаратистами. А якщо вона на цьому наполягає, вважають опоненти Савченко, то це означає тільки одне: легендарна льотчиця грає на руку Володимиру Путіну. Ось так за два тижні Надії Савченко вдалося подолати короткий шлях від всенародної улюблениці до агентки Кремля.

Експромт або домашня заготовка?

Історія із заявою Савченко про необхідність прямих переговорів з лідерами сепаратистів виглядає, як мінімум, дивно. Надія сама зателефонувала на радіо Матвію Ганапольському (в програму «Ранок з Матвієм Ганапольським» на «Радіо-Ера». — Ред.) і в прямому ефірі розповіла про те, як можна врегулювати конфлікт на Донбасі — через переговори з сепаратистами. Савченко уточнила, що готова спілкуватися з Плотницьким і Захарченко як депутатка Верховної Ради і на більше не претендує. При цьому самих лідерів самопроголошених республік вона готова сприймати як народних депутатів від «ЛНР» і «ДНР».

Сергій Руденко

Сказаного Савченко виявилося достатньо для деяких політиків і блогерів, щоб звинуватити її в грі на руку Володимирові Путіну. Адже Кремль давно наполягає на прямих переговорах Києва з лідерами псевдореспублік. Мета — змусити Україну визнати, що війна на Донбасі — громадянська, а тих, кого захопив там владу — сприймати однією зі сторін процесу мирного врегулювання. Хотіла того Савченко чи ні, але в цьому випадку вона підіграла Путіну.

Мало хто сумнівається в тому, що льотчиця переслідує благородну мету — зупинити війну на сході країни і звільнити українських військовополонених. Але запропонований нею формат — двосторонні переговори з «ЛНР» і «ДНР» — вибивається з канви загальної політики України. Для Києва і Плотницький, і Захарченко, як і всі ті, хто взяв в руки зброю на Донбасі, — терористи, з якими переговори не ведуть.

Без права на помилку

Савченко, напевно, усвідомлювала, що її ініціатива щодо переговорів буде негативно сприйнята частиною суспільства і багатьма політиками. Чому ж тоді вона зробила цю заяву? Версія перша: вона докладає всіх зусиль, щоб звільнити своїх соратників з полону. Версія друга: вона озвучила чужі ідеї, мета яких підштовхнути Київ сісти за стіл переговорів з сепаратистами.

Обидві версії можуть бути правдиві. Ось тільки сама Савченко права на помилку не має. Вона — символ боротьби за цілісність і незалежність України. Українці можуть пробачити Надії багато, але тільки не своє ж розчарування в ній. Після повернення в Україну від Савченко чекали чого завгодно, але тільки не пропозицій про переговори з сепаратистами.

Її заяви йдуть врозріз з діями української сторони у зовнішній політиці. Надія — не тільки народна депутатка України, але ічлен Парламентської асамблеї Ради Європи. Два тижні тому вона повідомила, що готується до європейського турне. А це значить, що формулу «примирення» з «ЛНР»-«ДНР» вона, напевно, повторить в європейських столицях. Після цього і президенту Порошенкові, і міністру закордонних справ Клімкіну потрібно буде докласти ще більших зусиль для того, щоб пояснювати свою позицію європейським колегам.

Про «фактор Савченко» в українській політиці

За два тижні після звільнення Надія Савченко встигла висловитися не тільки про майбутнє Донбасу. Вона заявила, що в разі, якщо це буде треба для батьківщини, готова стати президенткою України. А ще — демонстративно проголосувала проти конституційних змін в судовій системі, на яких наполягав Петро Порошенко. Словом, Савченко поводиться так, як вважає за потрібне, а не так, як від неї очікували.

У найближчому майбутньому «фактор Савченко» буде якщо не головним, то принаймні визначальним в українській політиці. У Надії зараз великий кредит довіри від українців. Як вона ним скористається — поки ніхто не знає. Хтось переконаний, що місія Савченко прописана в Москві: спровокувати в суспільстві невдоволення діями Порошенко. Хтось щиро впевнений, що Надія може претендувати на президентство. А хтось вважає, що вона як «агентка Кремля» сама швидко «зіллється».

Як би там не було, але поява депутатки Надії Савченко в Києві оживила українську політику. З нею змушений рахуватися Петро Порошенко. До неї прислухається Юлія Тимошенко. Її знають в Європі. А відтепер — переговори з нею не проти вести і лідери псевдореспублік на Донбасі Плотницький і Захарченко. Савченко зараз може дозволити собі говорити і чинити так, як вважає за потрібне. Але вона повинна розуміти: кредит довіри, який ій видали, не вічний.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі