Експерти розповіли, хто найбільше не любить біженців з Донбасу

Експерти розповіли, хто найбільше не любить біженців з Донбасу

За два роки з початку конфлікту в Україні ставлення переважної більшості  (83%) населення до вимушених переселенців залишилось незмінним. Такі  результати всеукраїнського опитування були представлені у Києві під час спільної презентації Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Соціологічне  дослідження, яке здійснив Київський міжнародний інститут соціології, показало, що майже всі опитані ставляться до вимушених переселенців з Донбасу та Криму позитивно (43% по Україні і 58% в місцях найбільшої концентрації переселенців) або нейтрально (47% і 34%).

«Минуло вже 2 роки з початку подій на сході України та анексії Кримського півострову. Ці події стали передумовою виникненню багатьох проблем, від яких Україна досі оговтується. Зокрема це стосується інтеграції внутрішньо переміщених осіб, перш за все — проблема приймаючих громад. Соціальна та економічна інфраструктура деяких приймаючих громад ледве витримує перенавантаження, що в свою чергу породжує конфлікт між місцевим населенням та внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Проте за два роки, як показує соціологічне дослідження, громадська думка в більшості випадків позитивна або нейтральна. У зв’язку з цим, одним із завдань новоствореного Міністерства є сприяння підвищенню спроможності громад реагувати на виклики, пов’язані з внутрішнім переміщенням», — наголошує Вадим Черниш, Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Українці схильні сприймати переселенців як громадян, що мають рівні права з іншими, та які стали заручниками ситуації і потребують підтримки (89% по Україні, 96% в місцях найбільшої концентрації).  Учасники дослідження  не вважають переселенців  винними за ситуацію, в якій опинились (77% та 85% відповідно). Поряд з тим,  на думку опитаних,  такі громадянські  обов’язки, як військовий, переселенці також мусять нести нарівні з усіма (80% та 75% відповідно).

«Ми раді бачити, що ставлення приймаючих громад залишається позитивним. Адже в Україні волонтери та громадянське суспільство відіграють ключову роль у наданні допомоги переселенцям, зокрема найбільш вразливим із них», — підкреслює Пабло Матеу, Голова Представництва Агентства ООН у справах біженців в Україні.

Засоби масової інформації є основним джерелом інформації про переселенців, адже тільки кожен п‘ятий серед мешканців України спілкувався з вимушеними переселенцями безпосередньо. На основі інформації зі ЗМІ формують своє ставлення до ВПО 65% респондентів по всій Україні та 63% у місцях концентрації.

Присутність переселенців вплинула на повсякденне життя 30% приймаючих громад. Це стосується насамперед міст найбільшої концентрації ВПО. Кожен четвертий опитаний чув про існування конкуренції між приймаючою громадою та переселенцями у своєму місті за роботу, житло, місця у школах та дитсадках, час прийому в державних закладах та інші ресурси, але на власному досвіді таку конкуренцію довелось відчути лише незначній кількості опитаних.

Дослідження також окреслило негативні тенденції у ставленні до переселенців у столиці та на західній Україні. За даними опитування, присутність переселенців помітніша в Києві, де близько третини постійних мешканців відчула їхню появу. Мешканці Києва значно частіше, аніж деінде, оцінюють присутність ВПО з негативного боку. Зокрема, 39% киян вказують на погіршення криміногенної ситуації, тоді як в інших регіонах цей показник не перевищує 16%. На посилення соціальної напруженості у спільноті вказує 21% киян, що є вдвічі більшим показником, аніж деінде.

Мешканці західної України, особливо за межами обласних центрів, більше підтримують негативні стереотипи щодо ВПО. Вони, зокрема, наголошують на проросійських політичних поглядах, небажанні переселенців працювати нарівні з усіма, агресивному ставленні до місцевих, зверхності, бажанні бути в особливому статусі через свої життєві обставини. Також жителі на заході більше схильні звинувачувати ВПО у тому становищі, в якому вони опинились. Разом з тим, саме в цьому регіоні постійне населення найменше контактує з переселенцями (50% не спілкувались з ними і не знають про їх присутність у своєму населеному пункті), а відтак, має менше змоги скласти враження про ВПО з особистого досвіду.

«Будучи Головою Луганської військово-цивільної адміністрації, я мріяв про те, щоб отримати результати соціологічних досліджень, які відображатимуть реальний стан речей, зокрема щодо ситуації внутрішньо переміщених осіб. Я дуже задоволений тим, що цей процес розпочався і маю надію, що це лише перший крок», — зазначив Григорій Тука, Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі