Чиновників все більше, а риби все менше, - експерти-рибалки

На голодному рибному пайку

Не завжди сухі цифри статистики можуть показати реальну картину того, що відбувається на рибному ринку країни. Сьогодні на прилавках супермаркетів і базарів може виявитися риба і рибна продукція невідомого походження, незрозуміло де, коли і ким виловлена. Вся справа в тому, що риба залишається, напевно, єдиним продуктом масового споживання, реалізовувати який можна без Сертифікату Походження. Тому на безликому вітчизняному ринку комфортне почувають себе браконьєри і нечесні виробники всіх форм власності, без проблем приховуючи якість, піднімаючи ціни і ховаючи виручку від обліку та оподаткування. Тіньовим торговцям роздолля - торгують де завгодно і як завгодно. Це справжній «клондайк», де бал правлять перекупники і браконьєри. Парадокс в тому, що весь цей нелегальний товар не збиває ціну легальної продукції, а, маючи підвищений попит, навпаки роздуває вартість вітчизняного товару, при тому, що він часто підозрілої якості та невідомого походження.

- Ціни на рибу (і не тільки імпортну) майже зрівнялися з вартістю свинини і яловичини - кажуть в Асоціації рибалок України - прикро, але сьогодні на азовську хамсу ціна 55-57 грн. Два роки тому кілограм цієї невеликої морської рибки можна було купити за 15-17 грн. Ціна штучно вирощеного коропа наблизилася до 60 грн., і це при тому, що рибу в багатьох наших навіть великих спеціалізованих господарствах останнім часом ... прийнято тримати на голодному пайку, "випасаючи" на природній кормовій базі, а не годувати згідно науково обґрунтованих норм і технологій, як практикується в країнах з розвиненою аквакультурою. Наша риба їсть тільки те, що є в ставку...

Не зважаючи на те, що Україна займає перше місце в Європі по кількості прісноводних водойм вітчизняні рибоводи виростили всього біля 18 тис. тон товарної риби. Це дуже низький показник. Таке використання водойм – злочин . Цьому є пояснення. Но вони не дуже приємні для чиновників які використовуючи прогалини в законодавстві душать поборами фермерів, що займаються рибництвом.

Згідно з інформацією Держрибагентства, із 1млн. 300 тис. га українських прісноводних водойм, тільки 250 тис. га, придатні для розведення риби. Але, з них використовується лише 60%, та й то вкрай неефективно, вирощується в середньому менше 4 центнерів риби з гектара, при тому, що застосування інтенсивних методів, використовуваних країнами ЄС, дозволяє отримувати близько 30 центнерів з гектара.

Рибництво у внутрішніх водоймах замість того, щоб почати замінювати імпортну рибу вітчизняною, демонструє повну неспроможність. У 2015 році за офіційними даними було вирощено всього 18 тис. тон товарної риби і близько 6 тис. тон малька для зариблення вітчизняних водойм. Це менше 5% від всієї рибної продукції споживаної в Україні за рік. Основними причинами цього є: крайня заплутаність і не узгодженість між собою нормативних документів, що дозволяють взяти в оренду водойму для рибництва, непомірне оподаткування, висока орендна плата за землю Водного Фонду, відсутність пільгового кредитування на довгострокову перспективу (адже для виросту риби потрібен час), дорожнеча і малий асортимент вітчизняних кормів і тотальна чиновницька корупція, яка обкладає фермера непомірними оброками.

- У нас всього два шляхи наповнення рибного ринку - це імпорт та внутрішні водойми, включаючи моря. При цьому імпорт складає понад 85% від всієї реалізованої в країні рибної продукції. Тільки 15% на наших прилавках риба вітчизняного виробництва - говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Залежність від імпорту не лише поневолила наш рибний ринок, а й диктує свої умови і ціни. Стрибки курсу валюти підняли ціни на рибу, роблячи її не доступною для основного споживача. В результаті обсяги продажів істотно знизилися. Якщо в 2013 р загальний обсяг реалізованої в країні імпортної рибної продукції становив 415 тис. тон, в 2014 - 300, то в 2015 - 220 тис. тон.

Для того щоб підтримати вітчизняного виробника Уряд в лютому 2015 р ввів 10-відсотковий імпортний збір на рибу і рибопродукти. Введення додаткового збору в цілому не виправдало себе, оскільки надходження до бюджету не тільки не зросли, а навпаки скоротилися. Навіть при тому, що імпортери почали міняти підходи, завозити замість дорогої дешевшу продукцію (якщо середня ціна ввезеної риби за I півріччя 2014 р становила 2 у.о. за кг., то в 2015 р - 1,3 у.о .), все ж імпорт риби в 2015 р скоротився на 40%. Загальний фонд споживання риби і рибопродуктів впав до 333 тис. тон, що становить всього 7,8 кг на душу населення, при тому, що Всесвітня Організація Охорони Здоров'я рекомендує споживати науково обґрунтовану норму в розмірі не менше 19,6 кг риби на людину.

Збільшити обсяг рибного продукту власного виробництва, можливо тільки розвиваючи рибництво - Аква і Морекультуру.  Для цього у нас все є! Неосяжні водні простори, а так само висококласні фахівці світового рівня - вважають в Асоціації рибалок України

Хто живе в воді ...

- Для того, щоб спробувати вивести наше рибництво на європейський рівень, і стати не лише Житницею, але і Рибницею Європи, необхідно починати відновлювати селекційний напрямок, а так само розширювати асортимент вирощуваних видів риби. Адже сучасні технології дозволяють виростити практично будь-який вид риби - кажуть в Асоціації рибалок України.

Якщо за останні роки на нашому м'ясному ринку внаслідок низької собівартості міцно утвердилася бройлерна курятина, то на рибному домінують рослиноїдні риби, в основному товстолобик, витісняючи своєю невибагливістю традиційного коропа. Найбільший виробник ПАТ "Черкасирибгосп" в 2015 році реалізував 1681,3 тон риби, з них 1024 тони склав товстолобик. Так само вирощувати товстолоба прагнуть і в "Сумирибгоспі", де за той же період з 466 тонн загального вилову рослиноїдні склали 365 тон, в "Вінницярибгоспе" з 827 тон 603 складалися з того ж товстолобика.

Виникає питання: чому українські рибоводи, замість вирощування, нових перспективних і дохідних видів риб, віддають перевагу виросту ні з кращими споживчими якостями товстолобику? Відповідь проста. Ця риба має одну перевагу - вона не вимагає додаткового корму, здатна набирати вагу, харчуючись рослинними ресурсами водойм. А це вкрай важливо для рибогосподарств, що зазнають гострий дефіцит оборотного капіталу,  які не мають коштів на купівлю дорогих, спеціальних кормів.

Словами справі не допоможеш

- Реформи рибної галузі необхідні - говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Але якщо це дійсно реальні дії, які здатні дати конкретний результат, а не реформи заради реформ. Насторожує те, що в гонитві за миттєвим наповненням бюджету, чиновники все частіше закликають до якнайшвидшої приватизації державних рибопідприємств, постійно повторюючи, що "держава - поганий власник", а "держвласність - це джерело колосальної корупції". Забуваючи при цьому, що не підприємства, а їх керівники займаються непорядними справами. Розпродавши державне майно - держава сильніше від цього не стане. Для повноцінного наповнення бюджету, а так само державного контролю над галуззю, ці підприємства необхідно модернізувати, поставивши перед ними нові, сучасні економічні завдання і найняти на роботу чесних керівників ці завдання виконувати.

«Неврегульованість правових норм, невизначеність правил гри, безгосподарність і безвідповідальність однаково болісно позначаються на діяльності як державних, так і приватних підприємств. Густа "тінь", нищить вітчизняну рибну галузь, прогресуючий дефіцит рибопродуктів - це "заслуга" не тільки злодійкуватих керівників держпідприємств і покриваючих їх дії чиновників, а й недобросовісних приватників, які практикують те ж саме з метою приховування доходів від оподаткування ».

- Так само слід пам'ятати про розгул браконьєрства на наших водоймах, і зростаючий неврахований обсяг промислового вилову, а так само що більше половини всієї вирощеної риби рибоводними господарствами знаходиться в тіні - стверджують в Асоціації рибалок України - З кожним днем ​​перевіряючих структур на воді все більше, а риби від цього стає все менше. І наше з вами завдання розірвати це порочне коло, почавши крок за кроком відновлювати колишню славу вітчизняної рибної галузі.

Рекомендуємо прочитати

Боевики "ДНР" стремятся поехать в Киев после приезда Савченко

Боевики потребовали пустить их в Киев для проверки задержанных украинскими военнослужащими террористов "ДНР"....

Це може бути цікавим

Глядачів шокував вчинок Джамали на "Голосі країни"

“Що ви з нами зробили? Чому ви нас так довго мучили і не повертали нас? Ви робили все щоб ми не повернулись....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Социальные протесты в Крыму: когда ждать взрыва?

*** Пока протесты носили локальный характер, в них были задействованы преимущественно представители малого и среднего бизнеса, бюджетники, жители приморских поселков, недовольные действием московских «варягов»....