Чиновників все більше, а риби все менше, — експерти-рибалки

Чиновників все більше, а риби все менше, — експерти-рибалки

На голодному рибному пайку

Не завжди сухі цифри статистики можуть показати реальну картину того, що відбувається на рибному ринку країни. Сьогодні на прилавках супермаркетів і базарів може виявитися риба і рибна продукція невідомого походження, незрозуміло де, коли і ким виловлена. Вся справа в тому, що риба залишається, напевно, єдиним продуктом масового споживання, реалізовувати який можна без Сертифікату Походження. Тому на безликому вітчизняному ринку комфортне почувають себе браконьєри і нечесні виробники всіх форм власності, без проблем приховуючи якість, піднімаючи ціни і ховаючи виручку від обліку та оподаткування. Тіньовим торговцям роздолля — торгують де завгодно і як завгодно. Це справжній «клондайк», де бал правлять перекупники і браконьєри. Парадокс в тому, що весь цей нелегальний товар не збиває ціну легальної продукції, а, маючи підвищений попит, навпаки роздуває вартість вітчизняного товару, при тому, що він часто підозрілої якості та невідомого походження.

Ціни на рибу (і не тільки імпортну) майже зрівнялися з вартістю свинини і яловичини — кажуть в Асоціації рибалок Україниприкро, але сьогодні на азовську хамсу ціна 55-57 грн. Два роки тому кілограм цієї невеликої морської рибки можна було купити за 15-17 грн. Ціна штучно вирощеного коропа наблизилася до 60 грн., і це при тому, що рибу в багатьох наших навіть великих спеціалізованих господарствах останнім часом … прийнято тримати на голодному пайку, «випасаючи» на природній кормовій базі, а не годувати згідно науково обґрунтованих норм і технологій, як практикується в країнах з розвиненою аквакультурою. Наша риба їсть тільки те, що є в ставку…

Не зважаючи на те, що Україна займає перше місце в Європі по кількості прісноводних водойм вітчизняні рибоводи виростили всього біля 18 тис. тон товарної риби. Це дуже низький показник. Таке використання водойм – злочин . Цьому є пояснення. Но вони не дуже приємні для чиновників які використовуючи прогалини в законодавстві душать поборами фермерів, що займаються рибництвом.

Згідно з інформацією Держрибагентства, із 1млн. 300 тис. га українських прісноводних водойм, тільки 250 тис. га, придатні для розведення риби. Але, з них використовується лише 60%, та й то вкрай неефективно, вирощується в середньому менше 4 центнерів риби з гектара, при тому, що застосування інтенсивних методів, використовуваних країнами ЄС, дозволяє отримувати близько 30 центнерів з гектара.

Рибництво у внутрішніх водоймах замість того, щоб почати замінювати імпортну рибу вітчизняною, демонструє повну неспроможність. У 2015 році за офіційними даними було вирощено всього 18 тис. тон товарної риби і близько 6 тис. тон малька для зариблення вітчизняних водойм. Це менше 5% від всієї рибної продукції споживаної в Україні за рік. Основними причинами цього є: крайня заплутаність і не узгодженість між собою нормативних документів, що дозволяють взяти в оренду водойму для рибництва, непомірне оподаткування, висока орендна плата за землю Водного Фонду, відсутність пільгового кредитування на довгострокову перспективу (адже для виросту риби потрібен час), дорожнеча і малий асортимент вітчизняних кормів і тотальна чиновницька корупція, яка обкладає фермера непомірними оброками.

У нас всього два шляхи наповнення рибного ринку — це імпорт та внутрішні водойми, включаючи моря. При цьому імпорт складає понад 85% від всієї реалізованої в країні рибної продукції. Тільки 15% на наших прилавках риба вітчизняного виробництва — говорить голова Асоціації рибалок України Олександр ЧистяковЗалежність від імпорту не лише поневолила наш рибний ринок, а й диктує свої умови і ціни. Стрибки курсу валюти підняли ціни на рибу, роблячи її не доступною для основного споживача. В результаті обсяги продажів істотно знизилися. Якщо в 2013 р загальний обсяг реалізованої в країні імпортної рибної продукції становив 415 тис. тон, в 2014 — 300, то в 2015 — 220 тис. тон.

Для того щоб підтримати вітчизняного виробника Уряд в лютому 2015 р ввів 10-відсотковий імпортний збір на рибу і рибопродукти. Введення додаткового збору в цілому не виправдало себе, оскільки надходження до бюджету не тільки не зросли, а навпаки скоротилися. Навіть при тому, що імпортери почали міняти підходи, завозити замість дорогої дешевшу продукцію (якщо середня ціна ввезеної риби за I півріччя 2014 р становила 2 у.о. за кг., то в 2015 р — 1,3 у.о .), все ж імпорт риби в 2015 р скоротився на 40%. Загальний фонд споживання риби і рибопродуктів впав до 333 тис. тон, що становить всього 7,8 кг на душу населення, при тому, що Всесвітня Організація Охорони Здоров’я рекомендує споживати науково обґрунтовану норму в розмірі не менше 19,6 кг риби на людину.

Збільшити обсяг рибного продукту власного виробництва, можливо тільки розвиваючи рибництво — Аква і Морекультуру.  Для цього у нас все є! Неосяжні водні простори, а так само висококласні фахівці світового рівня — вважають в Асоціації рибалок України

Хто живе в воді …

Для того, щоб спробувати вивести наше рибництво на європейський рівень, і стати не лише Житницею, але і Рибницею Європи, необхідно починати відновлювати селекційний напрямок, а так само розширювати асортимент вирощуваних видів риби. Адже сучасні технології дозволяють виростити практично будь-який вид риби — кажуть в Асоціації рибалок України.

Якщо за останні роки на нашому м’ясному ринку внаслідок низької собівартості міцно утвердилася бройлерна курятина, то на рибному домінують рослиноїдні риби, в основному товстолобик, витісняючи своєю невибагливістю традиційного коропа. Найбільший виробник ПАТ «Черкасирибгосп» в 2015 році реалізував 1681,3 тон риби, з них 1024 тони склав товстолобик. Так само вирощувати товстолоба прагнуть і в «Сумирибгоспі», де за той же період з 466 тонн загального вилову рослиноїдні склали 365 тон, в «Вінницярибгоспе» з 827 тон 603 складалися з того ж товстолобика.

Виникає питання: чому українські рибоводи, замість вирощування, нових перспективних і дохідних видів риб, віддають перевагу виросту ні з кращими споживчими якостями товстолобику? Відповідь проста. Ця риба має одну перевагу — вона не вимагає додаткового корму, здатна набирати вагу, харчуючись рослинними ресурсами водойм. А це вкрай важливо для рибогосподарств, що зазнають гострий дефіцит оборотного капіталу,  які не мають коштів на купівлю дорогих, спеціальних кормів.

Словами справі не допоможеш

Реформи рибної галузі необхідні — говорить голова Асоціації рибалок України Олександр ЧистяковАле якщо це дійсно реальні дії, які здатні дати конкретний результат, а не реформи заради реформ. Насторожує те, що в гонитві за миттєвим наповненням бюджету, чиновники все частіше закликають до якнайшвидшої приватизації державних рибопідприємств, постійно повторюючи, що «держава — поганий власник», а «держвласність — це джерело колосальної корупції». Забуваючи при цьому, що не підприємства, а їх керівники займаються непорядними справами. Розпродавши державне майно — держава сильніше від цього не стане. Для повноцінного наповнення бюджету, а так само державного контролю над галуззю, ці підприємства необхідно модернізувати, поставивши перед ними нові, сучасні економічні завдання і найняти на роботу чесних керівників ці завдання виконувати.

«Неврегульованість правових норм, невизначеність правил гри, безгосподарність і безвідповідальність однаково болісно позначаються на діяльності як державних, так і приватних підприємств. Густа «тінь», нищить вітчизняну рибну галузь, прогресуючий дефіцит рибопродуктів — це «заслуга» не тільки злодійкуватих керівників держпідприємств і покриваючих їх дії чиновників, а й недобросовісних приватників, які практикують те ж саме з метою приховування доходів від оподаткування ».

Так само слід пам’ятати про розгул браконьєрства на наших водоймах, і зростаючий неврахований обсяг промислового вилову, а так само що більше половини всієї вирощеної риби рибоводними господарствами знаходиться в тіні — стверджують в Асоціації рибалок України — З кожним днем ​​перевіряючих структур на воді все більше, а риби від цього стає все менше. І наше з вами завдання розірвати це порочне коло, почавши крок за кроком відновлювати колишню славу вітчизняної рибної галузі.



загрузка...

Читайте також

Коментарі