«Так і пишіть, заради моєї донечки я – нічого не боюсь…»: — Валерія Нагаєвська, чарівна жінка, що кинула виклик важкій хворобі.

Валерія Нагаєвська. Мама. Дружина. Попри свою хворобу намагається радіти життю, піклуватися про свою маленьку донечку, бути вірною помічницею своєму чоловікові. Людина, що не опустила рук, а знайшла в собі сили та бажання боротися за своє право на таке звичайне щастя – життя без інвалідного візку. 

Хвороба.

Валерія народилася без ознак життя. Як розповідає її мама, маленька Лера не дихала. Тому лікарі змушені були реанімувати дівчинку.  Реанімація тривала 45 хвилин. Матері немовля віддали на 11-ту добу після народження. До семи місяців Валерія зростала та розвивалася нарівні з іншими малюками, лише перебувала на обліку в невропатолога.

В 7 місяців Валерії встановили діагноз — складна форма ДЦП  — спастична диплагія.

Головна причина цієї хвороби криється в глибоких структурах головного мозку. Саме там знаходяться центри, що відповідають за рух м’язів. М’язи перестають нормально працювати, а мозок не може заблокувати  функцію м’язів, рухи людини втрачають будь-яке узгодження і тіло приймає змушену патологічну позу.

Дитинство.

 Дитинство Валерії проходило в надії та боротьбі. Масаж, спеціальна гімнастика, літо в Євпаторії. Валерія щиро вдячна матері за всі спроби, хоч якось поліпшити стан її здоров’я, але, попри зусилля матері Валерія так і змогла ходити самостійно.  Тому шкільну програму довелося освоїти завдяки домашній освіті.

Життя Валерії.

Незважаючи на неслухняне тіло, Валерія намагається радіти  життю. Створила сім’ю, народила донечку. В хаті намагається господарювати.  Миє посуд. Готує. Хоча жінка не може ходити самостійно, вона намагається створювати в оселі затишок та підтримувати порядок. «Я так хочу все робити сама, адже моя мама не молодіє з кожним роком…»- зізнається Валерія.

 Жінка Спілкується з друзями: — «В мене завжди було багато приятелів, адже моя мама робила все задля того, щоб я не відчувала себе самотньою. З дитинства мене знайомили з однолітками, щоб я мала змогу навчитися спілкуванню».

Валерія багато читає, освоїла комп’ютер. Відкрита, ерудована, та смілива.

Нещодавно, дізналася про те, що вона має шанс жити повноцінним життям. Мати змогу повністю самостійно доглядати за собою, дбати про свою маленьку донечку, бути підтримкою своєму чоловікові та матері. Адже хоча сучасна медицина й не лікує ДЦП повністю, проте  дає змогу людям з обмеженими можливостями покращити своє життя, соціально адаптуватися в соціумі. Хоча операція і ризикований крок, та задля своїх рідних Валерія не налаштована рішуче та сміливо.

«Зараз з’явилася можливість зробити операцію в Науково-Дослідному Інституті Нейрохірургії міста Києва. Операція – імплантація системи для 2- х сторонньої нейростимуляції ядер блідої кулі. Ця операція проводиться на головному мозку. У Києві такі операції проводилися з гарним результатом», — розповідає жінка.

«Наприклад, Наталія Ромоданова, 20-ти річна пацієнтка Інституту Нейрохірургії, що впродовж 10-ти років страждала на рідкісне захворювання, торсіонну дистонію, що за зовнішніми ознаками нагадує ДЦП та була прикована до інвалідного візку, відчувала різкий біль через судоми та не могла навіть ложку до рота піднести самотужки, на сьомий день після операції  сама вийшла з лікарні! Операція тривала 13 годин. Її проводили українські нейрохірурги, а асистували їм угорські колеги з великим досвідом праці в області подібних хірургічних втручань».

Несамовитому бажанню Валерії жити нормальним життям присвячена передача «Місто Життя» на телеканалі «Київ».  Валерія також, веде свою сторінку у фейсбук. Готова відповісти на будь-яке питання щодо своєї хвороби та лікування. Вдячна за спілкування, підтримку та будь-яку допомогу.

Ціна повноцінного життя Валерії 505000 гривен. На сьогоднішній день, завдяки небайдужим людям  зібрано лише 40 000 гривен, проте сім’я  Нагаєвських щиро  вдячна всім та кожному, хто долучився та продовжує сприяти збору коштів.

На превеликий жаль, державна програма, що могла б профінансувати операцію  відсутня. Як розповідає Валерія: «Для дорослих людей з інвалідністю не передбачена допомога на оперативне втручання, ніби дитячий церебральний параліч проходить з віком».

 Доходи родини Валерії не дозволяють самотужки назбирати суму, що дасть змогу молодій та гарній жінці відчути повну радість життя та дарувати близьким свою турботу.

Саме тому Валерія звертається до суспільства з проханням допомогти їй стати НА НОГИ! Не будьте байдужими, долучайтеся.

Карта «ПриваТБанка»:

5168 7420 2068 5560 ПриватБанк.



загрузка...

Читайте також

Коментарі