Коментар: 50 відтінків «чорної бухгалтерії» Януковича

Коментар: 50 відтінків «чорної бухгалтерії» Януковича

Про те, чи зможе Україна подолати політичну корупцію, — Сергій Руденко спеціально для DW.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) взялось за вивчення матеріалів так званої «чорної каси» Партії регіонів. Йдеться про документи, датовані 2008-2012 роками, які в НАБУ передав колишній заступник голови СБУ Віктор Трепак. Це — 25 тисяч записів про виплату грошей політикам, ЗМІ, членам Центрвиборчкому, соціологам. За оцінками Трепака, на підкуп було витрачено приблизно 2 мільярди доларів США. Іншими словами, ми побачили наочний доказ тотальної політичної корупції, яка існувала за режиму Януковича. Хто, для чого та чому вирішив оприлюднити цю інформацію саме зараз?

Папір все стерпить

У лютому 2014 року в «Межигір’ї» — резиденції президента-утікача Януковича — журналісти і волонтери знайшли цілі томи фінансової документації. Сотні тисяч записів про рух грошових потоків були об’єднані в проект YanukovychLeaks. Та правоохоронні органи досі так і не змогли сказати, чи був в цих документах кримінал, і якщо був, то хто за нього відповідає. Ані СБУ, ані Генпрокуратура не проявили до них належного інтересу.

І ось тепер, два роки по тому, надбанням громадськості стала інформація про так звану «чорну касу» Партії регіонів. Віктор Янукович і його соратники, як виявилось, не шкодували грошей на побудову своєї владної вертикалі. Якщо раніше про це тільки складали легенди, то тепер це знайшло своє документальне підтвердження. Так, детективам із НАБУ ще належить встановити справжність документів із «амбарної книги». Так, отримання грошей багатьма фігурантами буде важко довести. Так, є питання, відповіді на які ми ніколи не отримаємо. Але очевидно одне: влада Януковича трималася на масовому підкупі — лідерів інших політичних партій, громадських діячів, чиновників, членів ЦВК на чолі з його головою.

Документи, передані Трепаком в НАБУ, — перше, та, напевно, не єдине свідчення політичної корупції, яка заохочувалась попередньою владою. Існує ще, як мінімум, декілька «амбарних книг», оприлюднення яких може знищити репутацію багатьох чинних політиків. Зрештою, багато в чому їхня доля буде залежати від того, чим завершиться нинішній скандал.

Iнформація про «чорну касу» Партії регіонів з’явилася в той момент, коли у Верховній Раді зайшла розмова про створення спеціальної комісії з офшорів. Її завдання — розслідувати причетність до створення офшорних компаній президента Петра Порошенка, міністра фінансів Олександра Данилюка та багатьох інших високопоставлених чиновників. Третій місяць в Україні говорять про «панамський реєстр», з’являється все нова інформація про офшори українських політиків. Проте досі необхідної більшості для створення такої комісії в парламенті набрати не вдалося.

Сам голова української держави та його соратники по владі резонно зауважують: мовляв, у самому факті заснування офшорних компаній немає ніякого криміналу. Звичайно. Ніхто навіть не сумнівається, що все пройшло в рамках чинного законодавства. Але ж мова йде не про кримінальну відповідальність, а морально-етичну сторону цього питання. В країні, де пенсії обкладають податком, а самі старі діляться останніми копійками на створення української армії, фінансово-політична еліта ганебним шляхом мінімізує податки через офшори. І на чолі всього цього — вище керівництво країни.

Окрім того, якщо високопоставленим чиновникам справді нічого боятися, логічним було б створити, погодитися на створення парламентської комісії. Однак в цьому явно не зацікавлена ні правляча коаліція, ні колишні соратники Януковича. Що підштовхує до логічного висновку: і нинішнім, і колишнім є що приховувати від громадськості. Що ж робити? Правильно — переключити увагу з офшорів на «чорну касу» Партії регіонів.

Із «тіні» — у світло

Історія з «чорною бухгалтерією» Віктора Януковича — це не історія минулого. Це — історія теперішнього. В умовах тіньової економіки не може бути прозорою і українська політика. «Чорна каса», очевидно, є у багатьох інших політичних проектів, у тому числі й тих, які з’явилися вже після Євромайдану. Два роки тому в Україні змінилися обличчя в коридорах влади, але не змінилися правила гри.

Оприлюднення інформації та розслідування «чорної каси» Партії регіонів — хороший привід нарешті почати змінювати існуючу систему. Боротьба з тіньовою економікою, олігархами, офшорами, прозорість фінансування політичних партій — поки все це залишається на рівні декларацій, подальший рух української держави вперед залишиться лише мрією.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі