Ходіння по колу: про що розповів і про що промовчав президент Порошенко

Ходіння по колу: про що розповів і про що промовчав президент Порошенко

Чергова прес-конференція президента України Петра Порошенка відбулася в максимально комфортному для нього форматі. Президент видав на-гора цілий ряд домашніх заготовок і не сказав зайвого там, де від нього чекали реальних одкровень. Такий стиль роботи з пресою вже став візитною карткою Петра Порошенка. І винен у цьому далеко не завжди сам Петро Олексійович.

Після наспіх організованої прес-конференції з нагоди звільнення Надії Савченко, яка швидше нагадувала коротку презентацію, Банкова вивела президента на цілком планову і добре підготовлену зустріч із представниками ЗМІ.

Було видно, що президенту, незалежно від питань, важливо донести кілька меседжів. Перебивками ж між ними служили вже давно і добре знайомі українцям тези про розвиток демократії, проведення реформ і збереження курсу на євроінтеграцію. Щодо останньої теми Порошенку все ж довелося підтвердити перенесення питання про надання Україні безвізового режиму на кінець року.

А найбільш трендовими темами виявилися: офшорний скандал, голосування за судову реформу, хід виконання Мінських домовленостей і формування нового складу Центральної виборчої комісії. Між монологами на ці теми лиш легкими епізодами президенту ставили гострі питання. Загальний же хід прес-конференції ставив сам Порошенко.

Ніякого офшорного скандалу не було

Питання про хід розслідування так званого офшорного скандалу, про який Forbes не раз писав, прогнозовано було найважливішим приводом для Банкової мінімізувати ризики репутацій, яких зазнав президент після публікації документів «Панамагейту». Нагадаємо, ім’я Петра Олексійовича фігурувало серед бенефіціарів офшорної компанії, створеної вже в період його президентства.

Позиція президента не здивувала ‒ ухил було зроблено на юридичну казуїстику з ігноруванням власне політичної складової. «Позиція перша. Ніякого офшорного скандалу не було. Було об’єктивне розслідування журналістів, які знайшли кілька фактів. Рахунки не відкривалися, гроші не виводилися. Кожна копійка обкладається і буде обкладатися податком… Продаж активів буде проведено з України, і всі податки буде сплачено в Україні», ‒ сказав Порошенко.

У випадку з офшором, який приписується президенту, йдеться про виведення суми в $4 млн. І незалежно від того, яку мету переслідував президент при його створенні (Порошенко каже, що для передання бізнесу сліпому трасту Ротшильда), тон питання мав стосуватися іншого. Який сигнал гарант подає бізнес-спільноті, виводячи такі суми з країни? При цьому абсолютно неважливо, чи будуть із них сплачені податки. Звісно, питання про причетність до аналогічної діяльностіВалерії Гонтаревої було винесено за дужки.

Дорікати Адміністрації президента в такому трактуванні ситуації нерозумно ‒ Банковій потрібно було озвучити свою аргументацію, щоб хоч якось відбитися від негативу. А ось те, що журналістська спільнота вже вкотре задовольняється такою відповіддю, дає привід для роздумів уже на зовсім іншу тему ‒ про наявність самоцензури в провідних українських ЗМІ, які не ризикують надати нове звучання незручним для президента питанням.

Про політичне партнерство

Голосування в четвер за зміни до Конституції в частині правосуддя, якими передбачається в тому числі й збереження за президентом ключового права на визначення кадрової політики в судовій сфері, стало однією з головних політичних перемог Петра Порошенка за останній час.

Підтримка 335 депутатів показала, що президент все ще здатний без особливих проблем провести в парламенті будь-яке важливе для себе рішення. При цьому Порошенко особливо не приховував того, що підтримує постійний контакт із різними фракціями для забезпечення голосами президентських ініціатив. «Левову частку часу протягом останніх кількох тижнів я витрачав на переговори з фракціями, з депутатами, переконував і фракції, і окремих депутатів у важливості голосування конституційних змін в частині правосуддя», ‒ розповів президент.

У кулуарах, правда, говорять, що одним із вирішальних чинників для тих фракцій, в які входять екс-регіонали, підтримати судову реформу Порошенка стала публікація так званої «амбарної книги» Партії регіонів. Серед прізвищ, які в ній фігурують, є і чимало діючих народних депутатів. У будь-якому випадку, поки що питання координації з парламентом президент можна записати собі в актив, і він явно пишається цим.

Донбас: наша пісня гарна й нова

Особливу увагу Порошенко приділив питанню Донбасу. Причому і в частині обміну полоненими, і в частині виконання Мінських угод. Було видно, що ця тема для нього ‒ одна з пріоритетних. Але в цьому питанні позиції президента особливо слабкі ‒ аргументів, що пояснюють відверту пробуксовку виконання угод, стає все менше.

Тут промову гаранта варто розбити на кілька тез.

Теза №1 ‒ Росія в цілому використовує територію збройного конфлікту на Донбасі як полігон для випробування новітнього озброєння, засобів радіоелектронної боротьби, засобів придушення українських систем артилерійської розвідки. А значить, потрібно бути напоготові і ніякого повного припинення вогню чекати не варто. Окремою фразою Порошенко позначив, що саме по собі припинення стрільби ‒ ще не гарантія безпеки.

Теза №2 ‒ вибори на непідконтрольних Україні територіях можуть пройти тільки за українським законодавством. Цю тезу Порошенко повторює вже вкотре, при цьому трактування президентом Мінських угод все ще викликає питання. Зокрема, щодо черговості виконання пунктів Мінських угод.

Теза №3 ‒ вирішення конфлікту через збройну місію ОБСЄ. Така пропозиція стала новою «фішкою» президента і, по ідеї, мала дати переговорам у нормандському форматі новий потужний імпульс. Поки ж президент не приховує ‒ пошук рішення просувається вкрай повільно.

Загальне резюме ‒ Порошенко всіляко намагався підкреслити, що він як президент робить усе для виконання Мінських угод, прекрасно розуміючи, що до кінця року ніякого серйозного прогресу в переговорах досягти не вдасться. Однак якщо тиск міжнародної спільноти продовжиться, така концепція буде все менш і менш життєздатною.

Пакт Порошенка-Коломойського

Цікавим моментом цієї прес-конференції стало одкровення Порошенка про своє неформальне спілкування з олігархами. Зокрема, Сергієм Тарутою, Рінатом Ахметовим та Ігорем Коломойським. Особливу увагу останньому було відведено в контексті перспектив ПриватБанку. «Окремо хочу підкреслити, що я відповідаю про ПриватБанк тільки тому, що ви мене питаєте. Ніяких загроз існуванню ПриватБанку не існує, ліквідність банку достатня, і мова йде про те, щоб виконувати нормативи Національного банку», ‒ запевнив президент.

Крім того, Порошенко підкреслив, що фінансове становище ПриватБанку є частиною переговорів України з МВФ.

Як бачимо, відносини між Порошенком і Коломойським можна охарактеризувати як пакт про ненапад. Останні голосування в Раді і лояльність до Коломойського структур, які входять в орбіту впливу президента, це багато в чому підтверджують.

Крапля негативу

Як вже вище зазначалося, в проміжках між соло президента журналістам зрідка вдавалося адресувати гаранту гострі питання.

Зокрема, президент відхрестився від кровних уз із генеральним прокурором Юрієм Луценком і підкреслив, що успіх його сина ‒ результат чесної боротьби. Найменші спроби розкритикувати главу Нацбанку Валерію Гонтареву парирував уже всім знайомими прийомами ‒ вона професіонал і запорука стабільності банківської системи.

Але це лише краплі в тому теплому інформаційному потоці, в якому поки що вдається перебувати Петру Олексійовичу. За підсумком прес-конференції команді президента можна ставити впевнену «п’ятірку» за організованість і технологічність, а ось із креативу напрошується «трійка» ‒ кожна нова прес-конференція Петра Порошенка все більше нагадує попередню.

джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі