Cкільки країні коштують державні утриманці на чолі з Президентом?

Cкільки країні коштують державні утриманці на чолі з Президентом?

Кабінет Міністрів усе відвертіше дає зрозуміти українцям, що розслаблятися не на часі і вони мають ще більше «затягувати пояси» та переходити на режим «жорсткої економії». Гучні заяви про заощадливість, звичайно, лунають і на адресу чиновників та можновладців. Це не дивно, адже скорочення витрат на утримання держапарату було серед ключових передвиборчих обіцянок нинішніх політсил у парламенті. «Платити за пільги і забаганки, у тому числі і місцевих чиновників, державний бюджет не буде. Надзвичайно жорстка економія бюджетних коштів», – говорив колишній прем’єр-міністр Яценюк.

Втім, чи таки стали наміри дійсністю, краще оцінювати не за гучними заявами, а за реальними фактами – наприклад офіційними звітами про використання бюджетних коштів. «Публічний аудит» оцінив своїм експертним оком «свіжу» фінансову статистику за витратами, яку днями опублікувало Державне управління справами (ДУС), та переконався, що за деякими категоріями видатки навіть збільшилися, а влада не поспішає ставати економнішою.

Згідно з даними за 2015 рік, ДУС було витрачено в цілому 1,26 млрд грн, що на 220 млн грн більше, ніж у 2014 році.

1

Візьмемо для аналізу деякі показники вказаних витрат. Так, обслуговування Президента обійшлося платникам податків у 2013 р. в 291 млн грн, у 2014-му – 288 млн, у 2015-му – 441.

«Раніше транспортні витрати були в окремому розділі, але рік тому їх «заховали» у загальній купі витрат, тому в 2015 році ми бачимо різке збільшення видатків. Не виключено, що зроблено це для складності підрахунків саме витрат на перельоти, оскільки Президент Порошенко неодноразово вказував, що деякі польоти відбувалися за власний, а не за державний кошт. Хоча, судячи зі звіту, опублікованому на сайті ДУС, витрати на польоти дійсно скоротилися, і становлять близько 46 млн грн», – коментує заступник керівника «Публічного аудиту» Матвій Холошин.

У будь-якому разі, скорочення видатків на польоти не зменшили потреби в державних грошах загалом для Президента. Більше того, видатки збільшилися досить відчутно. Так, у 2015-му на противагу 2013-го року збільшилися витрати на візити Президента.

2

Відповідно до звіту, площа державних резиденцій так і не була скорочена, а витрати лише збільшилися.

3

Крім того, «Публічний аудит» простежив витрати розпорядників коштів нижчого рівня, що підпорядковуються ДУСі, – Національної академії державного управління при Президентові України з чотирма регіональними інститутами. Так, на підготовку кадрів, підвищення кваліфікації у 2013 році Академія витратила 162 млн грн, у 2014-му – 146 млн, у 2015-му – 150 млн. Середні витрати на одного слухача – 92,7 тис грн. Для порівняння, державний виш КНУ імені Тараса Шевченка має втричі менші витрати, і його середні витрати на слухача становлять 33,2 тис. грн.

Те, що ДУС живе на широку ногу за кошти платників податків і не поспішає змінювати ситуацію, вказують і дані фінансових показників підпорядкованих йому ДП, установ та організацій, оприлюднені на запит «Ні корупції!». Так, протягом 2014 та 2015 років жодне з державних підприємств не може похвалитися високими прибутками, а деякі відверто збиткові, і це незважаючи на ринкові заробітні плати їхніх керівників.

Наприклад, ДП «Комунар» примудрилося мати збитковий структурний підрозділ – Медико-косметичний центр «12 місяців здоров’я», і це незважаючи на те, що СПА-салон «розташований у самому центрі Києва, з перукарськими, косметичними, оздоровчими, а віднедавна і стоматологічними послугами», – йдеться в матеріалі проекту «Ні корупції!».

Готель «Україна», також розташований у центрі столиці, «у 2014 році наробив збитків для ДУС на суму 7 604,1 тис грн».

«Будівельне управління ДУС у 2015 році принесло прибуток 28 тис. грн., а до того був чистий збиток».

«Недержавницький підхід спостерігається фактично у всіх сферах економіки країни, чітко простежується він і в якості управління державними справами. Чиновники не збираються відмовлятися від наданих державою благ, продовжують витрачати кошти платників податків, коли громадяни дістають останні копійки, аби ці ж блага оплатити. Якби мета була, порядок був би наведений за декілька місяців. Але це нікому не потрібно, адже в каламутній воді, як відомо, легше ловити рибу», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі