Хто перетворює Україну на злиденну країну

Хто перетворює Україну на злиденну країну

Якщо ми не переможемо олігархічний прошарок, наша країна ніколи не стане успішною. Про це у своєму блозі на НВ пише академік НАН УкраїниБогдан Данилишин.

Американці не люблять сюрпризів. Ви звертали увагу на те, що з напоїв вони замовляють в українських чи європейських ресторанах? Кока-колу! Зупинятися вони воліють завжди в міжнародних мережевих готелях. В Hilton, наприклад. Знову ж таки, тому що не люблять сюрпризів: в Hilton витримують високі стандарти обслуговування по всьому світу. Ось чому американець завжди віддасть перевагу в будь-якій країні зупинитися в Hilton, а не в місцевому готелі, навіть якщо там і дешевше. Є таке напівзабуте поняття — IBM-сумісний комп’ютер. Ось так і американці: вони хочуть бути сумісними з нормальним та зрозумілим їм життям, таким, яке вони звикли вести в США. Але добре б, думають вони, з більш високою маржею прибутку, як зараз в Україні.

Ось чому американці так кваплять нас з реформами. Вони не можуть робити бізнес в країні, правила гри у якій їм незрозумілі. Не те, щоб вони не цінують гуманітарні цінності — свободу і демократію. Як раз навпаки, вони їх винятково високо цінують. Наприклад, для неоконсерваторів захист західних цінностей був основною причиною початку війни 2003 року проти диктатора Саддама Хуссейна в Іраку. Але головною причиною нинішньої політики США в Україні, все ж таки, на мій погляд, є створення у нас зрозумілих їм правила гри — для того, щоб тут можливо було вести нормальний, чесний і прогнозований бізнес. Ось тому вони нас так і кваплять з реформами.

Відсутність корупції, проведення ефективних політичних і економічних реформ в Україні зроблять українську економіку зрозумілою нерезидентам. Бізнес-процеси стануть протікати в Україні безпроблемно і швидко, що критично важливо для прийняття рішень нерезидентами в сучасній економіці, названій за її швидкість турбокапіталізмом.

Чи вигідно це нам, українцям? Безумовно. Так як їм краще споживати якісні товари і послуги, безвідносно від місця виробництва. Тим більше, що наші олігархи нічому хорошому не навчаються і продовжують зберігати архаїчний рівень технологій. І основною причиною цього є не їх дурість, а той факт, що їх інвестиції у виробництво, якби вони були зроблені, окупилися б не скоро. А так як вони не пов’язують свою долю з Україною, то і інвестувати в модернізацію виробництв не будуть. Зберігаючи закритий характер української економіки, цілком інстинктивно, саботуючи політичні та економічні реформи, українські олігархи, таким чином, захищають свої бізнеси, і ведуть себе якоюсь мірою логічно: у відкритій економіці вони програють конкурентну боротьбу за український ринок іноземному капіталу.

Таким чином, вітчизняні олігархи кровно зацікавлені в продовженні симуляції реформ — для збереження можливості отримання корупційної ренти і надалі, що забезпечує їм проведення своєї виключно закритої корпоративної політики, яка зберігає існуючий порядок речей. Але, звичайно, в перспективі це призведе до колапсу української економіки — в момент остаточної втрати нею економічної ефективності (до речі, цей сумний момент набагато ближче, ніж здається).

Ось чому у наших західних партнерів вичерпується терпіння. Немає ніякого прогресу в питанні проведення реформ. Такий цікавий і перспективний ринок, як український, для Заходу просто пропадає даремно. Якщо ситуацію не переламати, цілком можливий зворотний дрейф України на Схід, в зону російського впливу. Для України ця ймовірна подія може стати катастрофою. Путін не втрачає надій на це. Бліцкриг 2014 року йому не вдався. Тепер він набрався терпіння і, ведучи світову гібридну війну, чекає, поки дозріє плід його зовнішньополітичних зусиль.

Роздратування від відсутності реформ проникає на Заході як в маси (голландський референдум), так і в середовище європейських політичних маргіналів партій правого спрямування. І без того не надто оптимістична ситуація може різко погіршитися. Наприклад, в Австрії президентом країни мало не став, вперше з часів війни, праворадикальний політик. Якщо ми будемо продовжувати далі зволікати з реформами, ми цілком можемо і дочекатися приходу до влади таких політичних сил в Європі, які зроблять і без того малоймовірну інтеграцію України в ЄС неможливою в принципі. Як би там не було, такий результат – прихід до влади в ключових європейських державах політиків вкрай правого спрямування — не можна виключати. Проте, і респектабельні європейські політики вже починають сумніватись щодо українського питання.

Президентські вибори у США, які пройдуть в листопаді, роблять питання українських реформ для нинішньої адміністрації Обами вже не таким актуальним. Демократична партія США зараз зосереджена цілком на внутрішній політиці. І цим, знову ж таки, може скористатися Путін. Тому що президент Обама, який вісім років свого президентства проводив досить миролюбну політику, навряд чи захоче наприкінці свого президентського терміну перейти до посилення політики по відношенню до Росії, і так вже досить жорсткої в останні два роки.

Тому прискорення проведення реформ стає критичною величиною нашої зовнішньої та внутрішньої політики. Проте, як змусити нинішній олігархічний клас, який перебуває при владі, зробити, по суті, самогубство, яке буде складатися для нього не в перешкоджанні проведенню українських реформ? Ось це питання.

У мене немає іншого рішення, крім того, про яке я вже багато разів писав – активне залучення у внутрішній політичний процес народу, національно орієнтованих інтелектуалів та інтелігентів, всіх здорових політичних сил, які бажають успіху своїй країні і пов’язують свою долю з Україною, а також розуміють, що тільки технологічне промислове відродження України є єдиним виходом з тієї страшної ситуації, в якій ми всі перебуваємо. І тільки пропаганда цього усіма патріотами країни може врятувати нашу Батьківщину.

Тому я закликаю всі здорові сили країни вступити в непримиренну боротьбу з прошарком, що гальмує український економічний та гуманітарний розвиток — з олігархією. Якщо ми не переможемо, то бідність і запустіння — ось майбутнє, яке нас очікує.



загрузка...

Читайте також

Коментарі