«Евакуація 200″: тяжкі реалії пошуку тіл загиблих на Донбасі військових

«Евакуація 200″: тяжкі реалії пошуку тіл загиблих на Донбасі військових

Гуманітарна місія волонтерів та армії «Евакуація 200″ шукає та ідентифікує тіла загиблих на Донбасі українських військових. Відсутність доступу до непідконтрольних Києву районів ускладнює роботу.

За офіційною статистикою військової прокуратури України, за два роки бойових дій в Донецькій та Луганській областях загинули більше двох тисяч українських військовослужбовців та бійців добровольчих батальйонів. Найбільше втрат урядові війська зазнали під час оборони Донецького аеропорту, а також Іловайського та Дебальцевського «котлів». У цих боях полягло чимало українських солдатів, тіла яких залишилися на непідконтрольних українській владі територіях.

Точної цифри немає

Іще від самого початку боїв українські волонтери з Всеукраїнського громадського об’єднання пошуковців «Союз «Народна пам’ять» взялися за пошуки тіл загиблих. Волонтери домовлялися з ватажками самопрогошених «ДНР» та «ЛНР» про доступ на контрольовану ними територію, відшукували тіла та доправляли їх рідним. Уже восени 2014 року до їхньої роботи підключилося і міністерство оборони України, започаткувавши спільний проект «Евакуація 200″(«Чорний тюльпан») для пошуку, евакуації та ідентифікації тіл загиблих у збройному конфлікті на Сході України.

«Від початку роботи проекту було знайдено сімсот тіл військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів, а також цивільних осіб. Вони були евакуйовані з району проведення АТО. Близько трьохсот з них — з непідконтрольної Україні території», — зазначив начальник управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України (ЗСУ) Олексій Ноздрачов на брифінгу в Києві в четвер, 26 травня.

За його словами, ще офіційно залишаються зниклими безвісти 150 військовослужбовців, з яких хтось, можливо, перебуває у полоні, але інформації про це українська сторона не має. «З добробатами взагалі важко. Командири добровольчих батальйонів не знають, скільки точно було у них особового складу на момент боїв, тому немає точної інформації про зниклих безвісти», — наголошує Ноздрачов.

Заблокований доступ до «ДНР» та «ЛНР»

Тепер успіхи будь-яких пошуків загиблих чи зниклих безвісти українських військових — під великим питанням, принаймні, якщо йдеться про частину Донбасу, яку не контролює Київ. Починаючи з січня 2016 року волонтери-пошуковці фактично не мають доступу до непідконтрольних уряду територій. Тому там пошуки тіл загиблих тимчасово призупинено, каже голова правління об’єднання «Союз «Народна пам’ять» Ярослав Жилкін.

За перший квартал цього року вдалося вивезти лише 14 тіл загиблих. «У «ЛНР» та «ДНР» змінилося так зване керівництво, яке відповідало з їхнього боку за виконання гуманітарної місії з пошуку тіл загиблих. Вони відмовляються нас туди пускати. Зараз ведемо переговори про відновлення робіт», — пояснює Жилкін. Крім цього, пошуковцям заважають обстріли, які, всупереч мінським домовленостям, тривають в зоні бойових дій.

Нині пошуковці, за словами Жилкіна, «переключились» на прифронтові зони. Роботи їм вистачає і там. «Ми знаходимо ще багато тіл. Доводиться повертися в одне і теж місце по кілька разів, адже знову і знову знаходимо рештки», — констатує волонтер. Серед членів очолюваного ним об’єднання — звичайні цивільні, які вирішили допомогти з пошуком загиблих, музейні співробітники, археологи. Всі вони за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста проходять міжнародну сертифікацію для проведення подібних пошукових робіт. Безпеку роботи гуманітарної місії «Евакуація 200″ («Чорний тюльпан») забезпечують українські військові. Більш детально розповідати про свою роботу пошуковці коректно відмовляються. Кажуть, надто важко передати словами те, з чим стикаються.

Банк ДНК і шахрайство

Представник управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ запевняє, що ситуація з евакуацією тіл загиблих на Донбасі в 2016 році кардинально відрізняється на краще від того, якою вона була ще в 2014 році, коли почався конфлікт. Нині, за словами Ноздрачова, є, приміром, чітка координація між командирами військових частин та військовими комісаріатами, де був призваний військовослужбовець. Окрім цього, при управлінні, яке очолює Ноздрачов, працює група психологів для роботи з рідними загиблих. Також в Україні створений банк ДНК, де родичі безвісти зниклих можуть здати зразки ДНК для ідентифікації загиблого.

Утім, і тут є проблеми, каже представник ЗСУ. «Є випадки, коли рідні загиблого навіть після триразового збігу ДНК відмовляються приймати тіло чи рештки загиблого через свою психологічну неготовність прийняти факт його загибелі», — зауважує він. За словами Ноздрачова, підливають олії у вогонь і шахраї, які запевняють родичів, що військовослужбовець живий і вимагають гроші за інформацію про нього. Нині за фактами такого шахрайства відкриті кримінальні провадження.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі