Країну очікує здорожчання енергоресурсів

Країну очікує здорожчання енергоресурсів

Шокова терапія напередодні Великодніх та травневих свят справила ефект на громадян – саме такий, якого й очікували. Так, за даними Фонду держенергоефективності лише за тиждень, із 4 по 10 травня п.р., населенням взято 5222 кредити на суму 83,9 млн гривень.

Популярністю «теплі» кредити користуються і серед субсидіантів. Так, сьогодні ця категорія громадян придбала енергоефективних продуктів на суму 30,6 млн гривень.

Як бачимо, споживачі масово утеплюються та переходять із газових на котли на твердому паливі, розраховуючи, очевидно, на те, що дровами, які не належать до імпортної товарної позиції, вони зможуть себе забезпечити та зекономити.

Проте не все буде так «гладко». Судіть самі: Уряд звільнив керівника Держлісагентства та підтримав пропозицію Мінприроди щодо тимчасового припинення санітарнооздоровчих заходів (рубок) в лісах до перегляду Мінприроди, Мінагрополітики, Держлісагенством нормативно-правових актів, які регулюють порядок та правила їх здійснення. Відповідні документи повинні бути підготовлені протягом місяця. Крім цього, у Мінприроди наразі опрацьовується питання призначення керівників установ природно-заповідного фонду за результатами відкритих конкурсів із залученням фахівців, науковців, представників громадських організацій та місцевих громад.

 — Тобто, поки не будуть призначені керівники на конкурсних засадах (а на це потрібно в кращому випадку декілька місяців), плюс не будуть розроблені необхідні «утаємничені документи», на українському ринку деревини, утвориться певний надлишковий попит (зазвичай заготівля лісу домогосподарствами для опалювального періоду здійснюється саме в міжсезоння, просто в силу менших, ніж у піковий, ажіотажний період, цін) та обмежена офіційна пропозиція, що призведе за правилами торгівлі, до підвищення вартості, — коментує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Ціноутворення на всі енергоресурси пов’язане, оскільки основна їх властивість – теплотворення, а отже, подорожчання сировини, потягне за собою підвищення цін і на продукцію, з якої її виробляють.

Крім того, наслідком підвищення цін на газ стає і підвищення цін на теплову енергію та інші складові ЖКГ. Поряд із цим заборгованість із відшкодування різниці в тарифах на послуги ЖКГ по Україні становить 5,2 млрд гривень. Із них, за інформацією заступник директора департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Дмитра Петруніна, «1,7 млрд грн – заборгованість із відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення та 3,5 млрд грн – на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, або іншим підприємствам, що надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення».

Не врегульованим залишається питання щодо погашення заборгованості різниці в тарифах за надані послуги ЖКГ для бюджетних установ, яка на початок року становила 2,1 млрд грн. Тобто, сума, яка ще повинна бути відшкодованою за минулий рік, становить понад 7,3 млрд грн.

 — Врегулювати проблему компенсацій буде складно, бо сума, яка підлягатиме компенсації в поточному році, збільшиться як за рахунок отримувачів компенсацій, так і за рахунок їх вартісної складової. Врахуйте при цьому, що Рада ще не проголосувала за зміни до бюджету на 2016 рік, з урахуванням відповідних видатків, – нагадує Вігірінський.



загрузка...

Читайте також

Коментарі