Хто відновлюватиме Донбас

Хто відновлюватиме Донбас

Час створити реальну програму відновлення регіону як частини сучасної України, а не реставрації старого радянського-януковичо-ахметівського укладу. Про це у чвоєму блозі на НВ пише колишній віце-прем’єр-міністр України з питань європейської інтеграції Олег Рибачук.

Під час виступу на Світовому гуманітарному саміті в Стамбулі президент Петро Порошенко розповів про втрати України від російської агресії і закликав світ допомогти відновити Донбас. Він також згадав про можливості створення трастового фонду для регіону.

З одного боку, у західного світу вже є зобов’язання щодо відновлення Донбасу – досить згадати $500 млн, які нам обіцяли Меркель і німці. Тож питання не в грошах: на добрі справи в світі завжди знайдуться кошти.

Але під «доброю справою» я маю на увазі не тільки реальний, цікавий проект, але і гарантії, що ці кошти не будуть розкрадені. В українських реаліях і те, і те під питанням.

Повідомляти про створення фонду відновлення Донбасу зараз — чисто політичне рішення. Про яке відновлення йде мова, якщо там перебувають 7-10 тисяч російських окупантів, кордон відкритий, і немає навіть мінімальних гарантій безпеки для проведення виборів. Ми не можемо домогтися, щоб там хоча б кілька днів поспіль не стріляли і не вбивали.

До того ж, фахівці вважають, що тільки на розмінування цього регіону буде потрібно мінімум п’ять років.

Можливо, звісно, фонд важливий, щоб у довгостроковій або середньостроковій перспективі, коли Донбас стане не просто частиною України, а безпечною, природною, європейською частиною України – з менталітетом та розумінням як елітами, так і населенням визначених пріоритетів – взятися за його відновлення.

Але ми не повинні фінансувати відновлення Радянського Союзу в межах двох областей – Донецької та Луганської. Адже те, що ми сьогодні спостерігаємо на окупованих територіях – це не просто відновлення символіки і риторики СРСР, причому часів сталінізму, але і його інституцій. Це анклав, який Росія успішно відбудовує – у неї в цій справі великий досвід, вона вже робила подібне в Молдові та в інших зонах заморожених конфліктів і таких, що спалахують час від часу, спровокованих тією ж Росією. Це перша проблема.

Друга проблема – здатність України як партнера ефективно розпоряджатися отриманими коштами таким чином, щоб вони сприяли розквітові зовсім нової структури Донбасу. Не вважаю, що нам потрібно відновлювати те, що було створено за часів СРСР: таку собі чорну діру українського бюджету, де процвітала вугільна мафія, де кожен рік з центрального бюджету тяглися субсидії та різноманітні спеціальні програми у вугільній галузі. Для Європи такі програми – це позавчорашній день. Світ розвиває зовсім інші технології, і країни, які роблять ставку на сировину, не зможуть гідно в цьому світі конкурувати.

Можливо, час для розмов про відновлення Донбасу дійсно настав. Можливо, пора створити реальну програму відновлення – не реставрації старого радянського-януковичо-ахметівського Донбасу, а Донбасу як частини сучасної України.

Такий проект – це досвід великих інвестиційних програм, які може підтримати Європейський інвестиційний банк, Світовий банк. Він потрібен країні, але за умови, що це буде зроблено спільними зусиллями і стане дійсно сучасним проектом, а не фондом реставрації минулого і розкрадання або, м’якше кажучи, неефективного використання коштів, навиком якого віртуозно володіють як попередня, так і нинішня влада.



загрузка...

Читайте також

Коментарі