Як українцям та грузинам втекти з СРСР

Це може стати для обох наших народів вічною темою

«І залишилися ми лиш удвох – на весь світ самі-самісінькі», – сумно іронізує грузинський друг. Під «ми» він має на увазі нас, грузинів та українців. «Мовою окупантів це називається “Вот и встретились два одиночества”, – віджартовуюсь я. – Зате відтепер навіки разом. І до Євросоюзу нас покличуть одночасно, й будемо ми останніми, кого туди взагалі покличуть. Я вже бачу ці слоґани типу “Україна і Грузія – наймолодші в ЄС”», - розповідає поет та письменник Юрій Андрухович у колонці для zbruc.eu.

Мені подобається, що з грузинами жартується невимушено. Це найвищий рівень взаємного розуміння – коли жартуєш з абсолютною впевненістю, що твій жарт зрозуміють і оцінять правильно.

У Тбілісі я вперше. Про це дивно чути деяким західним учасникам фестивалю. Як це так – жити свого часу в одній країні й ніколи тут не бувати? Я не маю на це більш-менш задовільної відповіді. Як міг я сюди не їздити, хапаюсь я то за серце, то за голову. Як міг я жити без цієї дивовижної краси?

Але незадовільна відповідь у мене є: аби стати справді близькими, нам обом треба було, щоб та країна розпалася, перестала існувати. Проте й цього могло б виявитися замало. Для цілковитої всеохопної взаємності потрібно було, щоби спадкоємиця тієї країни, наша велика сусідка, не тільки на нас – спершу на Грузію, потім на Україну – напала, але й відчикрижила собі від кожної з нас рівно по два шматки територій. Стовідсоткова аналогія, ідеальна симетрія. Тепер ми вічно будемо дякувати Росії за її таке блискуче посередництво. За нашу з грузинами вічну дружбу.

До Тбілісі я летів, заглибившися з головою в абсолютний грузинський бестселер «Покоління джинс. Втекти з СРСР».

(…) Роман Турашвілі вже якоюсь мірою історичний. Це реконструкція факту, який трапився пізньої осені 1983 року. У той час я був солдатом радянської армії, на чолі СРСР перебував кагебіст Андропов, на чолі Грузії кагебіст Шеварднадзе. Група молодих грузинів, серед яких вагітна жінка, вирішила втекти з Тбілісі на американську військову базу в Туреччині викраденим літаком. У них передбачувано нічого не вийшло. Вони були переважно митцями, а не терористами. Тобто цілковитими дилетантами у викраденні літаків. Проводячи свою «антитерористичну операцію», вислані з Росії спецпризначенці просто зусібіч відкрили вогонь по затриманому на тбіліському летовищі літаку, вбивши при цьому п’ятьох і поранивши майже три десятки його пасажирів. От і вся спецоперація – цілком у російській традиції – як завжди, елеґантна. Звільнення заручників з одночасним їх знищенням.

Усіх «терористів» (за винятком одного, що покінчив із собою ще на борту) було згодом засуджено до найвищої міри покарання і доволі швидко розстріляно. Вагітну жінку – щоб не підпала під помилування з огляду на вагітність – було у в’язниці примусово прооперовано і позбавлено плоду. «Розстріл тих, – пише автор наприкінці роману, – хто нікого не вбив, такий само злочин, як і викрадення літака, а може й гірший». За цей гірший злочин, ясна річ, і досі нікого не покарано. Ця обставина також дуже єднає нас із Грузією. Хоч у них на самому проспекті Руставелі й відкрито Музей радянської окупації. А в нас іще дуже багатьом незрозуміло, була взагалі окупація чи ні.

Коли в неділю Дато показував нам фрагменти старого Тбілісі, ми стрибали з однієї теми до іншої, перемішуючи століття, часи, епохи, періоди. Я не міг не спитати про те, як йому загалом написалось його «Покоління джинс», з чого він почав і як він це робив. Можливо, мені взагалі йшлося про те, як робиться документальна проза з елементами суто суб’єктивної авторської реконструкції. Я сам тепер над таким працюю, мені це важливо. Виявилося, що свій роман Турашвілі кинувся писати щойно 2008 року – в час, коли напала Росія. На тбіліське летовище, те саме, вже падали російські бомби, а він писав ту історію, яку ще донедавна вважалося за краще не ворушити.

(…) «Боюся, що це стане нашою з вами вічною темою, – сумно жартується мені. – Як би нам усе-таки з нього втекти, останнім з останніх, на останньому літаку, грузинам та українцям?»

автор: Юрій Андрухович, джерело: Новий час

Рекомендуємо прочитати

​Украина и Польша планируют совместно строить вертолеты

Украина и Польша изучают возможность совместного участия в проекте по разработке и строительству новых современных вертолетов....

Це може бути цікавим

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Луценко повідомив про плани конфіскувати кошти вкрадені Курченком та Клименком

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про плани через суд конфіскувати кошти, вкрадені олігархами Сергієм Курченком і Олександром Клименком до 24 серпня - Дня Незалежності України....