Тотальний контроль: власники веб-сайтів і власники хостингів в Україні можуть опинитися «під...

Тотальний контроль: власники веб-сайтів і власники хостингів в Україні можуть опинитися «під ковпаком»

Кабінет міністрів зробив чергову спробу взяти під «контроль» інтернет в Україні. Причому робиться це під виглядом захисту авторських і суміжних прав у мережі. Вчора на розгляд профільного парламентського комітету було подано ініційований урядомзаконопроект № 4629, зареєстрований у Раді тижнем раніше. Аналогічна спроба була й у 2015 році, однак запропонований тоді фактично той самий законопроект, алезареєстрований під № 3353, було відкликано. Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери», спеціально для Forbes проаналізував документ.

«Новим» законопроектом, поданим Кабінетом міністрів, заплановано внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до законів України «Про нотаріат», «Про авторське право й суміжні права», «Про телекомунікації» – з метою імплементації угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині захисту авторського права в мережі інтернет. Для цього нотаріусам надається право забезпечувати докази в інтернеті. Це, ймовірно, єдиний позитивний крок цього законодавчого нововведення. Однак сам порядок має бути ще розроблений Мін’юстом. Будемо сподіватися, що він не зведе нанівець цей позитивний момент.

Також можна позитивно оцінити те, що на рівні закону з’являються поняття: веб-сайт, власник веб-сайту, постачальник послуг хостингу, хоча опис самих термінів досить сирий і може двояко тлумачитися.

Законопроектом запропоновано додати способи правового захисту авторського права шляхом вимоги про видалення або запобігання доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права; вимоги про надання інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив на сайті інформацію, котра порушує авторське право і (або) суміжні права, або дані власника сайту, який використовує послуги хостингу для розміщення та надання доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права; видалення або запобігання доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права.

У зв’язку з цим запропоновано дати можливість суду приймати рішення або ухвали про надання інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив на сайті інформацію, котра порушує авторське право і (або) суміжні права, або власника сайту, який використовує послуги хостингу для розміщення та надання доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права.

На мою думку, ці зміни не стільки пов’язані безпосередньо із захистом авторського права, скільки спрямовані на спрощення процедури отримання інформації про кінцевого користувача мережі інтернет, який розмістив ту чи іншу інформацію. На сьогодні суди й так приймають відповідні рішення і ухвали.

Що ж до самого припинення й запобігання порушенням авторського права і (або) суміжних прав в інтернеті шляхом видалення інформації, що порушує ці права, або запобігання доступу до такої інформації, то запропонований законопроектом порядок фактично дає можливість упродовж 24 годин припинити доступ до будь-якої інформації. Відновлення ж доступу у разі надання відповідних документів та без наявності судового позову можливе не раніше, ніж через 10 днів. Це стосується як власника веб-сайту, так і власника хостингу, на якому розташований такий веб-сайт. Отже, можна приховати будь-яку інформацію, включно із закриттям цілих сайтів, які фізично знаходяться й розміщені на українському хостингу.

Крім того, з метою захисту авторського права законопроект передбачає в обов’язковому порядку розміщення на хостингу і веб-сайті у вільному доступі такої інформації:

  1. Повне ім’я або найменування власника сайту й постачальника послуг хостингу.
  2. Повна адреса місця проживання або місцезнаходження власника сайту й постачальника послуг хостингу.
  3. Контактну інформацію власника сайту й постачальника послуг хостингу, зокрема адресу електронної пошти й номер телефону, за яким із ними можна оперативно зв’язатися.
  4. Інформацію про реєстрацію власника сайту й постачальника послуг хостингу як юридичної особи в державі місцезнаходження – зокрема, у торговому, банківському або судовому реєстрі. Зокрема – реквізити реєстру, реєстраційний номер або інші засоби ідентифікації в реєстрі, якщо власник сайту й постачальник послуг хостингу є юридичною особою.

У результаті з’являється можливість отримати повну інформацію про хостинг, де розміщений веб-сайт, і про власника самого сайту відповідно. Крім того, власники веб-сайтів також мають надавати інформацію про користувачів, які нібито порушили авторське право.

Крім усього іншого, вводиться адміністративна відповідальність за невжиття заходів щодо припинення порушення авторського права і (або) суміжних прав у мережі інтернет, а також за порушення правил розміщення інформації, що ідентифікує власника сайту або постачальника послуг хостингу. Водночас право складати відповідні адміністративні протоколи делеговано органам внутрішніх справ, а розглядати суперечки за таким правопорушенням делеговано районним судам.

Водночас відповідальність осіб, які  повідомляють про нібито порушення авторського права, якщо таку інформацію не підтверджена або вона не відповідає дійсності, законопроектом не передбачено.

Підбиваючи підсумок, можна зазначити, що ці зміни спрямовані швидше на побудову тоталітарної держави й отримання контролю над користувачами інтернету, ніж на реальний захист авторського права й суміжних прав, за винятком появи в нотаріусів можливості забезпечувати докази в мережі інтернет.

джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі