Кризовий менеджер на виклик: чи врятує Ігор Гринів потопаючий БПП

Кризовий менеджер на виклик: чи врятує Ігор Гринів потопаючий БПП

Фракція БПП, що залишилася без керівника після призначення Юрія Луценка генеральним прокурором України, прогнозовано отримала нового очільника в особі досвідченого політтехнолога Ігоря Гриніва. Завдання, які стоять перед новим лідером пропрезидентської фракції, – більш ніж масштабні: «зшити» серйозно розхитаний БПП і забезпечити стабільну роботу парламентської коаліції, досягнувши довгострокових домовленостей із партнерами. І при цьому не опинитися в статусі публічного прикриття дедалі більшого впливу Ігоря Кононенка.

Справи в Блоці Петра Порошенка останнім часом ідуть зовсім погано. Кожне нове відповідальне голосування дається дедалі з більшим скрипом, а опоненти небезсторонньо смакують відцентрові тенденції всередині фракції. Електоральні позиції при цьому теж не найкращі. Рейтинг, звичайно, «просів» не так, як у «Народного фронту», але довіра населення до провладної партії перебуває у скромному коридорі 8–10%, згідно з даними різних соціологічних компаній.

При цьому один із головних рушіїв політичної сили Юрій Луценко йде з лав парламенту, по суті, залишаючи без голови президентську фракцію в найменш слушний час. Варто віддати йому належне: протягом останніх двох років він був чи не єдиним, у кого виходило захищати президентські позиції в парламенті й обґрунтовувати логічно навіть деякі абсурдні рішення Адміністрації президента. Хоча останнім часом і досвідчений спікер Луценко почав здавати позиції. Варто згадати хоча б відставку Арсенія Яценюка, яка з першого разу провалилася, зокрема, і з вини президентської фракції.

Саме така політична спадщина дістається Ігореві Гриніву – представникові найвірнішого Порошенку крила всередині БПП, який при цьому рівновіддалений від інших груп впливу у фракції. Він далеко не такий одіозний, як Ігор Кононенко, його важко назвати «пасажиром», як Олексія Гончаренка, і, звичайно ж, він значно системніший за таких молодих нардепів, як Сергій Лещенко і Мустафа Найєм.

Гринів загалом – еталонний системник у нинішньому українському парламенті. Людина, яка підходить до політики як до ремесла і вважає її своєю професією. Чого тільки вартий той факт, що Гринів уперше став депутатом далекого 1990 року і ще в той час перехворів юнацьким максималізмом, який так яскраво виявляється сьогодні в його однопартійців.

Спробувавши себе в політиці як молодого нардепа, Гринів досить швидко освоїв мистецтво політтехнологій, і його почали сприймати вже більше як політичного менеджера. За останні 20 років він встиг попрацювати і з Сергієм Соболєвим, і з Віктором Ющенком, і з Юлією Тимошенко. Команду кожного з них йому вдавалося привести до успіху, і кожен розплачувався з Гринівим не тільки гонораром, а й депутатським мандатом. 2014 року Гринів влаштувався в команді Петра Порошенка і за фактом стояв біля витоків створення БПП. Саме йому, якщо вірити колегам, належить переможна концепція зі слоганом «Жити по-новому».

Ці ж якості Ігоря Гриніва, безумовно, можна трактувати і як недоліки: ніде довше ніж кілька років він не затримувався і за декілька парламентських каденцій змінив майже всі демократичні сили, які перебували на піку рейтингу.

Сьогодні з найманого консультанта, який уникає уваги ЗМІ, Гриніву доведеться освоювати амплуа публічного парламентера президентської фракції. Авторитет і рівень довіри серед колег у нього для старту непоганий, залишилося подивитися, як Гринів впорається з медійною та договірною складовими.

І якщо роботу над першою складовою зможемо оцінити вже найближчим часом, то з другою Гриніву не уникнути проблем. Реальна кількість коаліціантів на сьогодні становить 206–208 нардепів із 226 необхідних. Поки що Луценку вдавалося виходити з ситуації завдяки допомозі фракцій «Воля народу» і «Відродження», проте нові торги перед кожним голосуванням – невиправдано дорогий і виснажливий шлях для президентської вертикалі.

Сьогодні Ігор Гринів має продемонструвати Адміністрації президента свою здатність зацементувати хитку більшість у парламенті й забезпечити Кабміну Гройсмана систематичну лояльність Верховної ради. Для виконання цього завдання у Гриніва є два шляхи. Перший – і далі вербувати позафракційних депутатів, яких у нинішньому складі Ради ще залишилося понад чотири десятки. Другий – досягти більш довгострокових домовленостей із «Волею народу» та «Відродженням», які б прибрали постійну спекулятивну складову.

При цьому важливо розуміти, що виконання цих завдань для Ігоря Гриніва стає посильним тільки в разі його стовідсоткової суб’єктності та виходу з тіні Ігоря Кононенка, якого наразі і вважають головним переговірником усередині БПП. Якщо Гринів не заявить про себе як про самостійну фігуру, реальні процеси у фракції визначатиме саме Кононенко, якому вдалося відновити колишні позиції після скандалу з Абромавічусом. З погляду єдності коаліції вплив Кононенка відіграє явно деструктивну роль: не є таємницею, що навіть партнери БПП неодноразово висловлювалися проти повноважень «сірого кардинала» президента. Гриніва ж, навпаки, коаліціанти, зокрема й члени «Народного фронту», сприймають позитивно.

Уже незабаром на Гриніва чекає реальне випробування на міцність. Про його перспективи можна буде робити висновки за проходженням двох актуальних рішень – створення тимчасової слідчої комісії з офшорів і призначення нових членів ЦВК за президентською квотою.

Це саме ті рішення, на які чекає суспільство й опозиція в парламенті, і саме вони, хай як парадоксально, дадуть змогу закріпити позиції нового голови БПП. Ухвалення цих рішень – спосіб урятувати позиції президента і знизити градус напруження в суспільстві. Але для успішного виходу з ситуації грати потрібно тонко і грамотно – часу на адаптацію, як і права на помилку, в Ігоря Гриніва немає. Надто вже сильне напруження щодо президентської сили сформувалося в українському суспільстві за останні кілька місяців.

Ігор Гринів або стане реальним антикризовим менеджером БПП, або ще одним могильником провладної партії. Свого часу Віктор Медведчук у схожому статусі не зміг врятувати кучмівський блок «За єдину Україну», а Віктор Балога – ющенківську «Нашу Україну». Ігор Гринів, безсумнівно, через спеціальність добре ознайомлений і з першим, і з другим прикладом.

джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі