Як стати логістом

Як стати логістом

Логіст – затребувана і перспективна професія. Випускників логістичних спеціальностей роботодавці забирають ще зі студентських лав, зарплати логістів значно вищі за середні по ринку,  проте держзамовлення на спеціальність скорочується.

Про те, де в Україні навчають логістичним спеціальностям, чого очікують роботодавці від молодих спеціалістів та можливу еволюцію професійної освіти – далі в матеріалі Дослідницького центру логістичної компанії ZAMMLER.

За результатами опитування Дослідницького центру ZAMMLER та Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, 87%  із  900 респондентів вважають професію логіста перспективною, а 59% називають її престижною. Якби діти респондентів вирішили обрати професію логіста,  то цей вибір підтримали б 82% батьків, які не мають досвіду роботи у цій сфері, і 76% тих, хто має до логістики безпосереднє відношення.

Моніторинг більше ніж 200 вакансій на провідних сайтах з пошуку роботи в Україні (hh.ua, work.ua, rabota.ua) свідчить, що молодих спеціалістів без досвіду роботу на посади стажерів, інтернів чи молодших менеджерів готові брати більшість роботодавців: як великі логістичні компанії та великі міжнародні і українські продуктові компанії, так і малий та середній бізнес.

Аналіз вакансій для молодих спеціалістів у сфері логістики, а також аналіз експертних думок, показав, що існує ряд особистих властивостей, які очікують побачити роботодавці у молодих кандидатів. Найчастіше це такі риси, як аналітичне мислення, вміння працювати у стресових умовах та понаднормово, комунікабельність та вміння вести переговори, проактивність, відповідальність, організаційні здібності, пунктуальність, вміння працювати з великими об’ємами інформації, готовність швидко сприймати нову інформацію і навчатись.

Роботодавці очікують від початківців володіння комп’ютером на рівні користувача та знання Excel на рівні «вище середнього». Вітається досвід роботи із ERP-системами.

Міжнародні та системні компанії очікують від успішних кандидатів знання англійської мови на рівні не нижче Intermediate (середнього), проте часто зустрічається серед вимог вільне володіння мовою. Поширеними вимогами є наявність водійських прав, готовність до відряджень та понаднормової роботи.

Не оминають увагою роботодавці і наявність вищої освіти. Порівняно з іншими професійними галузями – вищу освіту у сфері логістики вимагають рідше. Однак, більшість великих компаній залишаються категоричними – успішні кандидати повинні мати вищу освіту. Найчастіше роботодавці уточнюють: потрібна саме вища технічна або економічна освіта. Спеціалізацію у логістиці вимагають не часто. Це зумовлене актуальним станом справ щодо здобуття освіти логіста в Україні.

У державному класифікаторі професій є дві первинні посади з логістики: 1475.4 — «менеджер (управлінець) з логістики» і 2419.2 – «логіст». Для першої посади здійснювалася підготовка кадрів у системі вищої освіти за спеціальністю 030607 «Логістика» в напрямку «Менеджмент». На посаду логіста можуть претендувати як випускники за спеціальністю «Логістика», так і випускники за спеціальністю «Транспортні системи».

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 29.04.2015 р затверджено новий «Перелік галузей знань та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», і в цьому переліку спеціальність «Логістика» зникла. Вона «розчинилася» у спеціальності «Менеджмент». На сьогодні ВНЗ можуть готувати менеджерів з логістики як спеціалізацію в менеджменті або інженерів-логістів як спеціалізацію в транспортних технологіях.

На думку Марії Григорак, завідуючої кафедри Логістики НАУ, виключення спеціальності «Логістика» із зазначеної постанови призведе до низки серйозних наслідків:

  1. Будь-яка спеціалізація означає, що кількість спеціальних курсів (предметів) визначається за залишковим принципом, тобто, в першу чергу, будуть вивчатися загальноосвітні та фундаментальні дисципліни, потім – загальноекономічні і загальноменеджерскі або загальні технічні і транспортні. І лише залишковий ліміт навчального часу буде виділено на вивчення логістичних курсів. На думку експерта, цього недостатньо для підготовки висококваліфікованих фахівців, рівень компетентності яких відповідає міжнародним стандартам.
  2. Зникнення спеціальності «Логістика» не дозволяє урівняти попит і пропозиції для спеціалістів з логістики на ринку праці. Наприклад, багато чиновників стверджують, що в Україні перевиробництво менеджерів. Це означає, що кількість місць бюджетного фінансування за цим профілем вже скорочують і будуть скорочувати надалі. Автоматично буде скорочуватися держзамовлення на підготовку фахівців з логістики, хоча реальний попит на цих фахівців зростає і професія є перспективною як для держави, оскільки логістика може бути одним з лідируючих наповнювачів держбюджету, так і для самих спеціалістів, які в цій професії можуть отримувати зарплати значно вищі середніх по ринку.
  3. В Україні ринок логістичних послуг тільки формується: триває процес сегментування даного ринку і розширюється сфера діяльності комплексних логістичних операторів рівня 3PL і 4PL. З’являються нові сегменти ринку, пов’язані з розвитком інтернет-торгівлі та впровадженням нових інформаційно-комунікаційних технологій. В рамках існуючих спеціальностей складно реагувати на нові тренди ринку і його потреби, оскільки немає можливості вводити інноваційні спецкурси.
  4. Відсутність окремої спеціальності не дозволяє створити в Україні єдину багатоступеневу систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації логістичного персоналу, починаючи від кваліфікованих робітників і закінчуючи топ-менеджерами компаній і докторами наук. На переконання експерта, в Україні потрібно розвивати професійно-технічну освіту і готувати кваліфікований робітник персонал для логістичних центрів, сучасних складських комплексів, кур’єрської доставки та ін. Потрібна цілісна система підвищення кваліфікації логістичного персоналу, яка б відповідала стандартам професійних компетенцій, рекомендованих Європейської логістичної асоціацією. Українському ринку потрібні дослідники та консультанти в сфері логістики і управління ланцюгами постачання.

За даними згаданого опитування, серед тих, хто уже працює по спеціальності, профільну освіта в сфері логістики мають 17%, профільну технічну освіту — 35%, економічну освіту іншого напряму – 34%, гуманітарну освіту — 10%, ніякої спеціальної освіти — 4%.

Тому профільними для логістів-початківців можна назвати кілька напрямів — власне логістичну освіту (здійснюється в межах базової економічної освіти, за магістерською програмою чи програмою підготовки спеціалістів), освіту за напрямом зовнішньоекономічної діяльності, освіту в транспортній сфері та управління перевезеннями, підготовку в сфері митної діяльності та у сфері менеджменту підприємства.

Незалежно від обраного напряму навчання, абітурієнт повинен пройти ЗНО з наступних предметів: українська мова та література, математика або географія. Для спеціалізації «економіка підприємства» предметом вибору може стати також історія України, а для спеціалізації «менеджмент» та «ЗЕД» можуть вимагати результати ЗНО із іноземної мови.

Економічну освіту, освіту зі спеціальності «менеджмент підприємства» та «зовнішньоекономічна діяльність» можна здобути фактично у будь-якому ВНЗ країни: державному чи приватному. На сьогодні це одні з найпопулярніших напрямів підготовки спеціалістів. Наприклад, таку освіту надають майже всі ВНЗ, які входять до консолідованого рейтингу ТОП-200 ВНЗ, виші зі статусом «національний», а також численні державні і приватні ВНЗ.

Підготовка митних спеціалістів здійснюють ряд ВНЗ, серед яких Дніпропетровський Університет Митної справи та фінансів є єдиний в Україні спеціалізований ВНЗ. Професію митника можна отримати у наступних вищих навчальних закладах, з якими Державною фіскальною службою України укладено договори про підготовку фахівців для митних органів: Київський національний торговельно-економічний університет, Тернопільський національний економічний університет, Національний університет «Одеська юридична академія», Вінницький національний аграрний університет. Крім того, митній справі навчає ряд державних та приватних вишів, що не мають договорів із ДФС.

Організація перевезень є в переліку напрямів підготовки всіх транспортних вишів: Національний Авіаційний Університет; Київська державна академія водного транспорту ім. П. Сагайдачного (підготовка в межах менеджменту і адміністрування); Донецький інститут залізничного транспорту (спеціальність «організація перевезень на залізничному транспорті»), який наразі працює у зоні проведення АТО; НУ «Одеська морська академія» (напрям підготовки – менеджмент організацій). Державний економіко-технологічний університет транспорту (напрям підготовки – організація перевезень і управління на транспорті (залізничний транспорт).

Безпосередньо за напрямом «логістика» підготовку здійснюють три транспортні ВНЗ: Національний Авіаційний Університет (НАУ), Національний транспортний університет (НТУ) і Державний економіко-технологічний університет транспорту (ДЕТУТ).

В структурі Інституту економіки та менеджменту НАУ є факультет Менеджменту і логістики, де на кафедрі логістики здійснюється підготовка спеціалістів і магістрів за профільною спеціалізацією. Після отримання базової вищої освіти за спеціальністю «менеджмент» бакалаври можуть обирати подальше навчання в сфері логістики на рівні магістра чи спеціаліста. Термін підготовки таких спеціалістів – один рік. Очна та заочна форми навчання, а також перепідготовка (друга вища освіта). В рамках освоєння освітніх програм кафедра пропонує до вивчення більше 20-ти фахових дисциплін.

НТУ має в своїй структурі кафедру транспортного права і логістики. Є спеціалізація «логістика» в межах спеціальності «менеджмент», яка передбачає денну і заочну форму навчання, рівні підготовки — бакалавр, спеціаліст, магістр.

У ДЕТУТ, в народі знаному як залізничний університет,  на факультеті «Економіки і менеджменту» діє кафедра «Логістика», де готують спеціалістів із кваліфікацією «магістр з логістики, менеджер (управитель з логістики)» за магістерською програмою «Транспортна логістика».  Термін навчання – 1,5 р. на основі ОКР бакалавр напряму підготовки «Менеджмент».

Таким чином, базові знання із логістики мають шанс отримати фактично всі випускники ВНЗ, що мають підготовку у сфері менеджменту чи ЗЕД, але отримати спеціалізацію безпосередньо в логістиці тільки випускники кількох ВНЗ України.

Проте, логістична підготовка суттєво відрізняється від економічного і ЗЕД напрямів. І головна відмінність – це глибинність вивчення логістичної галузі та отримання необхідних компетенцій.

«Як правило, студенти, які обрали напрям менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, вивчають економіку і менеджмент, міжнародні економічні відносини, експортно-імпортні операції і т.п., — пояснює Марія Григорак, Завідуюча кафедри Логістики НАУ. – Також вони вивчають загальний курс логістики (один семестр) і курс міжнародної логістики (один семестр). Цього недостатньо, щоб стати високопрофесійним фахівцем з логістики. Для порівняння, студенти, які навчаються за спеціальністю «Логістика», вивчають понад 20 спецкурсів у бакалавраті і стільки ж – у магістратурі. Економісти взагалі не вивчають логістику як обов’язкову дисципліну, не кажучи вже про численні спецкурси».

На думку експерта, головна відмінність підготовки професійних логістів – це поєднання різногалузевих знань і, фактично, інженерно-економічної підготовки. Логістика як виробнича система являє собою виробництво логістичних послуг, що вимагає певних інженерних знань і умінь: техніко-технологічного забезпечення переміщення та зберігання товарів, інфраструктури і видів транспорту, тари і упаковки, інформаційних технологій, систем прийняття рішень, галузевої специфіки та інше. Логістика ж як вид економічної діяльності вимагає економічних, нормативно-правових та організаційно-управлінських навичок.

Саме завдяки поєднанню загальних і спеціальних курсів в освітній програмі, у випускників за напрямом «логістика» буде більше переваг під час працевлаштування, ніж у випускників з дипломом суміжних спеціальностей.

«З одного боку, наш випускник знає і розуміє правила перевезень вантажів всіма видами транспорту, митні процедури, системи складування товарів і управління запасами, організацію виробництва продукції, організацію поставок сировини і дистрибуції готової продукції, сучасні стратегії управління ланцюгами поставок, сучасні інформаційно-комунікаційні технології та т.п. «Інженерний» підхід дозволяє оптимізувати ланцюжки поставок в режимі реального часу і забезпечувати істотну економію логістичних витрат, виграш за термінами доставки, гарантію надійності та безпеки.

З іншого боку, це – менеджер, який координує логістичну діяльність на будь-якому підприємстві, співпрацює з іншими компаніями (постачальниками, перевізниками, посередниками), керує людьми і процесами, здатний знаходити оптимальні рішення і економити час, ресурси, гроші, генерувати і впроваджувати інновації, і в цілому підвищувати конкурентоспроможність компанії. Він може вибудовувати бізнес-процеси таким чином, щоб утримати цінність для клієнта, зберегти якість свого продукту і запропонувати ту оптимізацію, яка допоможе клієнтові, логістичному провайдеру й іншим учасникам ланцюга постачання зберегти свою конкурентну перевагу і надасть можливість розвиватися», –  зазначає Марія Григорак.

Юрій Грисюк, доцент кафедри Транспортного права та логістики НТУ, акцентує увагу на тому, що еволюція логістичної підготовки спеціалістів повинна рухатися у напрямку більшої адаптованості до практики. Завдяки розвиненим інформаційним технологіям, величезну кількість інформації можна отримати, не виходячи з дому.

«На сьогодні дуже добре зарекомендувала себе система дистанційного навчання. Багато хто з експертів вважає, що за цим – майбутнє. Така методика дозволяє студентові проходити навчання індивідуально, без необхідності відвідування великої кількості лекцій, — говорить Юрій Грисюк. – В аудиторіях, на мій погляд, потрібно вивчати що і як робити на практиці, консультувати, відпрацьовувати на практиці бізнес-процеси, проводити ділові ігри та готувати студентів до відкриття своєї справи або ефективній роботі в компаніях. В свою чергу, така освітня програма вимагає перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів. Вони повинні бути практиками, експертами у сфері, яку викладають студентам, а це вже інтеграція науки в виробничі і логістичні процеси. У інтеграції навчальних закладів і підприємств, створенні філій навчальних закладів та кафедр на виробництві можуть бути великі перспективи».

Враховуючи глобалізацію світової економіки та підписання Україною  Асоціації з Європейським Союзом, експерти ринку також переконані, що сучасна система освіти у галузі логістики потребує змін. Українська логістична асоціація, яка є повноправним членом Європейської логістичної асоціації, Асоціація «Укрзовніштранс», а також Громадська рада при Міністерстві інфраструткури України, виступили з ініціативою і пропозицією внести зміни до «Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266, в частині доповнення зазначеного Переліку спеціальністю «Логістика та управління ланцюгами поставок», яка повинна бути віднесена до галузі знань «управління та адміністрування».

Європейською логістичною асоціацію розроблено «Стандарт компетенцій в логістиці та управлінні ланцюгами поставок», який підтриманий та узгоджений роботодавцями, промисловими, торгівельними та сервісними організаціями. Даний стандарт відповідає Європейській рамці кваліфікацій та визначає рівні/ступені професійної компетентності логістичного персоналу, що означає необхідність їх профільного навчання та професійної підготовки.

На переконання ініціаторів, виокремлення спеціальності «Логістика та управління ланцюгами поставок» в галузі знань 07 «Управління та адміністрування» дозволить створити єдину багатоступеневу систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері логістики та управління ланцюгами постачання. Внесення змін до Переліку дозволить збалансувати попит і пропозицію на ринку праці, а також задовольнити вимоги, які пред’являють роботодавці до рівня кваліфікації, набору професійних компетенцій та навіть логістичного мислення операційного та управлінського персоналу.

«Логістика — це галузь, яка активно розвивається і для цього розвитку в нашій країні, з урахуванням світових тенденцій, є великі резерви та потенціал, — переконаний Юрій Грисюк, доц. каф. Транспортного права та логістики НТУ.  – Бізнес все більше переорієнтовується на ринок e-commerce, і це, в першу чергу, стосується логістики. Процеси створення і виходу логістичних операторів на рівень 5PL, а також впровадження нових систем управління, вимагають залучення висококваліфікованих кадрів, яких готують наші ВНЗ. Тому, на мій погляд, випускники з освітою логіста затребувані і будуть затребувані найближчим десятиріччям».

Можна зробити висновок, що підготовка висококваліфікованих фахівців з логістики, які здатні впроваджувати та розвивати інноваційні технології і провідні логістичні системи, на сьогодні є стратегічно важливим завданням для України. Якісна фахова підготовка логістів дозволить країні стати важливою частиною глобальної системи товарного руху, реалізувати транзитний потенціал та  забезпечити компаніям вихід на якісно новий рівень організації логістики та ланцюгів постачання.



загрузка...

Читайте також

Коментарі