Як кияни зможуть економити газ, воду та тепло за новими тарифами

Як кияни зможуть економити газ, воду та тепло за новими тарифами

Уперше в Україні встановлено єдину ціну на газ для населення і промисловості, для всіх, окрім церков, – 6, 88 грн за кубометр.

Насправді вартість газу з травня не підвищилася, а навіть знизилася – з 7 188 гривень за тисячу кубів до 6 879. Уряд скасував лише так звану соціальну ціну: 3 600 грн/тис. куб. м, за якою газ продавали населенню – для індивідуальних помешкань у межах соціальної норми споживання до 1200 кубів і міським ТЕЦ – для централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Тому тепло і гаряча вода тепер і в селі, і в місті, де для їхнього виробництва використовують блакитне паливо, здорожчають удвічі. Гаряча вода – уже з липня, а тепло – з жовтня.

На Лівому березі платитимуть менше

Услід за урядовою газовою ціною Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) встановила нові тарифи на опалення і гарячу воду для всіх підприємств теплокомуненерго, окрім тих, де палять вугіллям, мазутом чи електрикою.

Вони настільки різні, що відрізняються не лише у містах-сусідах, а й, скажімо, на різних берегах Дніпра у Києві: 8 відсотків киян (270 тисяч мешканців 1036 будинків із частини Дарницького і Дніпровського районів), яких обігріває Дарницька ТЕЦ (ТОВ «Єврореконструкція»), сплачуватимуть майже на двісті гривень менше за гігакалорію тепла і на десять гривень менше за кубометр гарячої води, ніж 92 відсотки мешканців столиці, яким воду і батареї гріє «Київенерго». Річ у тім, що Дарницька ТЕЦ, крім газу, використовує і вугілля. Тому для споживачів «Єврореконструкції» тепло здорожчало на 84,5%, гаряча вода – у 1,7 раза. А для споживачів «Київенерго», що використовує лише газ, відповідно – у 2,1 і 1,9 раза.

Суми збільшаться удвічі
Отож, якщо нічого не зміниться (тарифи мають ще узгодити з підприємствами-постачальниками, в чиновницьких кабінетах тощо, а потім зареєструвати у Мін’юсті), то у липні за гарячу воду, а в жовтні за опалення кияни побачать у платіжках такі суми.

Для споживачів «Київенерго»:
— опалення у будинках із теплолічильниками (таких уже майже 90% у столиці) – 1345,12 грн за 1 Гкал (досі було 657,24);
— опалення у будинках без теплолічильників – 31,30 грн за 1 кв. м житлоплощі (було 16,14);
— гаряча вода у квартирах з рушникосушилками – 77, 67 грн за кубометр (було 40,92);
— гаряча вода у квартирах без рушникосушилок – 71,59.

Для споживачів «Єврореконструкції» (Дарницька ТЕЦ):
— опалення у будинках з теплолічильниками – 1161,28 грн за Гкал (було 616,4), без лічильників – 30,72 грн/кв м;
— гаряча вода – 67,95 грн за кубометр (з сушилками) і 62,68 грн за кубометр (без сушилок).

Достеменно порахувати майбутню вартість опалення неможливо. Адже, як і цієї зими, з жовтня суми у квитанціях теж залежатимуть від температури за вікном, тобто від кількості спожитої кожним будинком за місяць теплової енергії. Втім, можете взяти зимові платіжки за тепло і помножити їхні суми удвічі: ось скільки заплатили б, якби нові тарифи діяли з осені.

31 копійку… «компенсують»

Водночас за газ населення уже з травня платитиме на 4,5 відсотка, тобто на 31 копійку, за куб менше – не 7,19, а 6,88 грн/куб. Згідно з новими нормативами споживання газу, ухваленими 23 березня, для помешкань без газових лічильників суми у платіжках будуть такими:

— за газову плиту при наявності централізованого гарячого водопостачання (норма споживання становить 4,4 куб. м на людину) платити за новими тарифами доведеться 30,27 грн/міс. за прописану особу (було 31,63);
— за відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача (норма – 7,1 куб. м на людину) – 48,85 грн/міс. (було 51,03);

— якщо є газова плита і водонагрівач (14 куб. м на людину) – 96,32 грн (було 100,63).

За газ, як і досі, надходитиме одна платіжка. Абонплату за доступ до «труби» (17 грн/міс. при наявності плити і 29 грн за газовий котел), яку передбачалося запровадити з квітня, уряд вирішив не вводити.

Як заощадити?
Хоч у народі вже пересміюють віце-прем’єра Павла Розенка, який порадив селянам грітися дровами, однак він таки має рацію: навіть кияни-дарничани, як бачимо, нині мають вигоду з вугілля. А в окремих містах, здебільшого на сході, де використовують винятково вугілля, тарифи на тепло і гарячу воду взагалі не змінилися. Хоча і цієї зими вони там були у півтора-два рази меншими (300–500 грн за гігакалорію), незважаючи навіть на те, що й вугілля торік здорожчало удвічі. Наступної ж зими тамтешні жителі грітимуться утричі-вчетверо дешевше.

Звісно, для столиці вугілля – не порятунок. З технологічної, географічної і передусім екологічної причин. Наш вихід, найперше, – у теплолічильниках. У будинках із приладами обліку економія тепла становить 30–40 відсотків. Нині, як зазначив очільник НКРЕКП Дмитро Вовк, Київ – лідер за приладами обліку тепла. З 11 тисяч будинків теплолічильники мають 8 тисяч, майже половину з них встановлено торік. У КМДА і «Київенерго» обіцяють, що до цьогорічного опалювального сезону встановлять ще 2,5 тисячі приладів, аби у столиці обліковувалося все вироблене тепло.

Другий крок до економії тепла, який робить столична влада, – це встановлення у будинках теплопунктів, терморегуляторів, які дають можливість оперативно зменшувати споживання теплоносія при досягненні комфортної температури і таким чином ще на 20–30 відсотків зробити меншим розмір суми у платіжках.

Третій крок – утеплення будинків за міською програмою 30 на 70% для ОСББ і ЖБК, або ж за державний пільговий кредит через «Ощадбанк».

Якщо економити теплоенергію таким чином можна лише зусиллями і за згодою мешканців усього будинку та за підтримки міської влади, то зменшити споживання дорогої гарячої води здатен кожен у своїй квартирі.
Перший крок – той же лічильник, але вже квартирний. Без нього обмежувати потік із крана – жодного сенсу. Адже вам однаково у платіжці нарахують суму за нормативами споживання.

Якщо ж є лічильник, то є сенс зменшувати обсяги споживання: виключати кран, коли чистите зуби, набирати у ванну менше води, мити посуд не під потоком…

Другий шлях – встановлення квартирного бойлера: він грітиме холодну воду, яка наразі не подорожчала. Та є вагоме «але»: цей прилад споживає багато електрики, яка поетапно піднімається в ціні вже другій рік поспіль. І передбачаються ще два етапи – у вересні та березні. Проте вихід є: двозонний лічильник електрики, який уночі світло мотає за удвічі дешевшим тарифом. Бойлер можна вмикати тільки на ніч – вранці матимете дешеву гарячу воду.

До підвищення вартості гарячої води кияни отримають ще три платіжки зі старими розцінками – за квітень-червень. Автор цих рядків скористався таким періодом 2006 року, коли упродовж кількох місяців заплановане підвищення тарифів відкладалося через судову тяганину. Тоді у квитанціях я «накинув» десь по десятку зайвих кубів, так би мовити, наперед, авансом і таким чином з рік після підняття тарифу користувався гарячою водою ще фактично за старими цінами. Не зовсім чесно? А тарифи – справедливі?

Джерело: Вечірній Київ



загрузка...

Читайте також

Коментарі